Рішення № 76823365, 25.09.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2764/18

Провадження №2/333/1738/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Довгаль А.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу

за позовною заявою: ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до відповідача: ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що з 29.09.2001 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, але з січня 2018 року шлюбні стосунки між сторонами припинені. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають та будуть проживати з позивачем. ОСОБА_3 вважає, що сім'я розпалась остаточно та відновленню не підлягає. Враховуючи те, що відповідач не регулярно надає матеріальну допомогу на утримання дітей, офіційно працевлаштований, ОСОБА_3 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дати звернення з цим позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просила суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_3 визнав частково, не заперечував проти задоволення позову в частині розірвання шлюбу та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29.09.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3, виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції України, актовий запис № 1138 (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час стосунки між сторонами припинені, відновляти шлюбні відносини позивач не має наміру та вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.

Ці обставини підтверджуються дослідженими в ході судового засідання доказами та не спростовані відповідачем.

Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що сторони припинили спільне ведення господарства, ОСОБА_3 вважає неможливим збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Від шлюбу сторони у справі мають двох неповнолітніх осіб - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 05.07.2005 року серії НОМЕР_4, актовий запис №244 (а.с.6), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 22.01.2013 року серії НОМЕР_5, актовий запис №95 (а.с.5).

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. З роз'яснень, викладених у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Відповідно до п. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-Х1І від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно з ст.18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Встановлюючи розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком до 6 років з 1 липня складає 1 559 гривень, дітей віком від 6 до 18 років з 1 липня 2018 року - 1 944 гривень. В судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення позову в частині стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що він надає матеріальну допомогу у розмірі, в якому дозволяє його заробітна плата. Крім того, зазначив, що на даний час сторони у справі та їх діти проживають разом. Проте, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт проживання останнього за місцем реєстрації та надання матеріальної допомоги позивачу на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до довідки про доходи від 05.09.2018 року №16, ОСОБА_2 працевлаштований в ТОВ «Запорізьке спеціалізовано-монтажне управління», займає посаду «Ізоліровщик по термоізоляції» та за період з березня 2018 року по серпень 2018 року отримав дохід у розмірі 24 694,74 грн. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач має нормальний стан здоров'я та є працездатною особою, доказів того, що його матеріальний стан не дозволяє виконати рішення суду, останнім надано не було. Також, при визначенні розміру аліментів, суд виходить з того, що сторони в рівних частках повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне їх утримання. Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини. З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи інтереси дітей для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, повного та всебічного розвитку, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 30.05.2018 року, оскільки, на підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Крім того, відповіднодо п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Також,враховуючи визнання відповідачем позову в частині позовних вимог про розірвання шлюбу до початку розгляду справи по суті, суд, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 352,40 грн. стягується судом з відповідача на користь позивача у зв'язку з задоволенням позовної вимоги про розірвання шлюбу. В той же час, судовий збір в сумі 352,40 грн. повертається позивачу з Державного бюджету. Крім того, у зв'язку із задоволенням позову в частині стягнення аліментів судом стягується з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції України від 29.09.2001 р. за актовим записом № 1138.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована адреса проваживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2) - 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області (м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, буд. 32) повернути ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована адреса проваживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2), частину сплаченого нею на р/р 31212206700005 ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025435, судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. за платіжними дорученням від 30.05.2018 року № 0.0.1048837848.1 в сумі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована адреса проваживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 30.05.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному обов'язковому виконанню.

Повне рішення складено 27.09.2018 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова