Рішення № 76817387, 19.09.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1239/18

19 вересня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій просив:

визнати протиправним рішення Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оформлене у вигляді листа від 15.06.2018 р. №2126/04,

зобов'язати Козівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.01.1987 р. по 31.12.1996 р. на посаді тракториста у колгоспі "ім. Пархоменка", колгоспі "Великоходачківський", селянській спілці "Великоходачківська" та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.01.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п."в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Листом від 15.06.2018 р. №2126/04 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, так як відсутній достатній стаж роботи на пільгових умовах. Беручи до уваги те, що факт роботи трактористом – машиністом у спірний період 1986-1997 р. підтверджується відомостями трудової книжки, довідки Козівського районного комунального трудового архіву та книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 07.08.2018 р.

Ухвалою суду від 07.08.2018 р., постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), оголошено перерву у підготовчому провадженні до 20.08.2018 р.

За клопотанням представника позивача судом викликано та в судовому засіданні 20.08.2018 р. допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали разом з позивачем.

Ухвалою суду від 20.08.2018 р., постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, закінчено підготовче провадженні та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018 р.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, з підстав наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві (а.с.47-49). Пояснив, що згідно записів трудової книжки з серпня 1986 р. позивач був прийнятий на роботу в колгосп "Великоходачківський" трактористом та 03.06.2002 р. звільнений з роботи, запис про що завірений печаткою ТОВ "Хлібороб". Проте інформація про ліквідацію колгоспу "Великоходачківський" в Єдиному державному реєстрі відсутня як і відомості, які підтверджують, що ліквідоване ТОВ "Хлібороб" є правонаступником попередніх організацій. За даних обставин, вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників сторін, покази свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є трактористом – машиністом, що підтверджується відповідним посвідченням серії АБ №271753 від 26.11.2009 р. (а.с.25).

Протягом трудової діяльності ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом з вересня 1979 р. до червня 1980 р., з серпня 1983 р. до листопада 1986 р. – в колгоспі ім. К.Маркса. У серпні 1986 р. прийнятий в члени колгоспу та на роботу трактористом в колгосп ім. Пархоменка, с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, та припинив роботу 03.06.2002 р. В період з 07.05.2003 р. до 19.11.2008 р., з 07.04.2009 р. по 10.01.2012 р. та з 02.04.2012 р. по даний час працює трактористом в ПАП "Агропродсервіс" (а.с.34-37).

Враховуючи вказаний стаж роботи, що підтверджується записами трудової книжки УКР №0335287 від 27.12.1979 р., ОСОБА_1 звернувся із заявою до Козівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення пільгової пенсії, відповідно до п."в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 15.06.2018 р. № 2126/04 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста, який дає право на призначення пільгової пенсії. Стаж роботи на пільгових умовах становить 14 років 3 місяці 3 дні, загальний – 33 роки 5 місяців 10 днів (а.с.23-24).

При цьому, відповідно до рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 21.05.2018 р. №2, зокрема, розглядати питання підтвердження пільгового стажу з серпня 1986 р. по 09.02.2000 р., який включає в себе спірний період роботи, підстав немає, оскільки інформація про ліквідацію колгоспу "Великоходачківський" та селянської спілки "Великоходачківське" в Єдиному державному реєстрі відсутня, а ТОВ "Великоходачківське" не ліквідоване.

На думку позивача, відмова оскаржуваним рішенням у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з огляду на не включення до такого період роботи з 01.01.1987 р. по 31.12.1996 р. на посаді тракториста у колгоспі "ім. Пархоменка", колгоспі "Великоходачківський", селянській спілці "Великоходачківська" є протиправною, що слугувало підставою звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

В силі приписів п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і за загального стажу роботи не менше як 30 років, з них не менш як 20 років на такій роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.

Відповідно до вимог ст.45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 вищевказаного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При стажу приймаються уточнюючі довідки цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Водночас, згідно п.18 цього ж Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 р. № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Як встановлено судом, позивач є трактористом – машиністом, що підтверджується відповідним посвідченням серії АБ №271753 від 26.11.2009 р. (а.с.25).

Згідно відомостей трудової книжки, у серпні 1986 р. позивач прийнятий в члени колгоспу та на роботу трактористом в колгосп ім.Пархоменка, с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, який відповідно до запису 05.02.1997 р. згідно реорганізації перейменовано в ТОВ "Великоходачківське" та 10.02.200 р. – в ТОВ "Хлібороб", де припинив роботу 03.06.2002 р. (а.с.34-37).

При цьому, у відповідності до архівної довідки №281/01-8 від 20.06.2018 р. архівного відділу Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області в документах архівного фонду колгосп ім.Пархоменка, с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, за 1986 р. в протоколі №9 від 28.08.1986 р. є рішення про прийняття ОСОБА_1 на роботу та в члени колгоспу. Протоколом загальних зборів членів колгоспу від 07.02.1992 р. колгосп ім.Пархоменка, с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, перейменовано на колгосп "Великоходачківський". Згідно розпорядження Представника Президента України у Козівському районі Тернопільської області №122 від 14.05.1993 р., відповідно до рішення уповноважених членів колгоспу від 03.02.1993 р. зареєстровано статут селянської спілки "Великоходачківська", с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області (а.с.44).

Також з відомостей трудової книжки та довідки Козіського районного комунального трудового архіву №322 від 19.06.2018 р. слідує, що протягом спірного періоду з 01.01.1987 р. по 31.12.1996 р. позивачем виконано річні мінімуми трудоднів у господарстві в повному обсязі (а.с.26-30).

Суд відзначає, що факт роботи позивача у період 1986-1996 р., що включає в себе і спірні роки роботи, на посаді тракториста у колгоспі "ім. Пархоменка", с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, (правонаступником є колгосп "Великоходачківський" та в подальшому селянська спілка "Великоходачківська") підтверджується також даними книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника, що містить інформацію щодо періоду роботи трактористом у вказаному колгоспі та про кількість відпрацьованих трудоднів, аналогічні відомостям трудової книжки (а.с.32).

Водночас, перебування позивача у трудових відносинах з колгоспом "ім. Пархоменка" с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, (правонаступником є колгосп "Великоходачківський" та в подальшому селянська спілка "Великоходачківська") підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свідки пояснили, що протягом періоду, що включає спірні роки, працювали разом з ОСОБА_1, що підтверджується записами їх трудових книжок (а.с.59-60, 62-63).

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що працював трактористом протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у 1986-1996 роках та пам'ятає, як ОСОБА_1 також працював трактористом на фермі по розвезені кормів протягом цілого року. Більше того свідок вказав, що особливістю роботи позивача була робота без вихідних днів, оскільки розвозити корми на фермі необхідно було кожен день.

Свідок ОСОБА_5 працювала у 1986-1996 роках завідуючою фермою та постійно знала режим робити ОСОБА_1, який працював трактористом у цей період та фактично без вихідних розвозив щодня на тракторі корми. Додатково повідомила, що ферма у 1986-1996 роках працювала безперебійно, зупинок у роботі не було.

Щодо завірення печатками ТОВ "Хлібороб" вказала, що усі працівники і їх трудові книжки були передані з ТОВ "Великоходачківське" на ТОВ "Хлібороб" у зв'язку з повною відсутністю керівництва ТОВ "Великоходачківське" та руйнуванням адмінбудівель пілприємства.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не взято до уваги, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічний висновок вказаний і в постанові Веховного Суду від 17 липня 2018 року у справі №220/989/17 (адміністративне провадження №К/9901/3158/17).

Таким чином, неналежне оформлення трудової книжки колгоспом "Великоходачківський" та в подальшому селянською спілкою "Великоходачківська" що трудової діяльності ОСОБА_1 не може бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Разом з тим, суд відмічає, що відповідачем зарахований спірний стаж роботи з 01.01.1987 р. по 31.12.1996 р. у колгоспі "ім. Пархоменка", с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, (правонаступником є колгосп "Великоходачківський" та в подальшому селянська спілка "Великоходачківська") до загального стажу (а.с. 49), незважаючи на завірення записів у трудовій книжці ТОВ "Хлібороб".

Хоча правонаступництва між ТОВ "Великоходачківське" та ТОВ "Хлібороб" не підтверджено, однак, як вказали свідки фактично, усі працівники і їх трудові книжки були передані з ТОВ "Великоходачківське" на ТОВ "Хлібороб" у зв'язку з повною відсутністю керівництва ТОВ "Великоходачківське". Відсутність органівнів управління, засновників та установчих документів підтверджується і витягом з ЄДР по ТОВ "Великоходачківське" (а.с.55 -56).

З огляду на викладене, суд вважає, що трудовий стаж роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста у колгоспі "ім. Пархоменка", с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, (правонаступником є колгосп "Великоходачківський" та в подальшому селянська спілка "Великоходачківська") та безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, в спірний період з 01.01.1987 р. по 31.12.1996р. знайшли своє відображення в матеріалах справи та підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачем досягнено 55 річного віку, наявний загальний стаж роботи (33 роки і 5 місяців), а також спеціальний – на посаді тракториста–машиніста сільськогосподарського виробництва, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, визначеного п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому відмову Козівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області від 15.06.2018 р. №2126/04 суд вважає протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.01.2018 р., слід зазначити наступне.

Як передбачено п.4 ч.2 ст.245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч.4 ст.245 КАС України).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено п.4 ч.2 ст.245 КАС України.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд враховує положення обов'язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24.03.1988 р.

При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними.

Фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п. 1 статті 8.

Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.

Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача 55 річного віку, достатнього загального та спеціального стажу, в тому числі в якості тракториста-машиніста в період з 01.01.1987 р. по 31.12.1996 р. у колгоспі "ім. Пархоменка", с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, (правонаступником є колгосп "Великоходачківський" та в подальшому селянська спілка "Великоходачківська"), не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб’єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02.01.2018 р., а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправною відмову Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області оформленою листом від 15.06.2018 р. №2126/04.

Зобов'язати Козівське об'єднане управління Пенсійного фонду Тернопільської області (код ЄДРПОУ 14035769) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) стаж роботи на посаді тракториста з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1996 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02 січня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.