Ухвала суду № 76815904, 01.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"01" жовтня 2018 р. справа № 0940/1738/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Богородчанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування протоколу №01/08/18 засідання районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 04.09.2018 в частині об'єкта конкурсу №3 "Богородчани-Маркова", а також розпорядження Богородчанської районної державної адміністрації від 21.09.2018 "Про конкурси на перевезення пасажирів",-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 26.09.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Богородчанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування протоколу №01/08/18 засідання районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 04.09.2018 в частині об'єкта конкурсу №3 "Богородчани-Маркова", а також розпорядження Богородчанської районної державної адміністрації від 21.09.2018 "Про конкурси на перевезення пасажирів".

Позов мотивовано тим, що відповідач, при проведенні конкурсу на надання послуг перевезення населення за маршрутом "Богородчани-Маркова", безпідставно допустив до конкурсу, надав перевагу і визнав переможцем одного з учасників конкурсу - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, незважаючи на повідомлення і подання ним недостовірних даних про наявності у нього на правах оренди матеріально-технічної бази для обслуговування транспортних засобів на маршруті, про пасажировмісткість автобусів, про одночасне використання заявленого автотранспорту на іншому маршруті та про їх невідповідність вимогам конкурсу. Вказані обставини та залишення без розгляду відповідачем скарг про такі порушення стали підставою для оскарження в суді протоколу конкурсної комісії та розпорядження районної державної адміністрації про затвердження результатів такого конкурсу.

28.09.2018 позивач подав заяву про забезпечення позову в порядку статей 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) шляхом зупинення дії протоколу №01/08/18 засідання районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 04.09.2018 в частині об'єкта конкурсу №3 "Богородчани-Маркова", а також розпорядження Богородчанської районної державної адміністрації від 21.09.2018 "Про конкурси на перевезення пасажирів".

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач протягом семи років надає послуги перевезення населення на маршруті "Богородчани-Маркова", у зв'язку із чим у позивача наявна матеріально-технічна база. 25.07.2018 відповідачем оголошено конкурс на надання послуг перевезення населення на вказаному маршруті. Позивачем до участі у конкурсі були подані усі необхідні документи, перелік яких визначений Законом України "Про автомобільний транспорт", постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 за №1081 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" та розпорядження Богородчанської районної державної адміністрації "Про затвердження умов конкурсу з перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району (внутрішньорайонні маршрути)". За наслідками проведеного конкурсу переможцем визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2. Розпорядженням відповідача від 21.09.2018 за №305 "Про конкурси на перевезення пасажирів", попри наявні скарги щодо результатів конкурсу та письмових звернень про підробку документів, поданих на конкурс, було затверджено перелік переможців конкурсу, серед яких, на оскаржуваному маршруті таким переможцем протиправно визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

На переконання позивача, вказане розпорядження відповідача та протокол засідання конкурсного комітету не можуть залишатися чинними, так як переможець конкурсу подав неправдиву інформацію щодо оренди матеріально-технічної бази для обслуговування автобусів на маршруті в ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також щодо пасажировмісткості одного із автобусів. Крім того, як вважає позивач, мало місце приховування інформації про залучення одного із автобусів на іншому маршруті.

Доказами того, що особи - власники приміщень, які нібито є матеріально-технічною базою - не передавали таке нерухоме майно в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, додавалися позивачем до скарг, адресованих голові Богородчанської районної державної адміністрації.

Також позивач стверджує, що з проводу вказаної події розпочате кримінальне провадження та триває досудове розслідування.

На переконання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки:

- невжиття таких заходів може ускладнити подальше виконання рішення, викликати необхідність додаткового звернення до інших судів щодо оскарження договорів, укладених на підставі протоколу конкурсної комісії та розпорядження відповідача, що в свою чергу може суттєво ускладнити ефективний захист прав позивача;

- суду надані очевидні докази протиправності прийнятого розпорядження, так як голові Богородчанської районної державної адміністрації було надані відповідні заяви від власників приміщень (ОСОБА_3, ОСОБА_4.), а подана скарга залишена без розгляду.

Не відкривши провадження у справі, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, дослідивши і оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В контексті вказано слід також зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв'язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, в тому числі для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

Щодо доводів позивача про можливе ускладнення подальшого виконання рішення суду, виникнення необхідність додаткового звернення до інших судів з метою оскарження договорів, укладених на підставі оскаржуваних рішень, то суд відзначає, що за змістом підпункту 5 пункту 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 за №1081, організатор конкурсу, серед іншого, зобов'язаний у разі скасування судом рішення щодо результатів конкурсного комітету провести новий конкурс за об'єктом (об'єктами), за яким (якими) було прийнято таке рішення суду.

Відтак, за умови прийняття судом відповідного рішень, коментована вище норма матеріального права визначає чіткий механізм відновлення порушеного права учасника конкретного конкурсу.

З приводу очевидної протиправності оскаржуваного протоколу і розпорядження відповідача, суд зазначає наступне.

Подані до матеріалів адміністративного позову копії заяв ОСОБА_3 від 06.09.2018 і ОСОБА_4 від 17.09.2018 на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову не можуть бути враховані судом, виходячи із наступного.

По перше, такі заяви не містять в собі відомостей про паспорті дані, реєстраційні номера облікової картки платника податків осіб, адреси реєстрації місця проживання осіб, які подали такі заяви, в тому числі відсутні письмові докази, що ідентифікують таких осіб та підтвердять їх ідентичність відповідно до відомостей протоколу №01/08/18 засідання районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 04.09.2018.

По друге, в зазначених заявах не міститься посилання на первинні документи, які засвідчують перебування в таких громадян у власності приміщень за адресою : АДРЕСА_1, які, за даними оскаржуваного протоколу і інформації Державної служби України з безпеки на транспорті, на правах оренди використовує фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з метою розміщення матеріально-технічної бази. Такі документи про реєстрацію за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 речового права власності або іншого права розпорядження вказаними нежитловими приміщеннями відсутні в матеріалах адміністративного позову і заяви про забезпечення позову.

По третє, матеріали адміністративного позову не містять жодного доказу, що заяви ОСОБА_3 від 06.09.2018 і ОСОБА_4 від 17.09.2018 подавалися на розгляд конкурсної комісії чи разом із скаргою позивача до відповідача від 05.09.2018.

Твердження позивача про розпочате кримінальне провадження жодним чином не підтверджено, в тому числі відсутні будь-які докази, що б підтвердили обставини підроблення переможцем конкурсу документів, поданих ним для участі у відповідному конкурсі.

Також суд не може погодитись з доводами позивача про очевидні ознаки протиправності оскаржуваних рішень відповідача, оскільки встановлення такої протиправності є предметом розгляду даної адміністративної справи.

З огляду на вказане відсутні підстави, з якими процесуальний закон пов'язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії протоколу №01/08/18 засідання районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 04.09.2018 в частині об'єкта конкурсу №3 "Богородчани-Маркова", а також розпорядження Богородчанської районної державної адміністрації від 21.09.2018 "Про конкурси на перевезення пасажирів".

За наведених обставин та вказаних правових норм, заявлене клопотання про забезпечення позову у спосіб зупинення дії оскаржуваних рішень є безпідставним та необґрунтованим, а тому в забезпечені позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 28.09.2018 про вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення дії протоколу №01/08/18 засідання районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 04.09.2018 в частині об'єкта конкурсу №3 "Богородчани-Маркова", а також розпорядження Богородчанської районної державної адміністрації від 21.09.2018 "Про конкурси на перевезення пасажирів".

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 256, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.