Рішення № 76817089, 28.09.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2154/18

ЄУН 226/2154/18

Провадження № 2/226/815/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах з 18.01.2007 року по 09.08.2018 року, працював гірничим робітником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті. 16.04.2018 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, який стався від вибуху метану, внаслідок якого він отримав травму. Йому було встановлено діагноз: опік полум’ям вибуху обличчя, вушних раковин, шиї, лівої руки та 10 відсотків поверхні тіла, опік дихальних шляхів, опіковий шок, термоінгаляційне ураження. У зв’язку з травмою він знаходився на лікуванні з 17.04.2018 року по 09.08.2018 року у різних медичних закладах. 20.06.2018 у зв’язку з нещасним випадком на виробництві було складено тимчасовий акт за формою Н-1 № 42г. 09.08.2018 року МСЕК у зв’язку з травмою встановила йому первинно 60% втрати професійної працездатності до 01.09.2019 року. Внаслідок трудового каліцтва йому заподіяну моральну шкоду, яка полягає у важких психічних стражданнях, які заподіяні йому вибухом. В момент вибуху він відчував почуття невимовного жаху та болю від опіку обличчя, горла, дихальних шляхів та лівої руки. Він вимушений був перенести важку операцію приживлення штучної шкіри. Після отруєння угарним газом у нього був наявний цілий комплекс неврологічних синдромів, з приводу яких він лікувався в стаціонарі, а саме: головний біль, нудоту, запаморочення, сухий кашель, оніміння кінцівок, біль у лівій руці, свербіж, порушення сну, тривожність, загальна слабкість. На протязі тривалого часу він відчував вкрай негативні емоції, біль, страх, пригнічення, відчай, тугу. Його переслідують кошмарні сни, в яких ним перенесене під час вибуху постійно повторюється, і це завдає йому додаткових психічних страждань. Після отриманої травми він є хворою людиною і страждає від посттравматичних ускладнень. Йому протипоказаний значний обсяг трудової діяльності: праці, які він виконував та міг би виконувати, виходячи з відсутності у нього спеціальної освіти. Звільнення з роботи і неможливість працювати за його спеціальністю порушили його життєві зв’язки і потребують від нього додаткових зусиль для організації його життя. Наявні в нього наслідки трудового каліцтва приводять його до тяжких фізичних і моральних страждань. Його життєдіяльність обмежена. На теперішній час він має достатньо серйозні порушення здоров’я у зв’язку із отриманою травмою. Змінився його звичайний образ життя. Його постійно переслідує біль в уражених внаслідок травми ділянках, він не може нормально ходити, виконувати звичайні рухи лівою рукою. Він не може без болю вдягнутися, взутися та роззутися, виконувати інші повсякденні дії. Також від перенесеного травматичного шоку, втручання, тривалого стаціонарного лікування у нього наявна загальна слабкість, порушення сну, дратливість, депресія та постійні зміни настрою. Все це призводить до значних фізичних та моральних страждань та дискомфорту, відчуття постійної пригніченості, туги та відчаю. Крім того, важливим фактором, що додає йому додаткових психічних страждань, є незворотність змін в пошкоджених тканинах, адже значні за площею рубці ніколи не зникнуть і завжди будуть створювати йому больові відчуття та незручності при русі. Значно знизилась його активність, погіршились взаємини з близькими та знайомими, він став замкнутим і нетовариським. Внаслідок стану здоров’я він втратив роботу та заробітну плату, що негативно позначилося на його соціальному статусі і морально його пригнічує. Він не може вести повноцінний спосіб життя, став обмеженим у русі, швидко стомлюється при незначних навантаженнях. У результаті травми був змінений його життєвий уклад, він не може втілювати свої звички, від чого почуває постійний психологічний дискомфорт, втратив цікавість до життя. Відтепер йому постійно потрібні значні додаткові зусилля для організації його життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінює у розмірі 100000 грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача та просив при вирішенні справи взяти до уваги наданий до суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, де відповідач зазначив, що визнає позов частково у розмірі 30000 грн. (із умовного розрахунку 500 грн. за кожний відсоток втрати працездатності). Позивач працював на їхньому підприємстві з 18.01.2007 року по 09.08.2018 року за робочими професіями з повним робочим днем у шахті. 16 квітня 2018 року з позивачем стався груповий нещасний випадок. Просить розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначити судом, врахувавши вимоги розумності і справедливості.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 18.01.2007 року по 09.08.2018 р., де працював гірником очисного забою 5 та 4 розрядку з повним робочим днем у шахті (а.с. 9-14).

16.04.2018 року з позивачем під час виконання ним трудових обов’язків стався нещасний випадок на виробництві, який стався внаслідок вибуху метано-повітряної суміші та внаслідок якого позивач отримав травму і йому був встановлений наступний діагноз: опік полум’ям вибуху І-ІІ А ст. обличчя, обох вушних мушель, шиї, лівої руки, S=10% пл.т легкий опіковий шок; термоінгаляційне ураження; опік дихальних шляхів І ст., що підтверджується актом № 42г від 20.06.2018 форми Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом (а.с.15-21).

Позивач у зв’язку з травмою, отриманою на виробництві, неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в медичних закладах (а.с. 24-33).

09.08.2018 року МСЕК позивачу у зв’язку з трудовим каліцтвом була встановлена 3 група інвалідності та 60% втрати професійної працездатності строком до 01.09.2019 року, йому протипоказана важка фізична праця, рекомендовано медикаментозне, санаторно-курортне лікування за наслідками трудового каліцтва, лікування у невролога, стаціонарне лікування (а.с. 22, 23).

Відповідно до ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б“ підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)».

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв’язку з каліцтвом, внаслідок якого його визнано інвалідом 3 групи та встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності, у душевних стражданнях, пов’язаних з наслідками цього каліцтва, у зміні звичного перебігу життя, зокрема необхідності тривалий час лікуватися, у суттєвому обмеженні його фізичних можливостей, у безповоротності змін у стані здоров’я позивача. Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 100000 гривень, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві заподіяної йому моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві стягнути з відповідача на користь позивача 40000 гривень.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 704,80 грн., оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.

На підставі ст.2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 315-317, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: 85320, м.Мирноград Донецької області, вул. Торгова, буд.17; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», місцезнаходження: 85300, м.Покровськ Донецької області, пл.Шибанкова, 1, код ЄДРПОУ 13498562, про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 40000 (сорок тисяч) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 28.09.2018 року.

Суддя О.А. Рибкін