Рішення № 76824553, 28.09.2018, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2662/18

Провадження № 2/459/1017/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Новосад М.Д.

з участю секретаря судового засідання Чухно Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2018 року представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ ««ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.02.2015 року у розмірі 15279,50 грн. та 1762 грн. судових витрат. Свій позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит в сумі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту картковий рахунок. При цьому сторони передбачили право банку у будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Умов укладеного договору відповідач належним чином не виконав, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 09.07.2018 року становить 15279,50 грн. грн., з яких: 2034,80 грн. - тіло кредиту, 3045,98 грн. - відсотки за користування кредитом, 8994,93 грн. пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 703,79 грн. - штраф (процентна складова). Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача разом із позовною заявою подав суду письмову заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04.09.2018 року провадження у даній справі відкритоза правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28.09.2018 року.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до з ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір, шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за яким останній отримав кредит у розмірі25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту картковий рахунок.

Згідно розрахунку, наданого представником позивача, за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 09.07.2018 року становить 15279,50 грн. грн., з яких: 2034,80 грн. - тіло кредиту, 3045,98 грн. - відсотки за користування кредитом, 8994,93 грн. пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 703,79 грн. - штраф (процентна складова).

Пунктом 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

В силу приписів ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки відповідачем не було дотримано умов укладеного договору, тобто зобов'язання не були виконані належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства, суд вважає, що з нього слід стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 2034,80 грн..

Що стосується вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом, суд вважає, що таку слід задовольнити частково, виходячи із слідуючого.

Згідно п.2.1.1.12.2 Умов і Правил, за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному у Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахований відсотків (договірне списання). В разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих умов, клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Згідно із ст.212 ЦК України, в разі якщо будь-яка прострочена заборгованість за кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи із 91-го дня вся (загальна) заборгованість за кредитом є прострочена.

У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно із п.2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

В силу вимог ч.3 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Із розрахунку, наданого позивачем видно, що відсоткова ставка за користування кредитом була змінена, в порядку визначеному Умовами і Правилам, а саме: з 01.04.2015 року - 43,20 %.

Як визначено п.1.1.3.2.3 Умов і Правил, в права банку входить вносити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданих кредитів (кредитних лімітів), зобов'язаний не менш як за 7 днів до введення змін повідомити клієнта.

Однак, в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо домовленості сторін з приводу зміни (збільшення) процентної ставки за користування кредитом.

В силу вимог ч.3 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Саме такий правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України №6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що збільшення розміру процентної ставки було зроблено в односторонньому порядку, тому договір в частині зазначених змін слід визнати нікчемним, а проценти за користування кредитом слід обчислювати, виходячи із процентної ставки, яка діяла на час укладення договору, а саме 34,8%.

Таким чином, станом на 09.07.2018 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом, яка становить:

1170 (кількість прострочених днів) х 2034,80 (залишок простроченої заборгованості) х 34,8% / 365 (кількість днів у році, яка визначена за домовленістю сторін при укладенні договору) = 2269,83 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та штрафів суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. Умов та Правил, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору.

П.1.1.5.25 цих же умов і Правил визначено, що за несвоєчасну сплату послуг, передбачену цим договором, Умовами і Правилами, клієнт сплачує банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який платиться пеня, за кожен день прострочки.

Також положенням п.2.1.1.7.6 зазначених Умов та Правил передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу слід відмовити.

Судом встановлено, що розмір пені за розрахунком позивача становить 8994,93 грн., що значно перевищує розмір збитків.

Конституційний суду України звертає увагу на те, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3 ЦК України, ч.3 ст.509 ЦК України та ч.ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (п.3.2 Рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованою є сума пені не більша розміру тіла кредиту, тобто 2034,80 грн., відтак така підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на наведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача слід стягнути 2034,80 грн. - тіло кредиту, 2269,83 грн. заборгованості за відсотками, 2034,80 грн. пені. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача у користь позивача слід стягнути 731,05 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (14360570, вул.Грушевського,1Д, м.Київ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.02.2015 року у сумі 6339 (шість тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 43 коп., яка складається з наступного: 2034,80 грн. - тіло кредиту, 2269,83 грн. заборгованості за відсотками, 2034,80 грн. пені.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьАкціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» сплачений судовий збір у розмірі 731 (сімсот тридцять одну) гривню 05 коп..

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2018 року.

Суддя: М. Д. Новосад