Ухвала суду № 76815077, 01.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 308/8911/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Ужгородської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 16 жовтня 2015 року ХХVIІ сесії VI скликання за №1859 в частині надання учаснику бойових дій в зоні проведення АТО дозволу на підготовку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з подальшою передачею їх у власність гр. ОСОБА_2 площею 0,0784 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.08.2018 року дану позовну заяву передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2018 року, справу №308/8911/18 передано на розгляд судді Ващиліну Р.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Чч. 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам пп. 2, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, відповідно до яких в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу) (п. 2);

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 11).

Так, зокрема, як вбачається з позовної заяви позивач не зазначила свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також не надала власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон).

Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до положень ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайного характеру, поданого фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 1762 грн.

Судом встановлено, що позивачем не надано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач клопоче про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що вона отримує мінімальну пенсію.

З приводу заявленого позивачем клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється також ст. 8 Закону.

Ч. 1 зазначеної статті встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Ч. 2 зазначеної статті Закону передбачено також, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Заявивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач не надала жодних доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів наявності обґрунтованих підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону, у задоволенні такого слід відмовити.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді/м. Ужгород, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: 34314206084005; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем долучено один примірник копії позовної заяви без додатків для направлення учасникам справи.

Отже, для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно подати до суду два примірника позовної заяви з додатками для направлення відповідачу та третій особі.

Також, ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом даного позову є рішення Ужгородської міської ради від 16 жовтня 2015 року. Однак позивач з позовною заявою щодо оскарження такого звернулася до суду тільки 07 серпня 2018 року, що вбачається з відбитку печатки Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на позовній заяві. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначене також кореспондується з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.

За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду позовної заяви із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичних осіб відповідача, власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; документа про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн., два примірника позовної заяви з додатками для направлення відповідачу та третій особі, а також подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позовної заяви із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичних осіб відповідача, власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; документа про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн., два примірника позовної заяви з додатками для направлення відповідачу та третій особі, а також подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін