
Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
01 жовтня 2018 р. № 2040/6868/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сагайдака В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Короленка, буд. 7, м. Ізюм, Харківська область, 64303) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Ізюмського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року;
зобов’язати Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії Ізюмського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати пенсії у період з 01.04.2017 р. по 01.06.2018 р. є протиправними.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
Згідно наданого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, Управління просило суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 29.11.2017 року(а.с.10).
Судом встановлено, що 30.03.2017 р. на засіданні комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат та пенсій внутрішньо переміщеним особам вирішено, зокрема ОСОБА_1, відмовити у відновленні виплати пенсії, у зв’язку з тим, що заявник не знаходився за адресою, яка вказана у довідці внутрішньо переміщеної особи та прийнято рішення №42.
Рішенням від 22.12.2017 р. №74 позивачу було поновлено виплату пенсії з червня 2018 року.
Однак, суму невиплаченої пенсії за період з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року позивач не отримав, у зв'язку з чим звернувся із відповідною заявою до Ізюмського ОУПФ України Харківської області про надання інформації.
За результатами розгляду вказаної заяви Управління повідомило ОСОБА_1, що з 01.04.2017 р. виплату пенсії призупинено згідно рішення від 30.03.2017 р. №42 та з червня 2018 р. виплату пенсії поновлено(а.с.11-12).
Таким чином, заборгованість по виплаті позивачу пенсії за період з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року залишилась не виплаченою.
Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати йому пенсії за період з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року протиправними, та такими, що порушують його права на належне соціальне забезпечення. У зв’язку з чим ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
З 22.11.2014 року набрав чинності ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року №1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до ст. 7 цього Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У п. 1 постанови КМУ від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: 1) знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; 2) наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ № 509 від 01.10.2014 року (в редакції постанови КМУ № 352 від 08.06.2016 року) (далі - Порядок № 509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону та абз. 6 цього пункту.
Відповідно ст. 12 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п. 7 1 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до ст. 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
З матеріалів справи вбачається, що довідка від 29.11.2017 року про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачем до суду також не надано.
З приводу посилань відповідача на Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам за місцем їх фактичного проживання, перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Відповідно до положень пп.2 п.12 зазначеного Порядку, соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Так, відповідно до п. 15 та 16 вказаного Порядку, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. У разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку.
Згідно ч.1 ст. 49 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, доводи відповідача з посиланням на Порядок № 365 від 08.06.2016 року, як на підставу припинення пенсійних виплат позивачу з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року та відмову у виплаті пенсійної заборгованості за вказаний період, суд вважає безпідставним, оскільки ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV має вищу юридичну силу.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постанові від 13.03.2018 року (справа № 235/4162/17).
Суд зауважує, що рішення відповідача про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії прийняте відповідно до пп. 2 п. 12 Порядку № 365 (встановлення факту відсутності ОСОБА_1 за фактичним місцем її проживання).
Проте, матеріали справи не містять доказів проведення будь-якого обстеження матеріально-побутових умов позивача, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування та складання за його наслідками відповідного акту обстеження матеріально-побутових умов відповідно до положень пп.12 п.12 вказаного вище Порядку № 365.
Відповідно до ч.2 ст. 2 ЗУ від 11.12.2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд також зазначає, що право громадянина на призначення йому пенсії не може бути пов'язане з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), а держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія. Відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на виплату пенсії через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладено у постанові від 14.02.2018 року по справі №415/4918/17 (провадження К/9901/73/17 415/4918/17).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року є протиправними.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою належного способу захисту прав позивача суд вважає вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення від 30.03.2017 р. №42 Комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат та пенсій внутрішньо переміщеним особам в частині відмови у відновленні виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов’язати Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити пенсійну заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Короленка, буд. 7, м. Ізюм, Харківська область, 64303) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.
Визнати протиправними дії Ізюмського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року.
Скасувати рішення від 30.03.2017 р. №42 Комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат та пенсій внутрішньо переміщеним особам в частині відмови у відновленні виплати пенсії ОСОБА_1
Зобов’язати Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити пенсійну заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 року по 01.06.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40387920) на користь ОСОБА_1 (вул. Короленка, буд. 7, м. Ізюм, Харківська область, 64303, код НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 704.80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 жовтня 2018 р.
Суддя Сагайдак В.В.
Судове рішення № 76817594, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 01.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2040/6868/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: