Рішення № 76831233, 01.10.2018, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/539/18

Провадження № 2/670/325/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Волкової О.М.

з участю секретаря Сікорської В.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, треті особи -- Віньковецька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила:

-- встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживала разом із ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року;

--визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, та земельну частку (пай), яка розташована на території Зіньківської сільської ради по колишньому СКС «Промінь» розміром 1,67 в умовних кадастрових гектарах посвідчену сертифікатом серії НОМЕР_2, що видавався 28.07.1996 року на ім'я ОСОБА_3.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла її бабка ОСОБА_3.

На день її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із домоволодіння в АДРЕСА_2, та права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності СКС «Промінь».

20.11.1992 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла дочці ОСОБА_4, однак остання померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, так і не скориставшись своїм правом на спадщину.

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої за законом, але при зверненні до приватного нотаріуса їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного терміну для прийняття спадщини. Крім того, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове домоволодіння та земельну частку (пай).

А тому з метою захисту своїх спадкових прав вона змушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року відкрито судове провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року справу призначено до розгляду по суті на 21.09.2018 року.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю.

Позивач пояснила, що в останні роки свого життя її бабка ОСОБА_3 хворіла та потребувала догляду. Оскільки ОСОБА_1 у 2005 році не працювала, була вагітна, то перейшла на постійне місце проживання до бабки у с. Зіньків, і доглядала її аж до смерті.

Представник відповідача -- Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, сільський голова ОСОБА_5 подав до суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути без участі представника сільської ради, та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи -- Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_6 надав суду письмове пояснення, у якому просив справу розглянути за відсутності представника управління, та при вирішенні справи покладався на думку суду.

Представник третьої особи - Віньковецької районної державної адміністрації, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, в суд не з`явився.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Зіньків Віньковецького району Хмельницької області померла бабка позивача ОСОБА_3, яка була власником домоволодіння в АДРЕСА_2, та земельної частки (пай) розміром 1,67 в умовних кадастрових гектарах по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Промінь» на території Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, після чого на вказане майно відкрилась спадщина.

За життя, а саме 20.11.1992 року, ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Хмельницький Хмельницької області ОСОБА_4 померла, не скориставшись свої правом на спадкування.

Позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за законом - онука, на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 постійно проживала із нею, однак не була зареєстрована. Інших спадкоємців немає.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_5; заповітом від 20.11.1992 року, згідно якого ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_4; свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серія НОМЕР_6; копією паспорта позивача; посвідкою про народження серія НОМЕР_7, згідно якої матір'ю ОСОБА_7 є ОСОБА_3; свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_8, згідно якого ОСОБА_8 уклав шлюб із ОСОБА_4, і прізвище дружини «ОСОБА_4»; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого 23.04.1972 року ОСОБА_4 одружилась із ОСОБА_10, і змінила прізвище на «ОСОБА_4»; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу, згідно якого 30.06.1977 року ОСОБА_11 і ОСОБА_10 розірвали шлюб, і ОСОБА_11 змінила прізвище на «ОСОБА_3»; свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4, згідно якого матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_11; свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3, згідно якого ОСОБА_13 уклав шлюб із ОСОБА_1, і прізвище дружини «ОСОБА_1»; технічним паспортом домоволодіння в АДРЕСА_2, власником якого зазначена ОСОБА_3; копією Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_9 від 25.11.1995 року; інформаційною довідкою відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, згідно якої по колишньому КСП «Промінь» с. Зіньків видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 28.07.1996 року розміром 1,67 умовних кадастрових гектари на ім`я ОСОБА_3; довідкою Зіньківської сільської ради № 167 від 26.02.2018 року, згідно якої ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_2, та на час її смерті разом із нею проживала онучка ОСОБА_1, яка проживала без реєстрації; відповіддю державного нотаріуса ОСОБА_15, наданою на запит суду, згідно якої після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із письмової відповіді приватного нотаріуса Кухарської Л.А., спадкоємцем померлої ОСОБА_3 -- ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому їй не може бути видане свідоцтво про право на спадщину.

Водночас, згідно з оголошенням в газеті «Сільські новини» № 11 від 16.03.2018 року, втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 вважається недійсним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, відповідно до якої, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Із технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 01.07.1988 року слідує, що власником цього домоволодіння в АДРЕСА_2 значиться ОСОБА_3.

Позивач також просила встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час його смерті з метою визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За положеннями ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Позивач, зокрема, просила встановити факт її спільного проживання разом із ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року в АДРЕСА_2, Віньковецького району Хмельницької області, вказуючи, що вона зареєстрована в м. Хмельницький, але щоб обходити бабусю, яка була немічна, вона постійно проживала разом із нею в с. Зіньків.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач дійсно зареєстрована в АДРЕСА_3.

Водночас згідно довідки Зіньківської сільської ради № 167 від 26.02.2018 року, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_2, та на час її смерті разом із нею проживала онучка ОСОБА_1, яка проживала без реєстрації.

Крім того, у судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підтвердили, що онучка померлої ОСОБА_3, тобто позивач, до дня смерті ОСОБА_3 проживала разом із нею, доглядала її, та здійснила поховання.

На підставі досліджених доказів суд вважає доведеним юридичний факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала разом із своєю бабкою ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року в АДРЕСА_2

Отже, позивач є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3, та зокрема домоволодіння в АДРЕСА_2, та земельної частки (пай) розміром 1,67 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Промінь» на території Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, спадщину прийняла, а тому має право на успадкування вказаного майна.

Визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно визнається відповідачем та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позов ґрунтується на законі, доведений належними доказами, він підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 15, ст. 16, ст. ст. 1261-1265, ст. ст. 1267-1269, ст. 1278 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 10-13, ст. 17, ст. ст. 258-259, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Зіньків Віньковецького району Хмельницької області, проживала разом із своєю бабкою ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року в АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті бабки ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, право приватної власності на:

-- житловий будинок з надвірними будівлями, що розміщений в АДРЕСА_2

-- земельну частку (пай) розміром 1,67 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Промінь» на території Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01.10.2018 року.

Суддя О.М. Волкова