Постанова № 76819894, 25.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2018 рокусправа № 808/2021/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Лукманова О.М., Божко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар’єроуправління"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2018 (суддя Батрак Інна Володимирівна, дата складання повного тексту 05.03.2018)

у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар’єроуправління" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Запорізьке кар’єроуправління", звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення. Просив скасувати ППР від 09.03.2017 року №0002311401 за платежем орендна плата на землю, яким збільшено суму грошового зобов’язання.

Позов обґрунтовано тим, що приписи ст. 11, 654, Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України ст. 15, 17, 30 Закону України “Про оренду землі”, ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та вважає, що зміна розміру орендної плати, що підлягає сплаті за земельну ділянку як істотної умови договору оренди землі на підставі рішення суду підлягає оформленню додатковою угодою до договору, тобто така додаткова угода має бути обов’язково зареєстрована у порядку, передбаченому чинним законодавством України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проте державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі між позивачем та Запорізькою міською радою здійснено не було, що свідчить про відсутність обов’язку у ПрАТ “Запорізьке кар’єроуправління” сплачувати орендну плату у зміненому розмірі. Вказує також, що системний аналіз норм законодавства України має підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого – є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України) Разом із цим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, на думку позивача, є саме договір оренди такої земельної ділянки, а тому саме Запорізька міська рада має виключне право на звернення до позивача в судовому порядку про стягнення заборгованості з орендної плати в порядку ГПК України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковим органом правомірно було донараховано суму податкового зобов’язання з орендної плати за період з 04.04.2016 по 31.10.2016 у розмірі 2 325 805,65 грн., оскільки за інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, станом на 01.01.2016 року, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ, становить 1,4334, при цьому, в силу п. 30 Договору оренди між позивачем і Запорізькою міською радою від 07.09.2007року передбачено, що орендар зобов’язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативно-грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством, однак позивачем зазначені дії не були вчинені.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватним акціонерним товариством "Запорізьке кар’єроуправління" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що безпосередньо Запорізька міська рада має виключне право на звернення до ПраТ "Запорізьке кар’єроуправління" в судовому порядку про стягнення заборгованості з орендної плати в порядку ГПК. Тобто стягнення орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в адміністративному порядку суперечить чинному законодавству України.

Представником відповідача надано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що позивач, у зв’язку з рішенням суду, зобов’язаний був укласти з Запорізькою міською радою додаткові угоди на збільшення орендної плати; водночас справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється контролюючим органом на підставі ПКУ, а не ГПК.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги заперечив, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Надав пояснення аналогічні викладеним в відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу у судове засідання не з’явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.09.2007 укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 18,1056 га (п. 2 Договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно із п. 5 Договору, становила 17 189 456,64 грн. (в цінах 2007 року) грн. в цінах 2007 року. За змістом п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 42 973,64 грн., що складає 0,25% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року. Згідно із п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району 33216812700006 в управлінні Держказначейства у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677103, код 13050200.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.12.2015 по справі № 908/5336/15 за позовом Запорізької міської ради до ПрАТ “Запорізьке кар’єроуправління”, третя особа Управління Держгеокадастру у Запорізькій області про внесення змін до договору, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016, були внесені наступні зміни до Договору: “п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 96332655,36 грн. в цінах 2015 року”; “п. 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2889979,66 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2015 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016у справі № 908/5336/15 залишено без змін.

У період з 02.12.2016 по 08.12.2016 фахівцем Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову перевірку ПрАТ “Запорізьке кар’єроуправління” з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 04.04.2016 по 31.10.2016, за результатами якої складено відповідний Акт від 09.12.2016 № 132/08-29-14-01/00110183.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України в частині безпідставного заниження суми податкових зобов’язань по орендній платі за землю за період з 04.04.2016 по 31.10.2016 у розмірі 2 326 893,17 грн., у тому числі за період за квітень – 304 453,31 грн., за травень-жовтень у сумі 337 073,31 грн. щомісячно.

На підставі Акту перевірки Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 23.12.2016 винесене податкове повідомлення-рішення форми “Р” №002338281400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з орендної плати за землю у розмірі 2 908 616,46 грн. (основний платіж 2 326 893,17 грн., штрафні санкції 581 723,29 грн.).

Позивач здійснив оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку.

Так, рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 27.02.2017 № 1154/10/08-01-10-01-13 скасовано податкове повідомлення - рішення від 23.12.2016 №002338281400 в частині 1 087,52 грн. надмірно нарахованого земельного податку у вигляді орендної плати за землю та 271,88 грн. надмірно застосованих штрафних санкцій, і залишила без змін оскаржуване рішення в іншій частині, а скаргу позивача задовольнила частково.

На підставі висновків акту перевірки та рішення ГУ ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги 09.03.2017 відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ПрАТ “Запорізьке кар’єроуправління” збільшена сума грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю на загальну суму 2 907 257,06 грн. (податкове зобов'язання - 2 325 805,65грн.; штрафні (фінансові) санкції 581 451,41грн.).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0002338281400, податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 № НОМЕР_1, рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 27.02.2017 № 1154/10/08-01-10-01-13 у адміністративному порядку до ДФС України, проте за рішенням від 29.05.2017 №11456/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скаргу податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 № НОМЕР_1 та рішення, прийняте за результатом первинної скарги залишені без змін, скарги – без задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, норми Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161-XIV.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом. 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 06.10.1998 № 161-XIV “Про оренду землі”, статті 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Водночас, згідно зі статтею 13 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку у користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України “Про оренду землі”).

Слід також зазначити, що у відповідності до ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

В силу норм Податкового кодексу України, зокрема, підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю, це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, пунктів 288.1 - 288.5 статті 288 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктами 289.1 - 289.3 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Так, за інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, листом від 11.01.2016 №6-28-022-201/2-16 “Про індексацію нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 Податкового кодексу України, станом на 01.01.2016 становить 1,433, що саме представником позивача не заперечувалось протягом розгляду справи.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції правильно враховано, що пунктом 30 Договору оренди землі між позивачем та Запорізькою міською радою від 07.09.2007 передбачено, що орендар зобов’язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативно-грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом правомірно було донараховано суму податкового зобов’язання з орендної плати за період з 04.04.2016 по 31.10.2016 у розмірі 2 325 805,65 грн.

При цьому, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, аналізуючи вищевикладені правові норми та матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства нараховані позивачу штрафні санкції за встановлене в ході перевірки безпідставне заниження суми податкових зобов’язань по орендній платі за землю.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються нормами законодавства України та доводами, викладеними відповідачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача не порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар"єроуправління" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 25.09.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.09.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 27.09.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко