Рішення № 76816653, 01.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2277/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 8231,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі – позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1М.), в якому позивач просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 8231,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на те, що 29.08.2016 відповідачем до Слов’яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області було подано заяву про застосування до неї спрощеної системи оподаткування (друга група).

У зв’язку з несплатою сум податкових зобов’язань з єдиного податку за відповідачем утворився податковий борг з єдиного податку в сумі 8231,20 грн, який виник за період з листопада 2016 року по грудень 2017 року.

Головним управлінням ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 21.02.2018 форми «Ф» № 3282-17, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою платнику 28.03.2018, однак вжиті заходи не дали позитивного результату. Тому позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 8231,20 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України yесплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 25.08.2016 (арк. спр. 18-20).

29.08.2016 ФОП ОСОБА_1 подано до Слов’яносербської ОДПІ (Новоайдарське відділення) ГУ ДФС у Луганській області заяву про застосування до неї з 01.09.2016 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (друга група) (арк. спр. 15).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 за № 3927-VIII мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 складала - 1378 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2017 складала - 3200 грн.

Отже, щомісячні зобов’язання з єдиного податку у 2016 році повинні були складати: 1378,00 х 20% = 275,60 грн; у 2017 році: 3200,00 х 20% = 640 грн. Враховуючи дані інтегрованої картки платника, заборгованість з єдиного податку сумі 8231,20 грн складається з щомісячних нарахувань за період з листопада 2016 року по грудень 2017 року, а саме: за листопад 2016 року - 275,60 грн, за грудень 2016 року -275,60 грн., з січня по грудень 2017 року по - 640,00 грн щомісячно.

Таким чином, станом на день розгляду справи за ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 8231,20 грн. (основного платежу), що виник зв’язку з несплатою узгоджених сум донарахованих податкових зобов’язань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з єдиного податку.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ГУ ДФС у Луганській області було направлено відповідачу податкову вимогу від 21.02.2018 № 3282-17, яка відповідно до п.п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вважається врученою платнику податків (арк. спр. 8).

Суму грошового зобов'язання відповідачем у встановлений законом строк сплачено не було, у зв'язку з чим за відповідачем утворився податковий борг з єдиного податку в сумі 8231,20 грн.

Наявність вищевказаної заборгованості підтверджена витягом з інтегрованої картки платника (арк. спр. 34-35).

Згідно з п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що слід задовольнити.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 8231,20 грн задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: 93500, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету (р/р 31414699012208, код платежу 18050400, отримувач УК у Новоайд.р-ні/С-Щ Н-АЙДАР/18050400, ОКПО 37895134, МФО 899998, Казначейство України (ЕАП) податковий борг з єдиного податку на загальну суму 8231,20 грн (вісім тисяч двісті тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_2