Рішення № 76819385, 25.09.2018, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1483/18

Провадження № 2-а/375/20/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, посадова особа - інспектор роти № 1 батальону УПП в Рівненській обалсті ДПП, лейтенант поліції ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №1 батальону УПП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, прохаючи визнати дії поліцейського протиправними та скасувати постанову серії ВР № 046922 від 19.07.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ст. 132-1 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що 19.07.2018 поліцейським винесено постанову, відповідно до змісту якої він визнаний винуватим у тому, що керуючи транспортним засобом, порушив правила перевезення великогабаритних вантажів, а саме: перевозив вантаж габарит висоти якого 4.6 м, що перевищує допустимі 4.0 м. без узгодження з органом НПУ, чим порушив п.2.2. Правил дорожнього руху. Зазначає, що він, знаючи про вимоги ПДР, щодо висоти вантажу та для перевезення пошкодженого сідлового тягача, вжив таких заходів: спуcтив передні колеса на транспортому засобі, який перевозився; з транспортного засобу зняв вітровий спойлер, що знаходиться зверху і що врази зменшило висоту вантажу. Крім того, на пошкодженому транспорті була вибита балка з ресор, що зменшило висоту ще на 23 см. На його автомобілі були спущені пневморессори, що ще зменшило висоту на 70 см. Навантаження пошкодженого транспортного засобу відбувалося на штрафній площадці відділення поліції в м. Борисполі силами правоохоронних органів м.Бориспіль і висота транспортного засобу разом із вантажем складала 3 м 97 см.

Під час здійснення перевезення вантажу о 00:30 годині 19.07.2018 його зупинили працівники патрульної поліції в Ріваненській області та, користуючись рулеткою, не проводячи виміри ніякими спеціальними вимірювальними приладами, а користуючись виключно інтернет-ресурсами, зробили для себе висновок, що вантаж має висоту 4,6 м. За такої обставини ними було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення.

Зазначає, що по маршруту м. Бориспіль Київська область - м.Городок Львівська область у Рівненській області працівники Укртрансбезпеки перевіряли лазерним вимірювачем висоту вантажу та не виявили порушень з його боку, окрім того, ним було пройдено 7 постів ДПС, які з вимірювальними приладами здійснювали перевірку висоти вантажу та порушення також виявлені не були. Звертає увагу на те, що 18.07.2018 року о 21 :30 годині працівником УПП в Житомирській області також було складено постанову у зв’язку з тим, що нібито він перевозив сідловий тягач "Daf" і висота вантажу з автомобілем склала 4,4 м. Це свідчить про те, що виміри, які були зроблені 18.07.2018 року о 21:30 годині працівником УПП в Житомирській області, ніяким чином не співпадають з вимірами, які були зроблені 19.07.2018 року о 00:30 годині працівником УПП в Рівненській області та тим більше з вимірами, які були здійснені іншими працівниками протягом часу перевезення з 18.07.2018 по 19.07.2018 року.

Викладене свідчить про те, що працівники УПП, не маючи спеціальної вимірювальної техніки, безпідставно та бездоказово, на припущеннях, винесли відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення.

Будучи належним чином повідомленими, сторони у судове засідання не зявилися.

За викладеного суд ухвалює провести розгляд спору по суті у письмовому провадженні, що узгоджується із положеннями ч. 9 ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.07.2018 інспектором роти №1 батальону УПП в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 була винесена відносно позивача постанова серії ВР № 046922 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до змісту вказаної постанови позивач 19.07.2018 о 00:30 годині на 326 км автодороги Київ-Чоп, керуючи транспортним засобом «VOLVO FL6», тип спеціалізований, вантажний фургон, н.з. АІ9481ВХ, порушив правила перевезення великогабаритних вантажів. А саме перевозив вантаж, габарит якого від поверхні дороги перевищив 4.6 м (при нормі від поверхні дороги до 4 м), чим порушив вимоги п. 22 Правил дорожнього руху.

За вказане порушення до позивача було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Таким чином, вбачається, що між сторонами має місце публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішення якого проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. 2, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013№ 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Згідно п.п. 3, 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п.п. 16, 18, 19 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Згідно п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Таким чином, проведення габаритно-вагового контролю щодо здійснення відповідних вимірювань, віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, є виключною компетенцією Укртрансбезпеки. Здійснення відповідних вимірювань (зважувань) транспортних засобів до повноважень працівників поліції не належить.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що працівники відповідних органів МВС з метою здійснення габаритно-вагового контролю мають право зупиняти транспортні засоби лише у випадку наявності повідомлення Укртрансінспекції про невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки. Лише після такої зупинки працівники відповідних органів МВС мають право перевіряти наявність дозволу на участь у дорожньому русі, та у випадку його відсутності застосовувати заходи реагування.

Проте, відомостей про наявність повідомлення Укртрансінспекції про невиконання позивачем вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки станом на час зупинення позивача відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до пп.пп. 4-8 п. 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Згідно п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Пунктом 25 Порядку № 879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Таким чином, доказом того, що транспортний засіб, яким керував позивач, належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Проте, жоден із викладених вище документів матеріали справи не містять, а отже відсутні підстави вважати, що габаритно-ваговий контроль було здійснено як такий і у тому числі із дотриманням відповідної процедури та у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, як того вимагають положення пп. 6-9 п. 2 Порядку № 879 .

В матеріалах справи також відсутні будь-які інші документи, які б фіксували власне габаритно-вагові параметри транспортного засобу, яким керував позивач, на момент його зупинки.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може вважатися доведеним.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи отримані у справі докази та з огляду на заначені положення ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад передбаченого ст.132-1 КУпАП правопорушення, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною.

Порушене право позивача таким чином підлягає судовому захисту у відповідності до положень ст. 286 КАС шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про аміністративне правопорушення щодо особи позивача за ст.132-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013№ 1007/1207, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 205, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за ст.132-1 КУпАП серії ВР № 046922 від 19.07.2018, винесену інспектором роти № 1 батальону УПП в Рівненській обалсті ДПП, лейтенантом поліції ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. а провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.09.2018.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "____"________20____