Рішення № 76833095, 01.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/4895/18

Провадження № 2-о/638/151/18

01.10.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Скрипаченко В. Р.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, заінтересована особа: Шоста Харківська державна нотаріальна контора про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у квітні 2018 рокузвернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Свої заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, яка є рідною тіткою ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частку квартири 83 в житловому будинку АДРЕСА_1. Інших родичів, крім ОСОБА_2, а також спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині у неї немає. 11.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шостої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено та листом від 11.04.2018 року №1377/02-14 роз'яснено, що так як у нього не має документів, що підтверджують його родинний зв'язок з ОСОБА_4, яка є його тіткою, видати таке свідоцтво неможливо. Встановлення юридичного факту необхідно для одержання ОСОБА_2 права на спадкування за законом. Просить суд заяву задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Шостої Харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без участі представника нотаріальної контори.

Суд, дослідивши доводи заявника та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану №4 Харківського обласного управління юстиції 11.07.2005 року (а. с. 5).

11.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено та листом від 11.04.2018 року №1377/02-14 роз'яснено, що оскільки у нього не має документів, що підтверджують його родинний зв'язок з ОСОБА_4, яка є його тіткою, видати таке свідоцтво неможливо (а. с. 6-7).

Факт того, що ОСОБА_4 є його тіткою підтверджується наступними доказами. Так, ОСОБА_4 є рідною сестрою матері ОСОБА_2- ОСОБА_5. З свідоцтва про народження ОСОБА_2 вбачається, що найменування по батькові його мами та тітки збігаються - «ОСОБА_11» (а. с. 8). З свідоцтва про шлюб батьків ОСОБА_2, також видно, що найменування по батькові його матері та тітки збігаються (а. с. 9).

03 травня 1976 року ОСОБА_2 та його сім'ї, яка складалася з трьох чоловік, був виданий ордер НОМЕР_2 на право зайняття трьох кімнат у будинку АДРЕСА_2 (а. с. 10). В подальшому, сім'єю заявника у тому ж складі, а саме ОСОБА_2, його дружиною ОСОБА_6 та його тіткою ОСОБА_4 ця квартира була приватизована, про що видано свідоцтво про право власності на житло від 13 січня 1994 року (а. с.11).

З часу приватизації квартири та по день смерті ОСОБА_4 вони спільно проживали в одній квартирі, а після її смерті син ОСОБА_2 - ОСОБА_7 провів її поховання, що підтверджується довідкою ЖЕУ №36 від 19.07.2005 року та посвідченням НОМЕР_3 від 11.07.2005 року (а. с. 12-13).

Після смерті ОСОБА_4 постійно проживав за тією ж адресою у квартирі 83 в житловому будинку АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ЖЕУ №36 від 19.07.2005 року та відміткою в паспорті про місце проживання (а. с. 12, 14).

ОСОБА_4, як і ОСОБА_2, народилася у м. Болхів Орловської області, який на даний час знаходиться на території Російської Федерації, тому отримати документи, що підтверджують їх родинні відносини, можливості немає.

Окрім того, факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_10.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Встановлення юридичного факту, необхідно для одержання ОСОБА_2 права на спадкування за законом, а тому заява про встановлення юридичного фактумає для заявника юридичне значення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 265, 293, 315 ЦПК України, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, заінтересована особа: Шоста Харківська державна нотаріальна контора про встановлення фактів, що мають юридичне значення- задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, яка померла 09 липня 2005 року, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: