Рішення № 76824200, 18.09.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/230/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді: Костюк У. І.

за участю секретаря судового засідання: Коваль В.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам'янка -Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області про визнання права власності на будинок після реконструкції,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Сілецької сільської ради Кам'янка -Бузького району Львівської області, в якому просить визнати за ним право власності після реконструкції на житловий будинок АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 він успадкував ? житлового будинку АДРЕСА_1 та в подальшому здійснив його реконструкцію. Під час реконструкції було частково змінено площу житлових приміщень та самого будинку. 03.02.2017 року він придбав другу половину вказаного будинку, а також у жовтні 2017 сільська рада надала йому у власність земельну ділянку, на якій розташований цей житловий будинок, тому на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України просить визнати за ним право власності на самочинне будівництво.

Ухвалою суду від 27.02.2018 провадження в справі відкрито, призначено підготовче судове засідання. Відповідач у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить суд справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області в судове засідання не з'явився, у поданій до суду заяві просить справу розглянути в його відсутність та вирішити на розсуд суду.

Враховуючи зазначені обставини, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

20.03.2015 державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ? житлового будинку АДРЕСА_1 разом з відповідною частиною приналежних до нього господарських будівель та споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Згідно витягу з Державного реєстру реєстрових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.03.2015 власником 1/2 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.03.2015, державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори(а.с.15).

Як видно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності від 05.12.2017 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,0483 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, на підставі рішення Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 13.10.2017.(а.с.7)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності від 03.02.2017 ОСОБА_1 є власником ? житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу, виданого 03.02.2017 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шемченко І.Я.(а.с.20)

20.02.2017 на замовлення позивача Червоноградським МБТІ виготовленого технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1. (а.с.80)

Разом з тим, відповідно до звіту про проведення технічного обстеження житлового будинку з прибудовою по АДРЕСА_1 вбачається, що згідно результатів проведеного технічного обстеження об'єкта житлового будинку з прибудовою по АДРЕСА_1, що знаходиться у власності ОСОБА_1 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації(а.с.27)

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Аналіз положень ст. 376 ЦК України дає підстави для висновку, що за загальним правилом, закріпленим у ч.2 вказаної статті особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас згідно з ч.3 ст.376 ЦК право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як встановлено судом позивач у ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав у спадок житловий будинок АДРЕСА_1 та самовільно здійснив його реконструкцію. В подальшому на підставі рішення Старояричівської сільської ради від 13.10.2017 отримав у власність земельну ділянку площею 0,0483 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, тобто під вже збудований житловий будинок.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 14 постанови від 30.03.2012 № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" вказав, що на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення.

Беручи до уваги те, що позивач здійснив реконструкцію житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, яка в подальшому була надана йому під уже збудоване нерухоме майно, а надання земельної ділянки забудовнику під уже збудоване нерухоме майно в силу положень ч. 3 ст. 376 ЦК України є єдиною умовою для визнання права власності на об'єкт нерухомості за такою особою, причому ч. 3 ст.376 ЦК, на відміну від ч.5 цієї статті, не ставить набуття права власності особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, у залежність від відповідності виконаних робіт державним будівельним нормам і правилам та порушення прав третіх осіб або суспільних інтересів (постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року №6-225цс14), то суд дійшов висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 8, 11, 15, 208-209, 214-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_2, до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, місцезнаходження с.Старий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області, про визнання права власності на будинок після реконструкції - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності після реконструкції на житловий будинок №16 по вул. Лесі Українки в с.Руданці Кам'янка-Бузького району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання АДРЕСА_2, НОМЕР_1.

Відповідач: Старояричівська сільська рада Кам'янка-Бузького району Львівської області, місцезнаходження с. Старий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області.

Повний текс рішення виготовлено 28.09.2018.

Суддя Костюк У.І.