Постанова № 76819556, 13.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2018 рокусправа № 808/1140/18 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.

судді: Лукманова О.М., Дадим Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання: Сколишеві О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 р. суддя(суддя Батрак І.В., повний текст складено 06.07.2018 р.) по справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення

в с т а н о в и В:

30.03.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення, де посилаючись на те, що посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Дамат ЛТД» за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., ТОВ «Ерідіка» за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р, ТОВ «Милена Групп» за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., за результатами чого складено акт № 160/08-01-13-05/НОМЕР_1 від 01.03.2018 р., на підставі чого 22.03.2018 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0012261305, чим збільшено позивачу суму грошового зобов»язання за платежем податок на додану вартість в сумі 69 271,25 грн (55 417,00 грн за основним платежем та 13 854,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що відповідач не довів правомірність свого рішення.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, де просили рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. скасувати, прийняти нову постанову, де адміністративний позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 16.02. по 22.02.2018 р. посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Дамат ЛТД» за період з 01.02.2017 по 28.02.2017, ТОВ «Ерідіка» за період з 01.02.2017 по 28.02.2017, ТОВ «Милена Групп» за період з 01.03.2017 по 31.03.2017, за результатами чого 01.03.2018 р. складено акт № 160/08-01-13-05/НОМЕР_1.

Згідно акту перевірки встановлено порушення: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками на суму 55 417,00 грн., що призвело до заниження сум податку, що підлягають сплаті до бюджету на 55 417,00 грн., у тому числі за лютий 2017 року на 12 952,00 грн., за березень 2017 року на 42 465,00 грн.

На підставі акту перевірки 22.03.2018 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0012261305, чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 69 271,25 грн., у тому числі за основним платежем - 55 147,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 854,25 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 ПК України передбачено, що « 198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

…198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду».

З акту перевірки слідує, що в ході проведеного детального аналізу отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Ерідіка», які зареєстровано в ЄДПН встановлено повне пересортування, в зв»язку з тим, що підприємство ТОВ «Ерідіка» придбає одну групу товарів, а реалізує по ланцюгу поставки іншу групу товарів (послуг), чим маніпулює податковою звітністю.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що 05.01.2017 р. між позивачем, як замовником та ТОВ «Ерідіка» укладено договір № У-0515.01.01.17 р., предметом чого є обробка, прийомка та погрузка товару на складах Замовника у кількості та на умовах, визначених цим Договором, а товаром за цим Договором є фурнітура та 09.01.2017 між вказаними сторонами на виконання Договору підписано Додаток №2 про повну матеріальну відповідальність.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: додаткову угоду, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податкову накладну, платіжне доручення.

Тобто судом встановлено, що ТОВ Ерідіка, взагалі не реалізовувало позивачу товарів, а надавало послуги.

Крім того, з акту перевірки слідує, що маніпуляція звітними даними дала можливість сформувати ТОВ «Милена Групп» технічний податковий кредит для ФОП ОСОБА_1 та надала можливість, в подальшому, формувати сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання від ТОВ «Милена Групп» до ФОП ОСОБА_1, який в свою чергу використовує даний схемний податковий кредит з метою заниження податку на додану вартість ТОВ «Милена Групп».

Однак, судом встановлено, що 01.02.2017 р. між позивачем, як замовником та ТОВ «Милена Групп» укладено договір № У-0517.01.02.17 від 01.02.2017 щодо обробки, прийомки та погрузки товару на складах Замовника у кількості та на умовах, визначених цим Договором. Та 06.02.2017 сторонами підписано Додаткову угоду №2 про повну матеріальну відповідальність, а 09.02.2017 - додаткову угоду №3. Виконання умов зазначеного договору підтверджено : додатковими угодами, актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) щодо складування та зберігання, податковою накладною, платіжним дорученням.

Крім того, суд зазначає, що згідно вищевказаного договору даним контрагентом надавались, лише, послуги позивачу щодо обробки, прийомки та погрузки товару на складах.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено рух активів і зміну майнового стану платника податків, а відповідно і реальність господарських операцій.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не доведено правомірність свого рішення.

На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 315 ч.1 п.1,316, 321,322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Ю.М. Дадим