Рішення № 76817651, 19.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р. № 820/3579/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанову №45/3568/о/250-17-ГІ від 06.11.2017, винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4, про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заходи контролю, за наслідками якого винесено оскаржувану постанову, проведені з порушеннями вимог законодавства в частині позбавлення позивача права брати участь у перевірці та надавати свої зауваження, крім того, ФОП ОСОБА_3 було позбавлено участі у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, тому постанова №45/3568/о/250-17-ГІ від 06.11.2017 р. є незаконною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, отже підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 14 червня 2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 11 липня 2018 року о 10:00 год.

Протокольною ухвалою судді від 13 серпня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити. Згідно наданого до суду відзиву пояснили, що оскаржувана в даній справі постанова №45/3568/о/250-17-ГІ від 06.11.2017 р., винесена начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є цілком законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі наказів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1 від 11.04.2016 р. та №278 від 17.10.2017 р., направлення для проведення позапланової перевірки №845-Н від 17.10.2017 р. та колективних звернень мешканців будинку №33 по вул. Університетській, у період з 19.10.2017 р. по 26.10.2017 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено акт перевірки №845-А від 26.10.2017 р. (а.с.79-82).

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення п.1 ч.1 ст.34, ч.1,2 ст.36 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, абз.2 п.5, п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого ПКМУ №466, ч.1,2,3 ст.11, ч.1 ст.9, ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджених постановою КМУ №903 від 11.07.2007 р.

Проведеною перевіркою встановлено, що нежитлові приміщення другого поверху № V, 20-:-34, 23а, 31а, розташовані в нежитловій будівлі літ. "Г-2", загальною площею 218,8 кв.м. по вул. Університетській, 33 належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 17.04.2015 р. № 885.

У вказаному акті відображено, на об'єкт здійснювались виходи 19.10.2017 р., 25.10.2017 р., 26.10.2017 р., та було встановлено виконання на об'єкті робіт з оздоблення фасаду з боку вул. Університетської, розпочато встановлення риштувань вздовж фасаду з боку вул. Кооперативної.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня формація щодо об’єкта за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33.

На підставі вказаного акту перевірки №845-А від 26.10.2017 р. відповідачем 26.10.2017 р. складено припис № 845-Пр-З про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис № 845-ПР-У про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ( а.с.77-78).

Крім того, відповідачем 26.10.2017 р. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, саме за порушення вимог ч.1,3 ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007 р., що полягають у незабезпеченні замовником на об'єкті будівництва здійснення авторського нагляду під час виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень 2-го поверху з надбудовою мансардного поверху та призначено розгляд справи про правопорушення на 11:00 год. 06.11.2017 р. (а.с.76).

За результатами розгляду справи про правопорушення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради прийнято постанову № 45/3568/о/250-17-П від 06.11.2017 р. про накладення штрафу за вказані правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ФОП ОСОБА_3 у розмірі 84200,00 грн. (а.с.89).

Позивач, не погодившись з зазначеною постановою, звернувся за її скасуванням у судовому порядку.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) та відповідальність за незабезпечення здійснення такого нагляду визначені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Так, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, серед інших, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно із п.16 Порядку №533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). (п. 17 Порядку №533).

У п.18 Порядку №533 зазначено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно із п. 20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Відповідно до п.21 Порядку №533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У п.22 Порядку №533 зазначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, захід контролю здійснено без участі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила про порушення відповідачем п.9 Порядку № 553 та п.10,13,14,16,17,20 Порядку № 244 від 06.04.1995 р., що полягало у здійсненні заходу контролю без її участі, неотриманні протоколу про правопорушення, неповідомленні про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення та, взагалі, порушенні строків розгляду справи, оскільки такі прямо витікають з дати отримання протоколу, проте останній, як зазначала позивач, вона не отримувала.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в акті від 26.10.2017 року №845-А здійснено запис про те, що ФОП ОСОБА_3, представник позивача ОСОБА_5 відмовилась від підпису, а примірник акту направлено поштовим відправленням №6105236647658 (а.с.82).

Водночас, згідно заяви приватного нотаріуса від 26.10.2017 року, ОСОБА_6 відмінено довіреність ФОП ОСОБА_3, якою ОСОБА_5 уповноважувалась на представництво її інтересів. Вказана відміна довіреності зареєстрована приватним нотаріусом 26.10.2017 року (а.с.122). У зв’язку із зазначеними обставинами, за поясненнями позивача та відповідача перевірка була проведена без позивача та його представника, у зв’язку з чим в акті зазначено, що вказані особи відмовились від підпису акту.

До відкликання довіреності, листом, врученим відповідачу 24.10.2017 року, ОСОБА_5 повідомляла Інспекцію про те, що вона не уповноважена представляти Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 під час проведення перевірок та у державних органах (а.с.152).

Суд зазначає, що представником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не надано до матеріалів справи доказів отримання ФОП ОСОБА_3 поштового відправлення № 6105236647658 від 26.10.2017 року.

Щодо посилань позивача на не направлення відповідачем та неотримання нею протоколу від 26.10.2017 р. про правопорушення, неповідомлення про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення та, взагалі, порушення строків розгляду справи, оскільки такі прямо витікають з дати отримання протоколу, суд зазначає.

Відповідно до відомостей, що містяться в протоколі (яким повідомлялось про розгляд справи про порушення містобудівної діяльності на 06.11.2017 р.), зроблено запис про відмову від підписання протоколу та отримання примірника останнього ФОП ОСОБА_3, та заначено про відправлення протоколу поштовим відправленням № 6105236647658.

Згідно протоколу та акту перевірки від 26.10.2017 зазначено, що вони складені в присутності позивача, хоча в судовому засіданні представниками відповідача підтверджено, що вказані документи були складені за його відсутності.

В ході офіційного з'ясування обставин справи судом перевірено вказаний номер за ідентифікатором поштових відправлень на офіційному сайті "Укрпошта" та встановлено, що позивача про розгляд справи, який відбувся 06.11.2017 р. повідомлено завчасно, проте такий не був вчасно отримано позивачем з підстав, які не залежали від відповідача, а було отримано значно пізніше, а саме 13.12.2017р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на 06.11.2017 р. у контролюючого органу були відсутні дані про належне повідомлення позивача про дату розгляду справи.

Наведене свідчить про позбавлення позивача права на участь у розгляді її справи та надання доказів, недотримання процедури притягнення винної особи до відповідальності.

Перевіряючи вказані в акті перевірки та протоколі висновки відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно постанови від 06.11.2017 року №45/3568/о/250-17-ГІ, до позивача застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу у сумі 84200,00 грн. за порушення ч.ч.1,3 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007 року, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, позивача притягнуто до відповідальності за незабезпечення здійснення авторського нагляду.

Судом встановлено, 04 квітня 2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зареєстровано декларацію № ХК082170932806 про початок виконання будівельних робіт "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: вул. Університетська, 33, м. Харків (а.с.143-144).

Відповідно до зазначеної декларації, проектна документація розроблена ФО-П ОСОБА_7, замовник - ФО-П ОСОБА_3, технічний нагляд здійснює інженер технічного нагляду Аль ОСОБА_8, кваліфікаційний сертифікат АТ № 005397.

Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 16.06.2017 р. № 188 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ХК082170932806 від 04.04.2017р. на об’єкт: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33".(а.с.142).

Підставою скасування декларації слугували висновки перевіряючих про те, що будівельні роботи по влаштуванню стін з керамічної цегли з улаштуванням віконних отворів (будівництво мансардного поверху) над будинком літ. "Г-2" по вул. Університетській, 33 відбуваються зі зміною зовнішньої конфігурації будівлі та відносяться до виду будівництва - реконструкція. Будівельні роботи з улаштування мансардного поверху виконуються з відхиленням від затвердженого проекту по об'єкту: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33", без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, без належно затвердженого проекту щодо будівництва мансардного поверху, без забезпечення замовником здійснення технічного нагляду, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2, 3 ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".(а.с.145-146).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року у справі № 820/3540/17 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про скасування наказу, яким було скасовано декларація про початок виконання будівельних робіт №ХК082170932806 від 04.04.2017р. на об’єкт: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33", в задоволенні позову було відмовлено. Постанова суду набрала законної сили.

Таким чином, суд зазначає, що станом на дату проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови, декларація про початок виконання будівельних робіт №ХК082170932806 від 04.04.2017р. на об’єкт: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33" є скасованою Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 16.06.2017 № 188.

Механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) визначає Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 11 липня 2007 р. № 903 , п. 2 якого передбачено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Виходячи з наведених приписів чинного законодавства обов’язок замовника по здійсненню авторського нагляду виникає та діє під час проведення будівництва об’єкта.

При цьому, судом при дослідженні акту перевірки, протоколу, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, встановлено, що контролюючим органом жодним чином не відображено у вказаних документах дослідження проведення позивачем будівництва.

В судовому засіданні представники відповідача не змогли пояснити, яким чином зафіксовані обставини продовження здійснення позивачем будівництва після скасування декларації про початок робіт та під час проведення перевірки, за результатами якої прийнята постанова.

З наданих до суду письмових пояснень позивача, вбачається, що з червня по серпень 2017 року було армовано фасад сіткою, виконано шпаклівку фасаду, вирівняно площини фасаду, інші роботи були виконані в період з квітня по червень 2017. (а.с. 130-131)

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 зазначив, що припинив здійснювати авторський нагляд на початку червня 2017 року, станом на момент припинення авторського нагляду роботи на об’єкті були майже завершені.

До акту перевірки та протоколу відповідачем не надано замірів робіт, які проводились. Посилання на здійснення будівництва у попередні періоди, суд не приймає до уваги, оскільки це стосується періоду до проведення перевірки, тим більше, що за порушення, встановлені під час попередніх перевірок до позивача застосовано санкцію у вигляді прийняття наказу про скасування декларації. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем фактично застосовано штраф за порушення, які були вже встановлені в акті перевірки від 08.06.2017р.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності та застосовано штраф за дії, які фактично було встановлено в червні 2017 року, за які позивача було притягнуто до відповідальності у формі скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що постанова №45/3568/о/250-17-ГІ від 06.11.2017, винесена начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ФОП ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61033, код НОМЕР_1) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код 26489010) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №45/3568/о/250-17-П від 06.11.2017 р., винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4, про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61033, код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код 26489010) суму сплаченого судового збору у розмірі 842,00 грн. (вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин