Ухвала суду № 76832925, 25.09.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4447/18

Провадження № 1-кс/638/3956/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатова К.В., перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.09.2018 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220480001517, а саме просить суд задовольнити клопотання потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_1 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що складає з п’яти житлових кімнат житловою площею 148,5 кв.м., загальною площею 247,9 кв. м. та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_2, що складає з п’яти житлових кімнат житловою площею 148, 5 кв. м., загальною площею 247, 9 кв.м. та заборонити будь – яким особам у будь – який спосіб вчиняти будь – які дії щодо вказаної квартири.

Суд, вивчивши матеріали клопотання та його обґрунтування, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.

Завданням арешту майна у розумінні частини 2 статті 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини 3 статті 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Заявником не надано жодних відомостей про теперішнього власника спірного майна – ОСОБА_2, а тому суд позбавлений можливості повідомити її про розгляд клопотання та про результати такого розгляду.

Також суду не надано доказів про завдання шкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2, відсутній цивільний позов до останньої, що заявлений в рамках кримінального провадженя.

Матеріали клопотання ОСОБА_1 не містять відомостей про особу (осіб), яка є підозрюваною у кримінальному провадженні № 12016220480001517.

Суб’єктивні, не підтверджені та належним чином не обґрунтовані припущення заявника про те, що не накладення арешту на спірне майно може ускладнити повернення квартири та його особистих речей не є достатньою, самостійною та вагомою підставою для його застосування.

Відповідно до частини 3 статті 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись 131, 132, 167, 168, 170, 172, 173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню №12016220480001517 – повернути заявнику.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя