Рішення № 76815145, 01.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 р. Справа№225/1925/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправними дій щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи:

а) з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року на посаді підземного гірничого майстра;

б) з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року на посаді начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля»;

в) з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова державного підприємства «Дзержинськвугілля»;

г) з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року період навчання до страхового стажу;

- зобов’язання зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи:

а) з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року на посаді підземного гірничого майстра;

б) з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року на посаді начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля»;

в) з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова державного підприємства «Дзержинськвугілля»;

г) з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року період навчання до страхового стажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 29.01.2018 року з доданими документами.

Рішенням відповідача від 01 березня 2018 року № 215 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв’язку з не підтвердженням даних про атестацію робочих місць на шахті Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля» та у зв’язку з розривом між атестаціями робочих місць на вказаному підприємстві. Період навчання в Донецькому політехнічному інституті не зарахований до страхового стажу через відсутність довідки про навчання.

Таким чином, відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідачем не враховано періоди роботи з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року на посаді підземного гірничого майстра, з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року на посаді начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля» у зв’язку з не підтвердженням даних про атестацію робочих місць, з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова державного підприємства «Дзержинськвугілля» у зв’язку з розривом між атестаціями робочих місць та період навчання в Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю гірничого інженера з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року не врахований до страхового стажу.

Відтак, страховий стаж ОСОБА_1 на думку відповідача є недостатнім для призначення пільгової пенсії за Списком № 1.

Ухвалою Дзержинського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 липня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року підготовче засідання відкладено на 03 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року замінено первинного відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на його правонаступника Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01 жовтня 2018 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Надав заяву про розгляд справи без участі (а.с. 48).

Відповідачем надано письмовий відзив від 03.09.2018 року № 3223/09 (а.с. 97-99). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 29.01.2018 року позивач звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і додав до заяви копії документів.

Рішенням № 215 від 01.03.2018 року позивачеві було відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком № 1.

Управлінням під час розрахунку пенсії не враховано наступні періоди роботи: з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року на посаді підземного гірничого майстра, з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року на посаді начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля» у зв’язку з не підтвердженням даних про атестацію робочих місць та з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова державного підприємства «Дзержинськвугілля» у зв’язку з розривом між атестаціями робочих місць. Крім того, не враховано період навчання в Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю гірничого інженера з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року через відсутність довідки про навчання у вказаному навчальному закладі.

Зазначає, що згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачає, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про ривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Наголошує, що у позивача відсутня довідка про навчання, тому період навчання також не було враховано.

Таким чином, на думку відповідача, страховий стаж ОСОБА_1 станом на дату звернення є недостатнім для призначення вказаного позивачем виду пенсії, на підставі чого 01.03.2018 року було прийняте рішення № 215 про відмову у призначенні обраного виду пенсії.

З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач також в судове засідання представника не направив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії В № 164741 (а.с. 5-6). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Торецьк), смт. Новгородське, вул. Леонідівка, буд. 75 (а.с. 6).

Судом встановлено та сторонами не спростовується, що 29 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 297 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами (а.с. 67-68).

Рішенням відповідача № 215 від 01 березня 2018 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з недостатністю пільгового стажу в підземних умовах (а.с. 10-11).

Відповідно до вказаного рішення, відповідачем не враховано періоди роботи: з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року на посаді підземного гірничого майстра, з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року на посаді начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля» у зв’язку з не підтвердженням даних про атестацію робочих місць та з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова державного підприємства «Дзержинськвугілля» у зв’язку з розривом між атестаціями робочих місць.

Також не враховано до страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю гірничого інженера з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року через відсутність довідки про навчання у вказаному навчальному закладі, проте, диплом про навчання позивачем було надано до заяви, про що вказано в рішенні від 01.03.2018р. № 215.

У трудовій книжці позивача БТ-І № 8379693 (а.с. 7-9) по спірних періодах наявні наступні записи:

- з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року в якості підземного гірничого майстра на шахті Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля»;

- з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року в якості начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля»;

- з 21.02.2001 року по 15.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля», правонаступником якого є державне підприємство «Дзержинськвугілля» (а.с. 8).

Тобто, по всіх спірних періодах, не врахованих до пільгового стажу позивача, є належним чином вчинені записи у трудовій книжці ОСОБА_1

Отже, спірним питання даної справи є врахування до пільгового стажу працівника часу роботи на підприємстві в зв’язку з не підтвердженням даних про атестацію робочих місць чи у зв’язку з розривом між датами атестації робочих місць, а фактично – чи може право працівника на пільговий стаж ставитися у залежність від неправомірних дій роботодавця щодо не вчинення ним дій по атестації робочих місць.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з вимогами ст. 14 цього ж Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру чи наказ про атестацію робочих місць може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача на спірних підприємствах з повним робочим днем під землею з за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, в матеріалах справи наявні накази про атестацію робочих місць Виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля» від 06.09.1994 року, від 30.09.1999 року, шахти «Нова» ДП «Дзержинськвугілля» від 13.12.2004 року (а.с. 13-18), висновки про умови праці управління праці та зайнятості від 22.06.1993 року, від 01.07.1993 року, акт шахти «Нова» ВО «Дзержинськвугілля» від 04.01.1993 року про шкідливі умови роботи (а.с. 19-21) та карти умов праці (а.с. 22-25).

Працівник не може нести відповідальності чи негативних наслідків за порушення роботодавцем порядку оформлення документів, що свідчать про атестацію робочих місць на підприємстві, тому спірні періоди роботи на шахті «Нова» Виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля» та у подальшому, державного підприємства «Дзержинськвугілля» слід врахувати до пільгового стажу позивача.

Стосовно неврахування відповідачем до страхового стажу періоду навчання позивача в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року з підстав відсутності довідки, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні як копія диплому ФВ № 786251, так і копії довідок, що підтверджують навчання ОСОБА_1 у вказаному інституті (а.с. 27-29).

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачає, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Суд зазначає, що позивачем належним чином підтверджено навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року, тому цей період має бути зарахований до страхового стажу позивача.

З зазначених підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 по спірних періодах роботи та навчання позивача в інституті до страхового стажу.

Стосовно вимог про зобов’язання відповідача зарахувати ці спірні періоди до пільгового стажу ОСОБА_1, суд зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29 січня 2018 року № 297 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Разом з тим, прийнявши неправомірне рішення про відмову у призначенні пенсії, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття «виходу за межі позовних вимог», наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення».

Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 01 березня 2018 року № 215 про відмову у призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення № 215 від 01 березня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Відтак, відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 29.01.2018 року і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача та до страхового стажу періоду навчання.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, смт. Новгородське, вул. Леонідівка, буд. 75, РНОКПП НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 26, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів роботи:

- з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року на посаді підземного гірничого майстра;

- з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року на посаді начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля»;

- з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова державного підприємства «Дзержинськвугілля»;

- з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року період навчання до страхового стажу.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 01 березня 2018 року № 215 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2018 року № 297 із зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 29.01.1994 року по 31.12.1996 року на посаді підземного гірничого майстра, з 01.01.1997 року по 29.09.1999 року на посаді начальника зміни шахти Нова виробничого об’єднання «Дзержинськвугілля», з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року на посаді підземного гірничого майстра шахти Нова державного підприємства «Дзержинськвугілля» та до страхового стажу період навчання з 01.09.1985 року по 16.06.1992 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 563 (п’ятсот шістдесят три) гривні 84 копійки.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.