Рішення № 76818745, 28.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2018 року № 826/19437/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ»

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – позивач та/або ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» (далі – відповідач та/або ТОВ «ВОСТОКГАЗ» ) та просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» , а саме заборонити експлуатацію об'єкта суб'єкта господарювання, а саме: автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 89Г (Артме, 89Г), в районі перехрестя вул. Січових Стрільців та вул. Ватутіна.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідком здійснення перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ», а саме: автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 89Г (Артема, 89Г), в районі перехрестя вул. Січових Стрільців та вул. Ватутіна складено акт №8/2.4-5 від 23.11.2016, яким встановлено ряд порушень вимог законодавства, що були допущені відповідачем та в подальшому складено припис від 23.11.2016 №16/2.4-5., який ТОВ «ВОСТОКГАЗ» виконано не було.

З огляду на вказані обставини, в контексті приписів статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V та пунктів 1.4, 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуації від 11.08.2011 року №826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 року за №1531/20269, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вважає, що наявні підстави для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.

ТОВ «ВОСТОКГАЗ» проти позову заперечило, вказавши на порушення позивачем порядку проведення перевірки (не надання суб'єкту господарювання документів на підтвердження підстав проведення перевірки), у зв'язку з чим, результати перевірки є такими, що складені із порушенням вимог чинного законодавства. Також зазначає, що не допускав порушень вимог охорони праці.

Крім цього, у наданих до суду запереченнях відповідач вказав, що на сьогоднішній день наявність загрози життю та здоров'ю людей на АЗГП відсутня, оскільки позивачем остання не доведена та, на думку ТОВ «ВОСТОКГАЗ», спростована поданими ним документами.

В судовому засіданні 12.02.2018 судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.11.2016 року № 1837-П посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку автомобільного газоправного пункту (далі АЗСП) суб'єкта господарювання ТОВ «ВОСТОКГАЗ» з питань дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт від 23.11.2016 року № 8/2.4-5.

У зв'язку з встановленням порушень вимог охорони праці, 23.11.2016 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області видано припис № 16/2.4-5, яким від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» вимагалось усунути виявлені під час перевірки такі порушення:

1. До початку спорудження АГЗП власник суб'єкта господарювання не надав відповідні відомості до центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику з питань нагляду за додержанням законодавства про працю (у зв'язку із виявленими порушеннями статті 13 Закону України «Про охорону праці»; п.4.2. (розділ IV) НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»);

2. Власником АГЗП не надано проектної і виконавчої документації на об'єкт систем газопостачання, що експлуатується (у звязку із встановленими порушеннями статті 13 та статті 21 Закону України «Про охорону праці»; п.3.2. (розділ ІІІ) НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»);

3. Власником допущено експлуатацію АГЗП, не введеного в експлуатацію експлуатується ( у звязку із встановленими порушеннями статті 13 Закону України «Про охорону праці»; п.3.2. (розділ ІІІ), п.п.4.5, п.п.4.6(розділ IV) НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 п.12 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів»).

Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимоги припису припис № 16/2.4-5 від 23.11.2016 року позивач звернувся до суду з метою застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме заборонити експлуатацію об'єкта суб'єкта господарювання, а саме: автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 89Г (Артема, 89Г), в районі перехрестя вул. Січових Стрільців та вул. Ватутіна.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі – Закон №877-V).

Згідно частини 1 статті 2 вказаного закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Наказом Держпраці від 22.06.2017 року № 75 затверджено «Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області» (далі - Положення про Управління), згідно з пункту 1 якого, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення про Управління, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю

Водночас, статтею 39 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року №2694-XII передбаченого, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці; надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали відповідним органам для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Аналіз наведених положень законодавства дає суду підстави дійти до висновку, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю та у межах своє компетенції має право, серед іншого, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно пункту 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуації від 11.08.2011 року №826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 року за №1531/20269 (далі – Положення №826) загроза життю та здоров’ю працівників це виникнення умов, за яких подальше провадження виконання будівельних робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення №826 визначено, що право заборонити виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрожу життю працівників.

Тобто, за підсумком наведеного можна дійти висновку, що право заборонити виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрожу життю працівників, яка полягає у виникненні умов, за яких подальше провадження виконання будівельних робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Водночас, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (частина 5 статті 4 Закону №877-V).

Як вже було зазначено судом вище, у зв'язку з встановленням порушень вимог охорони праці, 23.11.2016 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області видано припис № 16/2.4-5, яким від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» вимагалось усунути виявлені під час перевірки такі порушення:

1. До початку спорудження АГЗП власник суб'єкта господарювання не надав відповідні відомості до центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику з питань нагляду за додержанням законодавства про працю (у зв'язку із виявленими порушеннями статті 13 Закону України «Про охорону праці»; п.4.2. (розділ IV) НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»);

2. Власником АГЗП не надано проектної і виконавчої документації на об'єкт систем газопостачання, що експлуатується (у звязку із встановленими порушеннями статті 13 та статті 21 Закону України «Про охорону праці»; п.3.2. (розділ ІІІ) НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»);

3. Власником допущено експлуатацію АГЗП, не введеного в експлуатацію експлуатується ( у звязку із встановленими порушеннями статті 13 Закону України «Про охорону праці»; п.3.2. (розділ ІІІ), п.п.4.5, п.п.4.6(розділ IV) НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 п.12 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів»).

З вказаного слідує, що позивачем встановлено порушення ТОВ «ВОСТОКГАЗ» вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрожу життю працівників.

В свою чергу, заперечуючи проти позову відповідач зазначає про порушення позивачем порядку проведення перевірки (не надання суб'єкту господарювання документів на підтвердження підстав проведення перевірки), у зв'язку з чим, результати перевірки є такими, що складені із порушенням вимог чинного законодавства. Також зазначає, що не допускав порушень вимог охорони праці.

Крім цього, у наданих до суду запереченнях відповідач вказав, що на сьогоднішній день наявність загрози життю та здоров'ю людей на АЗГП відсутня, оскільки позивачем остання не доведена та, на думку ТОВ «ВОСТОКГАЗ», спростована поданими ним документами.

Оцінюючи доводи позивача в цій частині слід звернути увагу на наступне.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі №804/2393/17, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» звернулося до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису від 23.11.2016 року № 16/2.4-5.

У вказаному рішенні суд встановив, серед іншого, наступне: «… відповідачем проведена перевірка у відповідності до норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин»

Крім цього, вказаним рішенням надано оцінку стосовно суті виявлених правопорушень та підтверджено факт наявності останніх.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі №804/2393/17, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 встановлено обставини правомірності дій позивача в частині визначення порушень допущених ТОВ «ВОСТОКГАЗ» та їх наявність.

Посилання відповідача на відсутність порушень судом не приймається, оскільки наявність останніх встановлено судовим рішенням у справі №804/2393/17 та, в розрізі приписів частини 4 статті 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Крім того, суд відхиляє твердження ТОВ «ВОСТОКГАЗ» про відсутність загрози життю працівників життю та здоров'ю людей на АЗГП, оскільки позивачем остання не доведена та, на думку ТОВ «ВОСТОКГАЗ», з огляду на те, що вказані доводи жодними належними та достатніми доказами відповідачем гне підтверджено.

Тобто, враховуючи наведене твердження відповідача в цій частині є безпідставними.

Поряд з цим, оцінюючи посилання ТОВ «ВОСТОКГАЗ» про відсутність у відповідача права на застосування заходів реагування суд зверне увагу на таке.

Відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно приписів частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідач наполягає, що саме центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Проте, суд вважає хибним даний висновок ТОВ «ВОСТОКГАЗ», оскільки в контексті частини 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Тобто, реалізація права посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки відносно звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом може бути здійснена через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Що ж стосується доводів позивача в частині безпідставного застосування саме повного зупинення робіт, який є крайнім заходом реагування слід звернути увагу на таке.

Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Водночас, як вже було зазначено судом вище, у органу державного нагляду (контролю) право заборонити виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрожу життю працівників.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що в даному випадку, позивачем вірно обрано захід реагування, оскільки в ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрожу життю працівників, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49050, м. Дніпро, вул. Казакова, б. 3, код ЄДРПОУ 39788766) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, б. 199, код ЄДРПОУ 33629792) задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКГАЗ» (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, б. 199, код ЄДРПОУ 33629792), а саме заборонити експлуатацію об'єкта суб'єкта господарювання, а саме: автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 89Г (Артме, 89Г), в районі перехрестя вул. Січових Стрільців та вул. Ватутіна.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін