Вирок № 76831689, 10.09.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 423/914/18

н.п.1-кп/415/469/18

ВИРОК

Іменем України

10 вересня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 01.02.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130530000095

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гадячи Полтавської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини А 4427, у військовому званні солдат, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України,

за участю:

прокурора Кузьміна А.В.

захисника Шурхно К.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

28.09.2016 ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом до Збройних сил України та відповідно до наказу командира військової частини А4427 від 01.07.2017 №1, останнього зараховано до списків особового складу військової частини А4427, поставлено на всі види забезпечення і призначено на посаду номера обслуги 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини А4427.

05 січня 2018 року на підставі відомості про закріплення зброї за особовим складом мінометної батареї військової частини А4427, солдату ОСОБА_1 видано для службового використання вогнепальну зброю - автомат АК-74М НОМЕР_1 калібру 5,45 мм, чотири магазини до нього, споряджені бойовими припасами - набоями калібру 5,45 мм.

Проходячи військову службу за контрактом у військовій частині А4427, солдат ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з'єднання включно, не допускати вчинення злочинів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов'язки, не вживати алкогольних напоїв.

Незважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_1, усупереч вимогам чинного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях.

Так, 01.02.2018 приблизно о 00.05 годин обвинувачений ОСОБА_1 перебував на території розташування військової частини, яка тимчасово дислокується у смт. Новотошківське Попаснянського району Луганської області. У вказаний час до нього звернувся військовослужбовець ВЧ А4427 старший солдат ОСОБА_4, та попросив ОСОБА_1 про допомогу, а саме повідомив про те, що йому зателефонували знайомі - ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - мешканки АДРЕСА_3 які повідомили, що чоловік однієї з них - ОСОБА_8 перебуває вдома у стані алкогольного сп'яніння та погрожує застосуванням гранати.

У зв'язку з чим, ОСОБА_4 попросив обвинуваченого ОСОБА_1 сходити разом з ним, щоб урегулювати конфлікт та підстрахувати у разі виникнення небезпеки, на що останній погодився. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 взяв з собою закріплену за ним вогнепальну зброю - автомат АК-74М НОМЕР_1 калібру 5,45 мм зі спорядженим магазином набоями калібру 5,45 мм.

01.02.2018 приблизно о 00.30 годин, військовослужбовці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зустрілись з ОСОБА_7 за місцем мешкання її подруги ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4, де перебувала ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_7 повідомила, що її чоловік - ОСОБА_8 має при собі ручну осколкову гранату Ф-1, яка згідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи №19/113/10/50-е від 13.03.2018, являється боєприпасом та придатна до вибуху, і внаслідок ревнощів, виказує намір підірвати вищезазначену гранату за місцем їх спільного проживання з ОСОБА_7. Остання виказала хвилювання за своє життя та здоров'я, а також здоров'я своїх малолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, та неповнолітнього ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, які знаходились на той час вдома разом з її чоловіком і відпочивали.

У цей час ОСОБА_6 пішла за місцем мешкання ОСОБА_10 заспокоїти ОСОБА_8. Військовослужбовці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7, на її прохання також пішли до будинку АДРЕСА_5

Підходячи до вказаного будинку, обвинувачений ОСОБА_1, солдат ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почули голоси ОСОБА_8 і ОСОБА_6, які в цей час знаходились біля під'їзду № 1 вказаного будинку. Перед їхнім приходом ОСОБА_6 прохала ОСОБА_8 заспокоїтись, не підривати наявну у нього гранату та віддати її, на що останній пояснив, що викинув гранату, яку мав при собі за господарські споруди, розташовані навпроти будинку АДРЕСА_6 При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_12 намагалися відшукати гранату, однак її не знайшли.

Після цього ОСОБА_8, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_12 знаходились біля входу до під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_8, де остання, у зв'язку з тим, що не повірила словам ОСОБА_8., продовжувала вмовляти останнього не підривати наявну у нього гранату та віддати її прибулим військовослужбовцям ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Крім того, солдат ОСОБА_4, вважаючи, що ОСОБА_8 має при собі бойову гранату, звернувся до обвинуваченого ОСОБА_1, щоб останній залишився на відстані та контролював дії ОСОБА_8, а сам підійшов до останнього та почав з ним розмовляти, тим самим відволікаючи увагу ОСОБА_8. В цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_12 зайшли до під'їзду №1 будинку АДРЕСА_6 Солдат ОСОБА_1 зупинився в районі кута будинку АДРЕСА_7 на приблизній відстані 10,9 метрів від ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які знаходились на ганку під'їзду №1 будинку АДРЕСА_7, контролюючи дії ОСОБА_8.

Під час розмови з ОСОБА_4, ОСОБА_8 засунув праву руку у внутрішню кишеню куртки. У цей час солдат ОСОБА_1, вважаючи, що ОСОБА_8 має при собі бойову гранату, перевів запобіжник у положення одиночної стрільби та дослав патрон у патронник, тим самим привів автомат АК-74М НОМЕР_1 у бойову готовність, після чого направив зброю в бік ґрунтового покриття.

В той момент, коли ОСОБА_8 почав діставати праву руку з кишені, обвинувачений ОСОБА_1, неправильно оцінюючи дії потерпілого, помилково припустив, що ОСОБА_8 дістає з кишені бойову гранату з метою її підриву та внаслідок того, що дії останнього створюють реальну загрозу його життю і здоров'ю, а також життю і здоров'ю ОСОБА_4, який знаходився у безпосередній близькості від ОСОБА_8 та перебуваючи у стані уявної оборони, діючи умисно з раптово виниклим умислом, передбачаючи можливість настання смерті ОСОБА_8, при явній невідповідності небезпечності посягання та обстановці захисту, що мала відповідно до висновку судово - психіатричної експертизи №51 від 26.02.2018, яскраво виражений характер і суттєво вплинула на поведінку обвинуваченого ОСОБА_1, його психологічна установка, сформована в період служби в зоні АТО, яка була актуалізована в період вказаних дій, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, перевищуючи межі необхідної оборони, здійснив один не прицільний постріл зі стрілецької зброї АК-74М НОМЕР_1 в напрямку ОСОБА_8, який частиною тіла знаходився за вхідними дверима до під'їзду будинку, внаслідок чого, куля пробивши наскрізь вказані двері, влучила у ОСОБА_8, спричинивши останньому вогнепальне поранення правої половини грудної клітини, від якого останній загинув на місці.

Смерть ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи типу №53 від 01.03.2018 наступила від вогнепального, проникаючого, наскрізного поранення правої половини грудної клітини з вогнепальними пораненнями правої ключиці, ребра праворуч, правої лопатки, пораненням правої легені, що ускладнилися гострою зовнішньої і внутрішньої крововтратою; шоком тяжкого ступеня.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 118 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України, визнав повністю та пояснив, що час, місце та спосіб вчинення ним умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони, описаного у обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Дійсно вважав що у вбитого була граната, яка загрожувала усім присутнім. Наголошував, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а випив горілку вже після подій які трапились, щоб зняти стрес. При цьому зазначив, що він самостійно надавав першу допомогу ОСОБА_8 на місці та намагався викликати кваліфіковану медичну допомогу.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у вчиненні злочину за обставин, викладених у даному вироку, повністю доведена та підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_8 її чоловік. 31.01.2018 останній перебував у стані алкогольного сп'яніння. Близько 20 години 30 хвилин він повернувся додому, діставши гранату сказав, що йому все набридло та він збирається усіх підірвати, усю родину разом, оскільки піти від них не може. Вона просила відпустити її з дітьми, проте чоловік не дозволяв ні кому дзвонити та забрав у неї телефон. Коли ОСОБА_8 відволікся, то вона вибігла з хати та побігла до подруги - ОСОБА_6. В цей час, у ОСОБА_6 була ОСОБА_5, яка почала дзвонити знайомим і просити про допомогу, однак усі відмовляли. Потім ОСОБА_5 зателефонувала військовому ОСОБА_4 та умовила його піти до ОСОБА_8 і забрати у нього гранату. Потерпіла, дочекавшись обвинуваченого ОСОБА_1 та солдата ОСОБА_4, пішла додому разом з ними. Коли вона та військові підійшли до будинку, то побачили, що ОСОБА_6 з ОСОБА_8 знаходяться на вулиці. Потерпіла з ОСОБА_5, підіймаючись до квартири, на третьому поверсі, почули вистріл (хлопок). Потім вони залишалися у квартирі, заспокоювали дітей та до низу не спускалися. Обвинувачений не чув та не міг чути, що у чоловіка не має гранати. До обвинуваченого ОСОБА_1 претензій вона не має. Винуватим останнього не вважає. Не заперечувала, що її чоловік зловживав спиртними напоями та вживав наркотичні засоби.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що потерпіла є її подругою, а померлий - чоловік подруги. У кінці січня 2018 - початку лютого 2018 до неї прийшла ОСОБА_7, яка повідомила що її чоловік погрожував їй та дітям гранатою. Вона одразу пішла до ОСОБА_8, щоб заспокоїти його та дітей, які ще не спали, а ОСОБА_13 залишилася у неї вдома чекати військових. Звідки у ОСОБА_8 граната, останній не сказав. Їй відомо, що загиблий забрав у ОСОБА_13 телефон, тому їй прийшлось прийти до неї. Коли ОСОБА_6 просила загиблого віддати гранату, то він відповів, що викинув її. Вони пішли шукати гранату, але не знайшли. Пізніше підійшли військові - ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з потерпілою ОСОБА_7. Жінки пішли до квартири, а чоловіки залишились на вулиці біля будинку. Підіймаючись по сходах, вони почули хлопок. Як потім стало відомо, це був вистріл, яким вбили ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що потерпіла є її подругою, а померлий - чоловік подруги. Близько 22 - 23 години 31.01.2018, ОСОБА_13 прибігла додому ОСОБА_6, де знаходилась і вона. Остання подзвонила військовому ОСОБА_4 і той погодився забрати гранату у ОСОБА_8. ОСОБА_13 разом з військовими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли до ОСОБА_8 додому, забирати гранату, а вона залишилась у ОСОБА_6 доглядати за її донькою. У військового ОСОБА_1 був при собі автомат.

Крім вищезазначеного, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, викладеного у даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 01.02.2018 до чергової частини ВП ГУНП надійшло повідомлення від командира Військової частини 4425 ОСОБА_15 про те, що військовослужбовець ОСОБА_1 в районі будинку АДРЕСА_10 здійснив постріл з автоматичної зброї, внаслідок чого смертельно поранив ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10. Правова кваліфікація ст. 115 ч.1 КК України.

Із протоколу огляду місця події від 01 лютого 2018 року та фототаблиці до нього, вбачається, що у присутності понятих, було оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташовану біля під'їзду будинку по АДРЕСА_9 у смт. Новотошківське, під час якого виявлено і вилучено гільзу, патрон калібру 5,45мм х 39мм, фрагмент полотна вхідних дверей з кульовою пробоїною, магазин та 28 патронів, змив речовини бурого кольору з ганку під'їзду та контрольний змив, корпус гранати Ф-1, підривач УЗРГМ-2, автомат АК-74 НОМЕР_1, 1990 року випуску, мобільний телефон «FLY». Труп ОСОБА_8 направлено до Лисичанського бюро СМЕ.

Відповідно до висновку експерта № 19/113/10/50-е від 13.03.2018, надані на експертизу предмети є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 50-56 грам) - корпусом ручної бойової гранати Ф-1, та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами та ТЕН або гексоген, масою 1 грам). В сукупності корпус бойової гранати Ф-1 з підривачем УЗРГМ-2 будуть являтися боєприпасам - ручною осколковою гранатою Ф-1. Граната Ф-1 придатна до вибуху.

Із постанови від 26.03.2018 про перекваліфікацію діяння вбачається, що злочинні дії ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12018130530000095 від 01.02.2018 перекваліфіковані зі ст. 115 ч. 1 КК України на ст. 118 КК України, за ознаками умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони. Відомості про прийняте рішення внести до ЄРДР.

Із протоколу № 171 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 01.02.2018 вбачається, що 01.02.2018 о 06 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до висновку експерта № 53 від 01.02.2018 при дослідженні трупа гр.ОСОБА_8 у морзі 01.02.2018 було виявлено: при зовнішньому дослідженні - садна чола, вхідна вогнепальна рана правої підключичної області, вихідна вогнепальна рана правої лопатки; при внутрішньому дослідженні - крайовий перелом правої ключиці, наскрізне поранення верхньої частки правої легені, багато уламковий перелом 6 ребра праворуч, дірчастий перелом правої лопатки, крововилив в праву плевральну порожнину 1600 см. куб. Утворилися пошкодження від взаємодії з тупими твердими предметами незадовго до настання смерті гр. ОСОБА_8 Садна чола відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Пошкодження в області правої половини грудної клітини в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Характер і локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_8, вказує на те, що було не менше 3 контактів з травмуючими предметами, з них не менше 2 контактів в області голови потерпілого і не менше 1 контакту в області правої половини грудної клітини. Смерть гр.ОСОБА_8 наступила від вогнепального проникаючого наскрізного поранення правої половини грудної клітини з вогнепальними переломами правої ключиці, ребра праворуч, правої лопатки, пораненням правої легені, ускладнилися гострою зовнішньої і внутрішньої крововтратою, шоком тяжкого ступеня. Між тілесними ушкодженнями, виявленими в області грудної клітини гр. ОСОБА_8 і настанням його смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок. Виявлення при судово-токсикологічному дослідженні 2.65% етилового алкоголю в крові трупа ОСОБА_8 вказує на те, що незадовго до смерті він вживав напої, що містять алкоголь і в момент її настання міг перебувати в сильному ступені алкогольного сп'яніння. Ступінь виразності трупних явищ вказує на те, що смерть гр. ОСОБА_8 могла наступити за 12-14 годин до дослідження трупа в морзі. Не виключається можливість, що після отримання всіх пошкоджень гр. ОСОБА_8 міг жити короткий проміжок часу від кількох хвилин до декілька десятків хвилин і при цьому здійснювати будь-які самостійні дії, за умови, якщо він перебував у свідомості. Локалізація тілесних ушкоджень вказує на те, що в момент отримання ушкоджень гр. ОСОБА_8 був звернений передньою поверхнею тіла по відношенню до травмуючих предметів. З огляду на що, пошкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_8, найбільш ймовірно утворилися в короткий проміжок часу, встановити послідовність їх нанесення гр. ОСОБА_8 - не надається можливим. Будь-яких тілесних ушкоджень, характерних при утворенні під час боротьби або самооборони при дослідженні трупа ОСОБА_8 - не виявлено. Пошкодження в області правої половини грудної клітини, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_8, утворилися в результаті вогнепального проникаючого наскрізного поранення. При дослідження трупа ОСОБА_8 була виявлена вхідна вогнепальна рана в правої підключичної області, вихідна вогнепальна рана в праву лопатку. Судово-медичних даних, що пошкодження, виявлені в області грудної клітини гр.ОСОБА_8 утворилися в результаті пострілу чергою автоматичної зброї - немає. Найбільш вірогідне утворення ушкоджень, виявлених в області правої половини грудної клітини в результаті однократного пострілу з вогнепальної зброї. Напрям раневого каналу вогнепального поранення правої половини грудної клітини спереду-назад, зверху-вниз, кілька зліва-направо. Постріл, в результаті якого утворилися в області правої половини грудної клітини трупа гр. ОСОБА_8 був проведений з неблизької дистанції, на що вказує відсутність в області вхідної вогнепальної рани супутніх компонентів пострілу. Ушкодження, виявлені на одязі трупа гр. ОСОБА_8 за характером і локалізацією відповідають ушкодженням, виявленим на його тілі при дослідженні трупа. Не унеможливлюється утворення тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_8, а саме проникаючого вогнепального поранення правої половини грудної клітини, в строк і при обставинах, вказаних гр. ОСОБА_1 у його поясненні від 01.02.2018. У представленому поясненні гр. ОСОБА_4 від 01.02.2018 механізм утворення вогнепального поранення правої половини грудної клітини у гр.ОСОБА_8 - не вказані, у зв'язку з чим відповісти на питання чи "Могли тілесні ушкодження, наявні у ОСОБА_8 утворитися при обставинах, на які вказує гр.ОСОБА_4?" не надається можливим. Не унеможливлюється утворення ушкоджень у вигляді садн, виявлених в області чола гр. ОСОБА_8 в результаті падіння з положення стоячи, після отриманого вогнепального поранення грудної клітки і ударі передньою поверхнею голови об тверду поверхню.

Відповідно до висновку експерта № 19/113/6-3/66е від 16.02.2018, наданий на дослідження автомат «АК-74М» НОМЕР_1, 1990 р.в. є вогнепальною зброєю. Наданий на дослідження автомат є вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом конструкції Калашникова «АК-74М» НОМЕР_2, 1990 року виробництва, СРСР. Автомат, наданий на дослідження «АК-74М» НОМЕР_2, 1990 року виробництва, знаходиться у справному стані, та до стрільби придатний. В автоматі «АК-74М» НОМЕР_1, 1990 року виробництва, несправностей не виявлено. Наданий на дослідження автомат «АК-74М» НОМЕР_1, 1990 року виробництва, виготовлений промисловим способом. Предмет наданий на дослідження є автоматом «АК-74М» НОМЕР_1, 1990 року виробництва, калібром 5,45x39 мм. Наданий на дослідження предмет є з'ємним коробчастим магазином ріжкового типу до автомату системи «Калашникова» (АК-74), під патрони калібру 5,45x39 мм, ємністю 30 (тридцять) патронів. Наданий на дослідження предмет є частиною до вогнепальної зброї з'ємним коробчастим магазином ріжкового типу до автомату системи «Калашникова» (АК-74). Надані на дослідження патрони у кількості 29 штук є бойовими припасами. Надані на дослідження патрони у кількості 29 штук є проміжними бойовими припасами 5,45-мм військовими патронами зразка 1974 року. Надані на дослідження патрони у кількості 29 штук, виготовлені промисловим способом. Надані на дослідження патрони у кількості 29 штук, до стрільби придатні. На наданих на дослідження патронах у кількості 29 штук є маркувальні позначення «270 92» - 13 шт, «270 99» -10 шт; «270 00» - 2 шт, «270 03» - 4 шт. Постріли з автомату «АК-74М» НОМЕР_2, 1990 року виробництва, калібром 5,45x39 мм можливо здійснити патронами, наданими на дослідження у кількості 29 шт, а саме, проміжними бойовими припасами 5,45-мм військовими патронами зразка 1974 року. Надана на дослідження гільза, є частиною боєприпасу. Надана на дослідження гільза, є частиною боєприпасу - гільзою 5,45x39 мм, патрону до нарізної зброї, виготовленого на базі зразка 1974 року.

Відповідно до висновку експерта № 19/113/6-3/106е від 06.03.2018, пошкодження на наданому фрагменті дверей імовірно могли бути утворені як в результаті пострілу з автомату АК-74, так і з будь-якої іншої зброї калібром від 5,45 до 5,6 мм. Відповісти на вказане запитання в категоричній формі, не виявляється можливим, у зв'язку з відсутністю комплексу окремих ознак на слідосприймаючих поверхнях наданого фрагменту дверей, за якими можливо ідентифікувати зброю, з якої утворені вищевказані пошкодження. У момент спричинення пошкодження зброя ОСОБА_1 імовірно була розташована у напрямку перешкоди з низу вверх, з право на ліво на відстані 10,9 м від перешкоди та на висоті 0,91 м під кутом приблизно 23 градуси. Імовірний напрямок пострілу при утворенні пошкодження з низу вверх, з право на ліво на відстань 10,9 м під кутом приблизно 23 градуси. Пошкодження на наданому фрагменті дверей імовірно могли бути утворені за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_1 під час слідчого експерименту 20.02.2018 як в результаті пострілу з автомату АК-74, так і з будь- якої іншої зброї калібром від 5,45 до 5,6 мм. Відповісти на вказане запитання в категоричній формі, не виявляється можливим, у зв'язку з відсутністю комплексу окремих ознак на слідосприймаючих поверхнях наданого фрагменту дверей, за якими можливо ідентифікувати зброю з якої утворені вищевказані пошкодження.

Відповідно до висновку експерта № 51 від 26.02.2018, ОСОБА_1 у період часу, що відноситься до діяння, у якому він підозрюється яким-небудь психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії або керувати ними. Питання осудності (неосудності) є виключно компетенцією суду. ОСОБА_1 в даний час яким-небудь психічним захворюванням не страждає, будь-яких відхилень у психічній сфері не має, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Темперамент ОСОБА_1 ближче до сангвінічного. Основними рисами його характеру є емоційна рівновага, тенденція надмірно орієнтуватися на вимоги найближчого оточення і на оцінки суб'єктивно авторитетних для себе осіб, труднощі самостійного прийняття рішень в незвичних обставинах, а також мінливість інтересів. Провідною потребою ОСОБА_1 є прагнення до підтримання сприятливої думки про себе як в очах оточуючих, так і власних. Мають яскраво виражений характер і суттєво вплинули на поведінку ОСОБА_1 в (досліджуваній ситуації) такі його індивідуально-психологічні особливості як психологічна установка, сформована в період служби в зоні АТО, яка була актуалізована у період інкримінованих йому дій. ОСОБА_1 не має зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (раптовості ситуації, що виникла). В момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 не знаходився в якому-небудь емоційному стані, який здійснив вагомий вплив на його свідомість та діяльність. В момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 не знаходився в стані фізіологічного афекту.

На підставі викладеного, суд допитавши обвинуваченого, потерпілу та свідків, покази яких були стабільними, послідовними та не викликають сумнівів, а також дослідивши, перевіривши та оголосивши у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони, знайшла своє повне підтвердження, а його дії кваліфікує за ст. 118 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який військовослужбовець; має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно; на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра Гадяцької ЦРЛ не перебуває; раніше не судимий;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого - перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки даний факт не знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і те, що наслідки злочину є непоправними, а об'єктом злочину є найвища соціальна цінність - життя людини, беручи до уваги вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства.

Окрім зазначеного, при призначенні покарання, суд також враховує наступні обставини, а саме: поведінку обвинуваченого, який під час розгляду кримінального провадження в суді зробив для себе належні висновки та надав правдиві покази, висловив співчуття з приводу вчиненого і вибачився перед потерпілою; думку потерпілої ОСОБА_7, яка претензій до обвинуваченого не мала та погоджуючись з позицією прокурора, висловленою у судових дебатах, не заперечувала проти призначення останньому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене і наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення останньому покарання за ст. 118 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді арешту, з застосуванням положень ст. 69 КК України.

Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для зміни запобіжного заходу - у вигляді особистого зобов'язання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 10.09.2018. Зарахувати у строк відбутого покарання обвинуваченому ОСОБА_1 термін попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з моменту затримання останнього, тобто з 02.02.2018 по 21.05.2018 включно.

Відповідно до ст. 55 КВК України, військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_7 не пред'явлений, що не позбавляє права останню, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 12 566 (дванадцяти тисяч п'ятсот шістдесяти шести) гривень 34 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 у дохід держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, тощо. На підставі викладеного, арешт тимчасово вилученого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 06.02.2018, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України - у виді арешту на строк 6 (шість) місяців, з відбуванням покарання на гауптвахті.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - особисте зобов'язання. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 10 вересня 2018 року. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_1 термін попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з моменту затримання останнього, тобто з 02.02.2018 по 21.05.2018 включно.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у розмірі 12 566 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) гривень 34 копійки у дохід держави (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300),у зв'язку з проведенням:

судово-балістичної експертизи №19/113/6-3/70д від 16.02.2018, вартістю 3146 (три тисячі сто сорок шість) гривень;

судово-балістичної експертизи №19/113/6-3/106е від 06.03.2018, вартістю 1573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) гривні;

судової вибухотехнічної експертизи №19/113/10/50-е від 13.03.2018, вартістю 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні;

судової дактилоскопічної експертизи №19/113/6-1/80е від 12.02.2018, вартістю 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні;

судової молекулярно-генетичної експертизи №96 від 05.03.2018, вартістю 6131 (шість тисяч сто тридцять одна) гривня 34 копійки.

Арешт тимчасово вилученого майна, накладений на:

гільзу 5,45 мм х 39 мм, автомат АК-74 НОМЕР_1, 1990 року випуску, патрон калібру 5,45 мм х 39 мм, магазин та 28 патронів, корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386 195-82 Т та підривач з маркуванням 15-82 УЗРГМ-2 349-2 та 386-113-82;

фрагмент полотна вхідних дверей з кульовою пробоїною, змив речовини бурого кольору з ганку під'їзду та контрольний змив; змиви з лівої та правої руки, з вушних раковин лівого та правого вуха, обличчя, лівого та правого крил носу, спини ОСОБА_1; змиви з лівої та правої руки, з вушних раковин лівого та правого вуха, обличчя, лівого та правого крил носу, спини ОСОБА_4; камуфльовані куртка та штани, що належать ОСОБА_1, камуфльована куртка та тактичні брюки, що належать ОСОБА_4 - скасувати.

Речові докази: змив речовини бурого кольору; фрагмент дерев'яних дверей; змиви з правої та лівої рук, з лівого та правого вуха, з обличчя, з лівого та правого крил носу, контрольний змив зі спини, отримані у ОСОБА_1; змиви з правої та лівої рук, з лівого та правого вуха, з обличчя, з лівого та правого крил носу, контрольний змив зі спини, отримані у ОСОБА_4; вилучений одяг ОСОБА_1 (камуфльовану куртку, камуфльовані штани); вилучений одяг ОСОБА_4 (камуфльовану куртку, тактичні камуфльовані брюки); корпус ручної бойової гранати Ф-1 та підривач УЗРГМ- 2, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

оптичний диск із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 20.02.2018, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження;

автомат АК-74 НОМЕР_1, 1990 року випуску, патрон калібру 5,45мм х 39мм, магазин та 28 патронів, корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386 195-82 Т та підривач з маркуванням 15-82 УЗРГМ-2 349-2 та 386-113-82, які знаходяться у збройній кімнаті Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - повернути до військової частини А 4427.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганськоїобласті через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, в порядку визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко