Постанова № 76827256, 11.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4394/18

Номер справи місцевого суду: 522/342/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Прометей-Південь» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Прометей-Південь» до ОСОБА_2, треті особи – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Абухіна Р.Д. 27 лютого 2018 року в м. Одеса о 15:38 год., -

встановила:

ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Прометей-Південь» звернулася до суду із позовом до відповідачів про витребування майна з чужого незаконного володіння (а. с. 1-4).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2018 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Прометей-Південь» про забезпечення позову відмовлено (а.с. 128-130).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а. с. 131-133).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Прометей-Південь» підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовним вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд витребувати у ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Прометей – Південь» квартиру № 20 за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 28.

Представник позивача 16.01.2018 року звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на АДРЕСА_1, загальною площею 142, 6 кв.м.; заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо входження в квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 142, 60 кв.м. до набрання рішенням законної сили (а.с. 26-28).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 року вищезазначену заяву задоволено частково, накладено арешт на АДРЕСА_1, загальною площею 142, 6 кв.м., в задоволенні вимоги про заборону ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо входження в квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 142, 60 кв. м.- відмовлено, у зв'язку із тим, що представник позивача не обґрунтував та не навів доказів, що невжиття даного виду забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду (а.с. 32).

Позивач неодноразово звертався до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо входження в квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 142, 60 кв.м..

Ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2018 року (а.с. 39), 25.01.2018 року та 15.02.2018 року у задоволенні заяви представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Прометей-Південь» про забезпечення позову відмовлено (а.с. 39, 56, 117-119).

26.02.2018 року представник позивача знов звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд зобов’язати ОСОБА_2, невідкладно передати актом представникам ТОВ « Прометей Південь» документацію, комп’ютерну техніку, печатки, меблі та інше рухоме майно, що знаходиться в приміщенні загальною площею 142,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с. 128-130).

Колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що предметом позову в даній цивільній справі є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Прометей – Південь» квартири № 20 за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 28, а в заяві про забезпечення позову представник позивача просив зобов’язати ОСОБА_2 передати рухоме майно, а саме документацію, комп’ютерну техніку, печатки, меблі, яке знаходиться в приміщенні спірної квартири, тобто вимоги які містяться в заяві про забезпечення позову не кореспондуються зі змістом позовних вимог та заявленими вимогами.

Посилання представника ТОВ «Прометей-Південь» в апеляційній скарзі на те, що фактично головною метою подання позивачем заяви про забезпечення позову – це недопущення втрати чи істотного пошкодження майна, а також захисту прав сторін передбачених чинним законодавством, є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, оскільки заходи забезпечення позову, які представник позивача просить суд вжити не стосуються предмету спору і на даний факт судом першої інстанції правильно було наголошено в своїх ухвалах.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на той факт, щодо майна, яке є предметом позову у даній цивільній справі, а саме: АДРЕСА_1, загальною площею 142,6 кв. м., ухвалою Приморського районного суду м. Одеси вже накладено арешт, що забезпечить можливість реального виконання можливого рішення суду по даній справі.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Окрім цього позивачем, в порушення ст.151 ЦПК України не зазначено яким саме чином, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову викладені в заяві від 26.02.2018 року може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

Інших доводів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив законну та обґрунтовану ухвалу, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Прометей-Південь» – залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 21.09.2018 року.

Головуючий суддя: С.О. Погорєлова

Судді: О.М. Таварткіладзе

ОСОБА_3