Рішення № 76817790, 27.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1977/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року;

- зобов'язати відповідача нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в його населеному пункті, позивач покинув своє постійне місце проживання та переїхав до м. Хмельницького, де став на облік як внутрішньо переміщена особа.

Однак, починаючи з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року пенсійний орган припинив виплату пенсії позивача з підстав, не передбачених чинним законодавством.

Позивач вважає незаконним призупинення відповідачем з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року виплати його пенсії, оскільки такими діями пенсійний орган порушує охоронювані Конституцією України права позивача, позбавляє його єдиного джерела існування, з огляду на те, що не було жодної з визначених статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстави для припинення пенсійних виплат.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Представник позивача в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, в якій зазначила, що заявлені вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, клопотання про розгляд заяви без її участі до суду не подала.

Від представника відповідача до суду надійшов письмовий відзив, в якому зазначається про те, що виплата пенсії позивача призупинена відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365.

Вказує, що пенсійним органом 28.03.2017 було направлено до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради подання щодо розгляду на комісії з питань призначення (відновлення) виплати пенсії (щомісячного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам Хмельницької міської ради питання про відновлення або про відмову у відновленні виплати пенсії позивача.

07.07.2017 пенсійним органом отримано витяг із протоколу вказаної комісії від 06.07.2018 №16, в якому зазначено відмовити в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи від 21.11.2014 №800276, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

Зважаючи на це, відповідачем було правомірно зупинено виплату пенсії позивача у період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року.

Детально позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на даний адміністративний позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради в судове засідання не прибув, хоча третя особа була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, клопотання про розгляд заяви без його участі до суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У вересні 2014 року, користуючись правом на вільне визначення місця проживання, позивач переїхав до м. Хмельницького, де фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 21.11.2014 позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Зважаючи на те, що у період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року позивач не отримував пенсії, у грудні 2017 він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вжити заходів щодо виплати належної йому пенсії.

Листом від 26.12.2017 №7628424 пенсійний орган повідомив позивача про те, що 28.03.2017 ним було направлено до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради подання щодо розгляду на комісії з питань призначення (відновлення) виплати пенсії (щомісячного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам Хмельницької міської ради питання про відновлення або про відмову у відновленні виплати пенсії позивача.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому від 28.03.2017 вирішено припинити виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.04.2017 до встановлення обставин, пов'язаних із наявністю чи відсутністю у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи.

07.07.2017 пенсійним органом отримано витяг із протоколу вказаної комісії від 06.07.2018 №16, в якому зазначено відмовити в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи від 21.11.2014 №800276, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

З 01.10.2017 відповідачем поновлено виплату пенсії позивача на підставі протоколу комісії з питань призначення (відновлення) виплати пенсії (щомісячного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам Хмельницької міської ради від 31.10.2017 №16.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року визначено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Також, в 2014 році Пенсійним фондом України максимально спрощено порядок переведення пенсійних справ із окупованих територій до інших регіонів України.

З огляду на ці положення нормативно-правових актів пенсіонер має право змінити своє місце проживання та безперешкодно отримувати пенсію за новим місцем проживання. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Таким чином, правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", можуть застосовуватись за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається із листа пенсійного органу від 26.12.2017 №7628424 виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку із відсутністю у нього статусу внутрішньо переміщеної особи.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.

Відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії.

Посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 "Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" не є посиланням на норми закону, оскільки постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що припинення виплати позивачу пенсії у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі від 03.05.2018 (справа №805/402/18).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Європейський суд з прав людини у справі "Пічкур проти України", зокрема, у пункті 54 зазначено про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" Європейський суд з прав людини визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем Молдовської Республіки Придністровця (МРП).

Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за ст. 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захист гарантованих Конвенцією прав заявників.

Як зазначено в пункті 333 цього рішення Європейського суду з прав людини, суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Воно повинно усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" №8 від 13.06.2007, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно - правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах відповідач не заперечує право позивача на отримання пенсії, однак припинив її виплату у зв'язку із необхідністю підтвердження інформації про наявність чи відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, однак виплата якої була піддана формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, а тому згідно із частиною 2 статті 46 Закону №1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Аналогічну позицію щодо застосування строків звернення до суду у справах цієї категорії викладено в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №573/1759/17 (К/9901/3564/18).

Разом з тим, вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що на момент звернення до суду з цим адміністративним позовом позивачу та його представнику не було відомо про рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому №151 від 28.03.2017 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2017.

Зважаючи на це, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати вказане рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, оскільки саме воно створює відповідні правові наслідки для позивача.

Отже, відповідач, припиняючи виплату пенсії позивачу з 01.04.2017, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року.

Згідно з частиною 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому № 151 від 28.03.2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 вересня 2018 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Хмельницький, Хмельницька область,29000) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Третя особа:Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського підпілля, 32, м. Хмельницький, 29000 , код ЄДРПОУ - 03198563)

Головуючий суддя ОСОБА_2