Постанова № 76819987, 26.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2113/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду, яка прийнята 02 жовтня 2015 року у складі суду судді: Біоносенко В.В. у місті Миколаєві по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Юліана-Сервіс», ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Юліана-Сервіс», ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов від 20.09.2013 року №№ 177, 178, 577.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року заявлений позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано постанови від 20.09.2013 року №№ 177, 178. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Юліана-Сервіс» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 08.12.1994 року. Основним видом діяльності ПП «Юліана-Сервіс» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Керівником ПП «Юліана-Сервіс» є ОСОБА_2

Відповідно до договору оренди землі від 17.04.2006 року ПП «Юліана-Сервіс» користується на праві оренди земельною ділянкою 1825 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Лазурна, 52, яка йому надана для розміщення та обслуговування літнього кафе з навісом.

10.06.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті - літне кафе з навісом, м. Миколаїв, вул. Лазурна, поблизу дома № 52.

Під час перевірки інспектором встановлено, що ПП «Юліана-Сервіс» збудував за зазначеною адресою капітальну будівлю - кафе загальною площею близько 120 кв.м., яке має фундамент, внутрішнє опорядження завершене, проведено електро-, водо-, та теплопостачання. На момент перевірки об'єкт експлуатується за призначенням, як громадське кафе. При цьому, декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації ПП «Юліана-Сервіс» не подавало, об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію.

За результатами цієї перевірки, 25.06.2013 року відповідачем було прийнято постанову № 122 про накладення штрафу на ПП «Юліана-Сервіс» в розмірі 103230 гривень за виконання будівельних робіт з будівництва капітальної будівлі кафе без реєстрації про початок виконання зазначених робіт, вчинені щодо об'єкту ІІІ категорії складності; № 123 про накладення штрафу на ПП «Юліана-Сервіс» в розмірі 103230 гривень за експлуатацію будівлі кафе, не прийняту в експлуатацію. Крім того, постановою № 327 по справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності директора ПП «Юліана-Сервіс» ОСОБА_2 за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт ст. 96 КУпАП в розмірі 10200 гривень.

Одночасно з цим, 10.06.2013 року Інспекцією було видано три приписи: № 304 на ім'я директора ПП «Юліана-Сервіс» ОСОБА_2 про вжиття заходів щодо: оформлення відповідних дозвільних документів на будівлю кафе; вжиття заходів щодо зупинення експлуатації будівлі кафе; №144 на адресу ПП «Юліана-Сервіс» про зупинення експлуатації та № 143 на адресу ПП «Юліана-Сервіс» про оформлення відповідних дозвільних документів на будівлю кафе.

05.09.2013 року Інспекцією здійснено повторну перевірку позивачів щодо усунення порушень, виявлених попередньою перевіркою та стан виконання приписів № 304, № 143 та № 144 від 25.06.2013 року.

Під час цієї перевірки інспектором встановлено, що будівля кафе продовжує експлуатуватися, дозвільні документи на неї не оформлені, вимоги приписів підприємством та його керівником не виконані.

За наслідками цієї перевірки, 20.09.2013 року відповідачем було прийнято постанову № 577 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП - невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та покладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

20.09.2013 року відповідач також ухвалив постанову № 177 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ПП «Юліана-Сервіс» за невиконання вимог припису № 144 від 10.06.2013 року, правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», в розмірі 11470 гривень.

20.09.2013 року відповідач також ухвалив постанову № 178 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ПП «Юліана-Сервіс» за невиконання вимог припису № 143 від 10.06.2013 року, правопорушення, передбаченого абз. 2 п.1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», в розмірі 11470 гривень.

Не погоджуючись із вказаними постановами, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи частково заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приписи, складені на ім'я ПП «Юліана-Сервіс» не були доведені до відома підприємства, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість притягнути до юридичної відповідальності за невиконання приписів, які належним чином не були доведені до відома правопорушника.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що останньому було доведено належним чином про необхідність виконання законних вимог Інспекції, викладених у приписі № 304 від 10.06.2013 року та оскільки ОСОБА_2 ці вимоги в строк виконані не були, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до нього адміністративне стягнення постановою № 577 від 20.09.2013 року.

Вирішуючи справу в апеляційному порядку колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Приписи ст. 41 вказаного Закону визначають державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З наведеного вбачається, що повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю реалізуються, зокрема, через проведення відповідних заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що такий контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення якої є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно із положеннями п.п. 16-23 наведеного Порядку № 553 від 23.05.2011 року за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

В свою чергу, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Так, згідно п.п. 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 735) підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Порядок накладення адміністративного стягнення визначений КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно вимог ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що підставою для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме позапланової перевірки, є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

Водночас, такий захід державного архітектурно-будівельного контролю повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Також, обов'язковою умовою для накладення штрафу згідно КУпАП є повідомлення особи, що притягується до відповідальності про розгляд відносно неї справи про адміністративне правопорушення.

Проте, при проведенні перевірки позивачів з питань виконання приписів та накладення штрафів оскаржуваними постановами відповідачем наведені вимоги порядку проведення перевірки та накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не дотримано.

Так, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, оскаржувана перевірка була проведена за відсутності позивачів.

Також в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачам акту перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за наслідками розгляду яких прийняті оскаржувані постанови.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що обов'язковою умовою для накладення штрафу згідно КУпАП є повідомлення особи, що притягується до відповідальності про розгляд відносно неї справи про адміністративне правопорушення.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу щодо повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього.

З цих самих підстав були скасовані рішенням суду попередньо прийняті відносно позивачів постанови та це рішення суду набрало законної сили (справа № 814/3013/13-а).

Крім того, відповідачем не надано належних доказів вручення приписів № 143, №144 від 10.06.2013 року, що стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов.

В свою чергу, корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, не може бути належним доказом вручення цих приписів ПП «Юліана-Сервіс», оскільки юридичною адресою позивача є м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 131/Б3 (нежитлове приміщення), а відповідач направив приписи за адресою:м. Миколаїв, АДРЕСА_1.

Також, вирішуючи спірне питання, колегія суддів враховує, що відповідачем не доведено, що станом на момент проведення оскаржуваних перевірок позивачі зобов'язані були отримувати дозвільну документацію щодо будівництва спірного об'єкта, а саме відповідачем не доведено обставин щодо віднесення спірного об'єкта до капітальних будівель.

Посилання відповідача на подачу позивачами декларації про початок виконання будівельних робіт у червні 2014 року, як на обставини, що підтверджують наявність у останніх такого обов'язку і на час проведення оскаржуваних перевірок, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за даними цієї декларації будівництво здійснювалось за проектом 2014 року, що не може свідчити про те, що таке будівництво було здійснено на момент проведення оскаржуваних перевірок.

В свою чергу, проведення експертизи у даній справі унеможливлено у зв'язку із не проведенням її оплати позивачами.

Поряд з цим, враховуючи, що за правилами КАС України саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доведення правовірності прийнятих рішень, колегія суддів приходить до висновку, що наведені обставини у сукупності свідчать, що відповідачем не доведено правовірність прийняття оскаржуваних рішень.

Вирішуючи спірне питання, судом першої інстанції були помилково не враховані вказані положення норм матеріального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 159, 122, 123, 241, 243, 250, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скарги Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Приватного підприємства «Юліана-Сервіс», ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 20.09.2013 року №№ 177, 178, 577.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець