Ухвала суду № 76821550, 28.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4240/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю секретаря судового засідання Бомбушкар В.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, ФОП ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, ФОП ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу.

27.09.2018 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову. У вказаній заяві зазначає, що ОСОБА_2 знаючи про наявність даного спору у суді та бажаючи утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду укладає з ОСОБА_4 договір позики грошових коштів в гривнях, в розмірі, що буде еквівалентним сумі 30000,00 доларів США за курсом продажу вказаної валюти на день повернення коштів, а в рахунок забезпечення вказаного договору позики укладає з ОСОБА_4 договір іпотеки предметом якого є господарські споруди загальною площею 32,3 кв.м., до складу яких входять: сарай літ Г площею 22,8 кв.м., навіс літ. Е площею 9,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які є предметом спору по даній справі. Вказані договори укладені в той час коли справа знаходиться в суді і всім зацікавленим особам про це було відомо.

Зазначає, що маючи на практиці ситуацію за якої ОСОБА_2 продовжує здійснювати розпорядження спірним майном, знаючи, що підстава набуття його нею оскаржується обґрунтованим є припущення, що вона і надалі здійснюватиме дії, які в подальшому утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду. Це стосується в тому числі і дій щодо оформлення у власність земельної ділянки, що знаходиться під незаконно набутими у власність будівлями. Незважаючи на те, що справа знаходиться в суді, ФОП ОСОБА_5 звернулася до Ужгородської міської ради з заявою до Ужгородської міської ради щодо надання їй дозволу на виготовлення відповідної документації із землеустрою на земельну ділянку під спірними господарськими спорудами - сарай на навіс, що знаходяться в АДРЕСА_1, тобто вживає дій за наслідками яких, вона отримає земельну ділянку під спірним майном на тій підставі, що вона є його власником. Отримання ОСОБА_5 на будь-яких правах земельної ділянки під спірним майном може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. А тому просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на споруди - сарай та навіс, що знаходяться в АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, заборонити Ужгородській міській раді приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки під сараєм та навісом, що знаходяться в АДРЕСА_1 та передавати її на будь-яких правах відповідачу по справі ОСОБА_2 В рахунок зустрічного забезпечення позивач пропонує внесення на депозитний рахунок суду кошти у розмірі, що буде визначений судом, які повинні гарантувати сумлінність позивача й забезпечити компенсацію збитків, яких може зазнати відповідач у випадку, якщо за підсумками розгляду справи в задоволенні позову буде відмовлено.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до наступного.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149,150 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов'язковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 15.01.2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ФОП ОСОБА_2, за яким департамент продав, а ОСОБА_2 купила господарські споруди - сарай та навіс, що знаходяться в АДРЕСА_1 та скасування його реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

П. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, а саме в частині накладення арешту на сарай та навіс, що знаходяться в АДРЕСА_1, щодо набуття права власності на які відповідачем оспорюється позивачем.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову в частині заборониУжгородській міській раді приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки під сараєм та навісом, що знаходяться в АДРЕСА_1, оскільки питання щодо земельної ділянки не є предметом розглядуваного позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на споруди - сарай та навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані в реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об»єкту нерухомого майна 1227279721101, номер запису про право власності - 243884474, рішення про державну реєстрацію за індексним номером 39206399, що належать ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом п»ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Суддя: О.А. Придачук