Постанова № 76829880, 24.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1461/17

Провадження № 22-ц/779/521/2018

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Гордій В. І.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

суддя-доповідач ОСОБА_2,

суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О.,

секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «ЕХЗ Технології» до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту України на корисну модель та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Косівського районного суду в складі судді Гордія В.І. від 02 жовтня 2017 року, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ТОВ «ЕХЗ Технології» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту України на корисну модель та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 серпня 2015 року Державною службою інтелектуальної власності України, правонаступником якого є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, було видано деклараційний патент на корисну модель №100872 «Анодний заземлювач графітовий», власником прав якого є ОСОБА_3

Реєстрація прав за даним деклараційним патентом порушує та обмежує права та законні інтереси позивача, який здійснив значну підготовку та з 2013 року почав виготовляти анодний заземлювач, має намір продовжувати його виготовлення, однак у зв’язку з виданням оспорюваного патенту, зобов’язаний дотримуватися прав власника оскаржуваного патенту на корисну модель відповідача, які зазначені у ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». ОСОБА_3 користується правами на корисну модель у господарській діяльності очолюваного ним підприємства – ТОВ «НВП Укрантикор», яке є їхнім конкурентом на території України по виготовленню анодних заземлювачів. Дія оскаржуваного патенту на корисну модель на території України є перешкодою для законної господарської діяльності позивача, який почав використовувати подібну корисну модель набагато раніше з 2013 року, ніж відповідач, який подав заяву у 2015 році на отримання оспорюваного патенту.

Посилаючись на те, що запатентована корисна модель не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, оскільки не є новою, просив визнати недійсним деклараційний патент України № 100872 на корисну модель «Анодний заземлювач графітовий» зареєстрований на ім’я ОСОБА_3 10 травня 2015 року, зобов’язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та здійснити публікацію у офіційному бюлетені «Промислова власність» про визнання недійсним деклараційного патенту України № 100872 на корисну модель «Анодний заземлювач графітовий» зареєстрований на ім’я ОСОБА_3 10 травня 2015 року.

Рішенням Косівського районного суду від 02 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним деклараційний патент України № 100872 на корисну модель «Анодний заземлювач графітовий» зареєстрований на ім’я ОСОБА_3 10 травня 2015 року.

Зобов’язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та здійснити публікацію у офіційному бюлетені «Промислова власність» про визнання недійсним деклараційного патенту України № 100872 на корисну модель «Анодний заземлювач графітовий» зареєстрований на ім’я ОСОБА_3 10 травня 2015 року.

Стягнуто зі ОСОБА_3 в користь ТОВ «ЕХЗ Технології» сплачений судовий збір в розмірі 3 200 грн.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позивач, звертаючись до суду з позовом, виходив з того, що місцем його проживання є Косівський район, однак він проживає на території міста Запоріжжя, у зв’язку з цим направляв клопотання про передачу справи на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, однак, суд проігнорував його клопотання та розглянув справу за його відсутності, а в рішенні не зазначено чи був він належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Разом з цим, він не був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, жодних судових повісток, ухвал про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками не отримував.

Суд першої інстанції в рішенні не зазначив, яке конкретно майнове чи немайнове право позивача порушено, не визнано або оспорене. Позивачем не доведено жодним належним та допустимим доказом факт порушення конкретно його прав або охоронюваних законом інтересів видачею оспорюваного патенту.

Крім того, судом не враховано та не надано оцінки, що відповідно до бібліографічних даних до патенту на корисну модель №100872, дію патенту припинено, а тому позивач може вільно, безперешкодно та безоплатно використовувати у своїй господарській діяльності об’єкт оспорюваного патенту, а тому його права не були та не могли бути порушені відповідачем.

Вказує, що висновок експертизи щодо умов патентоздатності, на який посилався суд, не може вважатися належним доказом, оскільки суд не призначав проведення відповідної судової експертизи, сам експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, відповідач не міг скористатися правом надати пропозиції щодо обрання конкретного експерта та експертної установи, давати пояснення експерту, подавати суду питання, на які необхідно отримати відповіді експерта і таке інше.

Крім того, так званий «висновок експерта» підписаний ОСОБА_4, який згідно з Реєстром атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, не є атестованим судовим експертом, а тому зазначена особа не володіє необхідними спеціальними знаннями в сфері інтелектуальної власності.

Вважає, що спір про зобов’язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вчинити певні дії повинен розглядатися адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства.

У зв’язку з наведеним, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, а частині позовних вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України закрити провадження по справі.

Відповідно до п. 8 розд. XII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції від 03 жовтня 2017 року, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В засідання апеляційного суду в режимі відеоконференції ОСОБА_3 та його представник, представники ТОВ «ЕХЗ Технології», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.

Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що корисна модель «Анодний заземлювач графітовий» за патентом України № 100872 від 10 серпня 2015 року не відповідає критерію патентоспроможності «новизна», тому не відповідає умовам патентоздатності, які встановлені статтями 7, 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10 серпня 2015 року Державною службою інтелектуальної власності України ОСОБА_3 було видано деклараційний патент на корисну модель №100872 «Анодний заземлювач графітовий» (а.с. 38-46).

Згідно висновку експертизи щодо умов патентоздатності №27874/ЗУ/16 від 23 листопада 2016 року, проведеної експертом ДП «Український інститут інтелектуальної власності» ОСОБА_4 за клопотанням патентного повіреного України ОСОБА_5 запатентована корисна модель за патентом України на корисну модель №100872 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», оскільки не є новою за пп. 1-3 формули (47-49).

Згідно висновку судового експерта №2744 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 16 липня 2018 року, проведеної на виконання ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2018 року, корисна модель «Анодний заземлювач графітний» за патентом України №100872 є частиною рівня техніки, тобто не відповідає умові патентоздатності «новизна» (а.с. 232-240).

Згідно зі статтею 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об’єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Положеннями статті 462 ЦК України визначено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про охорону прав на винахід і корисну модель» корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Установивши, що корисна модель за деклараційний патентом України № 100872 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеними для неї частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення вимог ТОВ «ЕХЗ Технології».

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності порушеного права позивача на увагу не заслуговують, оскільки за змістом статті 33 Закону України «Про охорону прав на винахід і корисну модель» будь-яка особа може подати позов про визнання патенту недійсним, якщо вважає, що відповідний патент порушує її права. Це вбачається і зі змісту статті 432 ЦК України, якою визначено способи захисту права інтелектуальної власності.

Оскільки деклараційний патент на корисну модель – це різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель, то в контексті ст.33 цього Закону право на його оскарження надається у випадку доведення невідповідності патенту умовам патентоздатності. В даному випадку, таку обставину встановлено безспірно, а з огляду на наявність у позивача технічних умов на розробку анодного заземлювача, слід говорити про порушення законного інтересу останнього.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, доводи апелянта про розгляд даної справи за правилами адміністративного судочинства в частині вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про зобов’язання внести відомості до Державного реєстру патентів України на корисні моделі на увагу не заслуговують.

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи на увагу не заслуговують і висновків суду не спростовують.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2018 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: В.Д. Фединяк

ОСОБА_6