Рішення № 76815649, 01.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2018 року Справа № 0840/2795/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 (72302, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна, буд. 135)

до Головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Вакуленчука, 99)

про визнання дій протиправними, визнання звіту недійсним та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач ) до Запорізької Головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача у виконавчому провадженні № 50103985 щодо визначення вартості житлового будинку № 135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Молодіжна, які належать боржнику- Гамаюнову ОСОБА_2 у розмірі 693509,00 грн. з ПДВ;

- визнати недійсним звіт суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання- Ільєнко ОСОБА_3 про незалежну оцінку житлового будинку № 135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Молодіжна (предмет іпотеки), який належить ОСОБА_1 у розмірі 693509,00 грн. з ПДВ;

- зобов’язати відповідача призначити іншого оцінювача (суб’єкта оціночної діяльності) для визначення оцінки нерухомого майна- житлового будинку № 135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна (предмет іпотеки), який належить ОСОБА_1, в рамках виконавчого провадження № 50103985, відкритого 11.02.2016 постановою на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 23.11.2015 зареєстрованого в реєстрі за № 16295.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.11.2015 приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на житловий будинок номер 135 по вулиці Молодіжна, місто Мелітополь, Запорізька область, який належить позивачу. Зазначає, що в подальшому виконавчий напис нотаріуса було передано на примусове виконання до Мелітопольського ВДВС де 21.05.2018 державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувану постанову, оскільки ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу. Вказує, що ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц є чинною та не скасована, у зв’язку з чим у державного виконавця були відсутні підстави для поновлення виконавчих дій. Вважає, що оскільки державним виконавцем безпідставно прийнято рішення про поновлення виконавчих дій не зважаючи на дію ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц, то відповідно всі подальші виконавчі дії є незаконними.

12.07.2018 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 02.08.2018 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 03.09.2018. 03.09.2018 позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 24.09.2018.

Позивачем 24.09.2018 подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Крім того, 24.09.2018 позивачем надано до канцелярії суду заяву про зміну підстав позову шляхом їх доповнення. Позивач також в заяві про зміну підстав позову шляхом їх доповнення зазначає третю особу - Державне підприємство «СЕТАМ».

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Так, позивачем не зазначено, яким чином рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що заяву про зміну підстав позову позивач надав до суду 24.09.2018, а перше судове засідання призначено також на 24.09.2018, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про зміну підстав позову.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2018 провадження у справі у частині вимог, а саме про визнання недійсним звіт суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання- Ільєнко ОСОБА_3 про незалежну оцінку житлового будинку № 135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Молодіжна (предмет іпотеки), який належить ОСОБА_1 у розмірі 693509,00 грн. з ПДВ - закрито.

Представником відповідача 24.09.2018 подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. 25.09.2018 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтуванні заперечень представник відповідача зазначає, що ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017 у справі №320/1463/16-ц відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2017 залишено без змін. Вказує, що заходи забезпечення позову не застосовуються після набрання законної сили судовим рішенням про відмову у позові, тому державним виконавцем було поновлено вчинення виконавчих дій. Зазначає, що з метою виконання виконавчого документа було винесено постанову про опис та арешт майна боржника та постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Від позивача не надходило пропозицій щодо призначення конкретного експерта, а тому суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання було призначено державним виконавцем. Вказує, що позивач має право оскаржити оцінку майна, а не дії державного виконавця, оскільки державний виконавець лише залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для оцінки майна, а не проводить оцінку майна самостійно. Окрім того, Законом України “Про виконавче провадження” не передбачено призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання на конкурсній основі, шляхом застосування електронної системи закупівель. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, з урахуванням клопотання представників сторін про розгляд справи за його відсутності, справа розглядається в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У зв'язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відрядженні в період часу з 26 вересня 2018 року по 28 вересня 2018 року включно, розгляд адміністративної справи проводиться першого робочого дня, тобто 01 жовтня 2018 року.

Повний текст судового рішення виготовлено з урахуванням вищезазначених норм.

Суд, розглянувши матеріали справи і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справи докази у їх сукупності дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був виданий виконавчий напис (реєстровий №16295) про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок №135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна. Власником цього будинку є позивач.

Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору №5, посвідченого 30.01.2008 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, було передане в іпотеку в забезпечення зобов’язань по кредитному договору №6-К/08 від 30.01.2008, ПАТ “Банк Кіпру”, правонаступником якого є ПАТ “Неос Банк”, яке 21.07.2014, на підставі договору про передачу прав за іпотечними договорами, посвідченого 21.07.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №3308, відступило право вимоги за іпотечним договором ТОВ “Кредитні ініціативи”. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником по кредитному договору є позивач.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки повинні бути задоволені вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання / неналежного виконання позивачем умов кредитного договору за період з 21.01.2014 по 21.09.2015, а саме: заборгованість за кредитним договором – 36656,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 29506,44 грн. та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису – 3150,00 грн., що разом становить 69312,44 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області від 11.02.2016 відкрите виконавче провадження №50103985 з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

Постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області від 18.03.2016, прийнятою у зазначеному виконавчому провадженні, було накладено арешт на належний позивачу житловий будинок.

Також встановлено, що позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду із цивільним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ “Кредитні ініціативи”, третя особа – відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у цивільній справі №320/1463/16-ц за зазначеним позовом частково задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295, в рамках виконавчого провадження ВП №50103985, відкритого 11.02.2016 ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області від 01.04.2016 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” зупинено виконавче провадження №50103985 до закінчення строку дії заходів забезпечення.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 02.03.2017 у цивільній справі №320/1463/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017 в зазначеній цивільній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2017 у цій справі залишено без змін.

Постановою державного виконавця відповідача від 11.09.2017 поновлено виконавче провадження №50103985.

Постановою державного виконавця відповідача від 13.09.2017, прийнятою в межах виконавчого провадження №50103985, описано та накладено арешт на вищевказаний належний позивачу житловий будинок.

Постановою державного виконавця відповідача від 25.09.2017, прийнятою в межах виконавчого провадження №50103985, призначено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_7, який має сертифікат Фонду держмайна. Суб’єкту оціночної діяльності – суб’єкту господарювання ОСОБА_7 доручено визначити вартість житлового будинку №135 по вул. Молодіжній в м. Мелітополі, що належить на праві власності ОСОБА_1

Також з матеріалів справи судом з’ясовано, що листом № 37616 від 27.06.2018 відповідачем повідомлено позивача, що 26.06.2018 відповідачем отримано висновок про вартість майна, згідно з яким, вартість арештованого майна визначена оцінювачем у розмірі 693509,00 грн. За вказаною ціною майно буде передано на реалізацію у встановленому чинним законодавством порядку.

Вважаючи дії відповідача щодо визначення вартості вищевказаного майна неправомірними, а звіт суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання недійсним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Правовідносини, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Примусовій реалізації майна боржника передує процедура оцінки його вартості, порядок здійснення якої встановлено у статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Частинами 1 та 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Згідно з абзацом другим частини 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Згідно з частиною 5 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем.

Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Правові засади здійснення оцінки майна визначено у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон про оцінку майна).

Статтею 4 Закону про оцінку майна передбачено, що професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Відповідно до статті 5 Закону про оцінку майна, суб'єктами оціночної діяльності є:

- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону про оцінку майна, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що визначення вартості нерухомого майна проводиться шляхом його оцінки суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, діяльність якого врегульована Законом про оцінку майна.

Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання проводить незалежну оцінку майна, за результатами якої складає звіт, та самостійно несе відповідальність за недостовірні відомості, вказані у звіті про оцінку майна, чи необ'єктивну оцінку майна.

Таким чином, виконавець, здійснюючи примусове стягнення на нерухоме майно, не бере участі у його безпосередній оцінці та/або визначенні його вартості. Законом України «Про виконавче провадження» виконавці також не наділені повноваженнями ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або ж проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд.

Зміст прав та обов'язків виконавця у процедурі визначення вартості нерухомого майна зводиться до призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання шляхом ухвалення відповідної постанови та повідомлення сторін виконавчого провадження про результати оцінки майна.

У даному випадку матеріалами справи підтверджується, що оцінку нерухомого майна позивача у ВП №50103985 здійснював суб'єкт оціночної діяльності – ОСОБА_8, за результатами якої складено звіт про оцінку майна від 26.06.2018.

Беручи до уваги, що відповідач у спірних правовідносинах не проводив безпосередньої оцінки майна ОСОБА_1 у ВП №50103985, вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача у виконавчому провадженні № 50103985 щодо визначення вартості житлового будинку № 135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Молодіжна, які належать боржнику- Гамаюнову ОСОБА_2 у розмірі 693509,00 грн. з ПДВ є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання відповідача призначити іншого оцінювача (суб’єкта оціночної діяльності) для визначення оцінки нерухомого майна- житлового будинку № 135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна (предмет іпотеки), який належить ОСОБА_1, в рамках виконавчого провадження № 50103985, відкритого 11.02.2016 постановою на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 23.11.2015 зареєстрованого в реєстрі за № 16295, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Враховуючи те, що суд закрив провадження у цій частині позовних вимог та зазначив, що дана позовна вимога повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, а доказів того, що звіт від 26.06.2018 суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_8 визнано недійсним суду надані не були, тому у цій частині позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (72302, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна, буд. 135, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Вакуленчука, 99, код ЄДРПОУ 34976173) - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 01.10.2018.

Суддя О.В. Конишева