Рішення № 76815927, 28.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року № 810/4090/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

7 серпня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за період з 2 по 4 травня 1986 р., у розмірі 552 крб. 73 коп.;

- зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати у розмірі 552 крб. 73 коп., одержаної за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, з урахуванням уже проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) та довідки про фактично виплачену заробітну плату по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 23 березня 2018 № 55, виданої СВК ім. Щорса. Зазначив, що суми, вказані у названій довідці відповідають даним, що містяться у особових рахунках, платіжних відомостях та були фактично одержані позивачем.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що премія в розмірі 400,00 крб., яка включена у довідку № 55, не входить до складу грошового забезпечення, сама ж довідка не підтверджена первинними документами (а.с. 29-32).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

19 вересня 2018 р. позивач подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин на підставі вимог ч. 9 ст. 205 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1, що підтверджується посвідченням серії А № 434407, виданим Київською обласною державною адміністрацією 14 квітня 2006 р.

Має статус інваліда війни та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У період з 1981 р. по 1997 р. позивач перебував у трудових відносинах з радгоспом ім. Щорса, працював водієм.

У період з 2 по 4 травня 1986 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується маршрутним листом.

23 березня 2018 р. сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Щорса було видано позивачу довідку № 55 (а.с. 16).

Згідно з виданою довідкою, позивачу за участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виплачена заробітна плата в сумі 552 крб. 73 коп. Довідка видана на підставі первинних бухгалтерських документів.

На підставі вказаної довідки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії.

26 березня 2018 р. відповідач листом "Про розгляд звернення" № 245/К-01 відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії (а.с. 22).

Вказана відмова обґрунтована тим, що розрахунок пенсії позивача проведено відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2010 р. № 1210. Крім того, зазначено, що за наявними в пенсійній справі документами пенсія призначена відповідно до вимог нині діючого законодавства.

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як убачається з ст. 54 Закону № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54 і 57 Закону № 796-ХІІ визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (п. 1 Порядку).

Відповідно до вимог п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Як убачається з п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 358/1179/17.

Судом встановлено, що подана позивачем до відповідача для перерахунку пенсії довідка про заробітну плату від 23 березня 2018р. № 55 видана на підставі первинних бухгалтерських документів, а саме, особових рахунків по нарахуванню заробітної плати працівникам авто гаража за 1986 р. (а.с. 17-20).

Як убачається з її змісту, вказана довідка видана позивачу про те, що йому за роботу в населених пунктах зони відчуження с. Копачі Чорнобильського району у період травня 1986 р. по місцю роботи СВК ім. Щорса на посаді водія І класу, посадовий оклад (тарифна ставка) 145 крб. 00 коп. по особовому рахунку за 1986 рік, виплачена заробітна плата в сумі 552 крб. 73 коп. з урахуванням коефіцієнта 3 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 (а.с. 16).

Зокрема, у вказаній довідці зазначено, що фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія складає 552 крб.73 коп.

Як убачається з розрахунку до вказаної довідки, посадовий оклад позивача за травень 1986 р. складав 145 крб. 00 коп.; оплата праці за дні роботи в зоні ЧАЕС складала 54 крб 54 коп.; оплата праці у вихідні та святкові дні складала 36 крб. 36 коп.; доплата за класність водію - 4 крб. 80 коп.; збережений середньомісячний заробіток за основним місцем роботи 32 крб. 46 коп.; щомісячна премія за травень 1986 р. в розмірі 45 % - 24 крб. 57 коп.; премія за совіддане виконання робіт в наданні допомоги по евакуації жителів Чорнобильського району (наказ № 23 від 5 червня 1986 р.) - 400 крб. 00 коп. (а.с. 16 на звороті).

При вирішенні справи судом враховано, що відповідно до вимог п.п. 4 і 5 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. № 665-195, п.п. 4 і 5 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10 червня 1986 р. № 207-7 працівникам підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища, встановлено максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) в місяць; дозволено підприємствам, організаціям і установам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, у вихідні і святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.

Згідно з вимогами п. 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. № 153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.

ОСОБА_2 праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 р. № 03-3/1652-018-12 роз'яснено, що відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. № 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Якщо до залучення до робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС премія працівнику нараховувалась систематично, премія також повинна була бути нарахована в тих же розмірах, як і працівникам підприємства, які не приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, тобто у відповідності з діючим положенням про преміювання.

При вирішенні справи судом також враховано, що в особовому рахунку за 1986 рік премія в розмірі 400 крб. 00 коп. відображена, а тому правомірно включена у довідку про заробітну плату (а.с. 18-19).

Як убачається зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог п. 38 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Такі перевірки не є плановими, а тому можуть проводитися Пенсійним фондом в будь-який час. Законодавством не встановлено чітких вказівок на строки стосовно проведення даних перевірок.

Пенсійний фонд проводить зустрічну перевірку на підставі первинних бухгалтерських документів, за результатами якої складається акт перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату. У разі встановлення розбіжностей у сумах з наданим документом вираховується сума надміру сплачених коштів (переплата).

Виходячи з вищевикладеного, відповідач наділений Законом повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів, зокрема, може зробити відповідні запити, витребувати необхідні підтверджуючі документи. Оскільки даним правом відповідач не скористався, подана для перерахунку пенсії довідка № 55 ніким не оскаржувалась, а отже, є діючою та оформленою відповідно до законодавства.

Правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд України сформулював раніше, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року (справа № 21-11а15) та Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2018 р. (справа № 358/1179/17), де зазначив, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Так, у поданій позивачем до відповідача довідці від 23 березня 2018 р. № 55 чітко вказана заробітна плата за роботу в зоні відчуження за період з 2 по 4 травня 1986 р., із якої визначається пенсія, а саме, 552 крб. 73 коп. Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ігнорування відповідачем виплат, які відображені в первинних бухгалтерських документах та вказаних у довідці, та не врахування їх при перерахунку пенсії є протиправним.

При цьому, заява позивача від 23 березня 2018 р. про перерахунок пенсії не є заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з виникненням права на підвищення пенсії у розумінні ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Заяву з усіма необхідними документами позивачем подано 23 березня 2018 р. За таких обставин, суд приходить до висновку, що перерахунок та виплата пенсії повинна бути проведена з 23 березня 2018 р.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було надано суду жодних пояснень та доказів, які б спростували всі доводи позивача.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що відповідач протиправно вчинив дії по відмові позивачу у перерахунку пенсії та прийняв рішення від 26 березня 2018 р.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КАС України ууд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 26 березня 2018 р. № 245/К-01.

Крім того, у даному конкретному випадку суд вважає, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу з 23 березня 2018 р. перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 552 крб.73 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-77, 90, 194, 205, 243- 246, 250, 255 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за період з 2 по 4 травня 1986 р., у розмірі 552 крб. 73 коп.

Визнати протиправним та скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, оформлене листом від 26 березня 2018 р. № 245/К-01.

Зобов’язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати у розмірі 552 крб. 73 коп., одержаної за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, з урахуванням уже проведених виплат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.