Рішення № 76814782, 19.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р. Справа№805/3165/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.02.2018 року на суму 32 460 350,88 грн.,

за участі представників сторін:

представника позивача – ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача – ОСОБА_2 за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від № НОМЕР_1 від 02.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 32 460 350,88 грн., в тому числі за податковим зобовязанням на 21 640 233,92 грн., за штрафними санкціями 10 820 116,96 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту від 26.12.2017 р. № 174/28-10-46-14/37014600 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (код за ЄДРПОУ 37014600) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ до бюджету при фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Еко Лідер» (код за ЄДРПОУ 38745281) за вересень-жовтень 2015 року.

На підставі висновків акту Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби сформувало податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.02.2018 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 32 460 350,88 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на 21 640 233,92 грн., за штрафними санкціями10 820 116,96 грн..

Підставою для зазначених висновків акту перевірки стала відсутність реально вчиненої господарської операції та дефектність відповідних первинних документів.

Позивач не погодився з вказаними висновками податкового органу та вважає акт перевірки неправомірним, оскільки в висновках акту не зазначено про будь-які порушення податкового законодавства ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», а висвітлено висновки виключно щодо контрагентів платника податків, та у подальшому зроблено єдиний висновок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки про нібито порушення саме платником податків вимог податкового законодавства. Також, позивач зазначив, що інформаційні бази даних ОДПІ не мають статусу офіційних, та не є належними доказами у справі. Просив позов задовольнити /арк. справи 4-24 том 1/.

Відповідач надав суду письмовий відзив на адміністративний позов, заперечення якого підтримав у судовому засіданні та зазначив, що в ході проведеної перевірки за результатами аналізу баз даних АІС «Податковий блок» отриманої податкової інформації, документів наданих ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» до перевірки, встановлено, що постачальник ТОВ «Еко Лідер» фактично не здійснював постачання товару у зв'язку з не підтвердженням факту поставки зазначеного товару по ланцюгу постачання. Документи фінансово-господарської діяльності виписані ним для ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» протягом перевіряємого періоду не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку та у податковій звітності. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити /арк. справи 153-159 том 1/.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» зареєстровано в якості юридичної особи 25.10.2010 року Добропільським міським районним управлінням юстиції Донецької області /арк. справи 27-30 том 1/.

Позивач станом на дату складання акту перевірки перебуває на обліку в СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС.

Офіс великих платників податків державної фіскальної служби (надалі - відповідач, податковий/контролюючий орган) - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

У період з 02.11.2016 року по 18.12.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ до бюджету при фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Еко Лідер» (код за ЄДРПОУ 38745281) за вересень-жовтень 2015 року /арк. справи 31-75 том 1/.

Згідно з висновком перевірки встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 21 640 233,92 грн., в т.ч.: за вересень 2015 року в сумі 10 988 490,04 грн., за жовтень 2015 року в сумі 10 651 743,88 грн.

19 січня 2018 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» було надано контролюючому органу заперечення на акт перевірки від від 26.12.2017 р. № 174/28-10-46-14/37014600, в якому ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» просив визнати висновки документальної позапланової виїзної перевірки, викладені в акті від 26.12.2017 р. № 174/28-10-46-14/37014600 протиправними та скласти довідку про відсутність порушень з боку ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» за результатами перевірки /арк. справи 77-82 том 1/.

За результатом розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки відповідачем 31 січня 2018 року надана відповідь про залишення висновків акту перевірки без змін /арк. справи 84-87 том 1/.

Отже, предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовано сторонами, підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення стали взаємовідносини у спірний період з контрагентом ТОВ «Еко Лідер», по якому встановлено відсутність реальності поставки товару по ланцюгам постачання на суму ПДВ 21 640 233,92 грн.

Позивачем у судовому засіданні зауважено, що під час проведення документальної виїзної перевірки товариством були надані усі необхідні документи для підтвердження реально вчиненої господарської операції.

Позивач зазначив, що з ОСОБА_1 перевірки вбачається, що висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій платника податків ґрунтуються виключно на даних акту перевірки контрагента – ТОВ «Еко Лідер», в якому вказано, що за період з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року та з 01.10.2015 року по 31.12.2015 року щодо порушення вимог податкового законодавства з ПДВ не змінено.

Однак, позивач вважає такі висновки податкового органу неправомірними з огляду на наступне.

Так, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еко Лідер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Онікс Сігма» за період вересня 2015 року, про що складено ОСОБА_1 перевірки від 02.03.2016 року № 10/26-15-14-04-03/38745281.

У вказаному акті перевірки податковий орган зазначає, що в порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та порушень, зазначених у п. 3.2.2. акту, встановлено завищення ТОВ «Еко Лідер» податкових зобов'язань, задекларованих, зокрема, з контрагентом ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на суму ПДВ 12 000 270,00 грн.

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 року № НОМЕР_2, відповідно до якого позивачу зменшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 18 822 120,00 грн, а також зменшено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 15 071 810,00 грн. (податковий період – вересень 2015 року).

Не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ «Еко Лідер» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 року № НОМЕР_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2016 року по справі № 826/15663/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 року, адміністративний позов ТОВ «Еко Лідер» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 року № НОМЕР_2.

Також, позивач надав до перевірки копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 року та Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року по справі № 826/10493/16 за адміністративним позовом ТОВ «Еко Лідер» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення форми «Р» від 15.04.2016 № НОМЕР_3. Предметом вказаної справи було дотримання ТОВ «Еко Лідер» вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ЛАКРОСТ», ТОВ «МІРАКС ТРЕЙД» за за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року та ТОВ «СВІТ ОЙЛ ГРУП» за період з 01.10.2015 року по 31.12.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 року по справі № 826/10493/16 адміністративний позов ТОВ «Еко Лідер» задоволено та скасовано податкового повідомлення рішення форми «Р» від 15.04.2016 № НОМЕР_3. Рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року.

Позивач зауважує, що даними судовими рішеннями підтверджено також реальність господарських операцій ТОВ «Еко Лідер», зокрема, з позивачем, однак ці документи не були прийняті до уваги та досліджені відповідачем /арк. справи 4-24 том 1/.

Щодо висновку податкового органу про неможливість здійснювати господарську діяльність контрагентами ТОВ «Еко Лідер» по ланцюгу постачання через відсутність в них належної кількості трудових та матеріальніх ресурсів, позивач зазначив, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 3 та ст. 6 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання мають право укладати будь-які договори, які не заборонені законодавством, у тому числі і залучати фізичних осіб до виконання робіт, надання послуг на підставі цивільно-правових договорів. Тому відсутність у контрагента найманої праці не спростовує можливості залучення працівників на договорній основі.

Таким чином, позивач вважає, що посилання податкового органу на висновки ОСОБА_1 перевірки 02.03.2016 року № 10/26-15-14-04-03/38745281 по даній справі є необґрунтованими /арк. справи 99-120 том 4/.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції зауважив, що «ДТЕК Добропіллявугілля» придбано олію соняшникову нерафіновану у контрагента – ТОВ «Еко Лідер» у вересні, жовтні 2015 року, по якому встановлено обрив ланцюга постачання у зв'язку з не підтвердженням факту поставки зазначеного товару по ланцюгу постачання. Відсутність факту реального одержання (купівлі, виробництва), контрагентами відповідної кількості ідентифікованого товару від інших суб'єктів господарювання, у досліджених звітних періодах, неможливість зберігання даного товару, відсутність документів, що засвідчують його походження, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідних активів та введення його у обіг та обумовлює неможливість його постачання та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» /арк. справи 151-159 том 1/.

Також, відповідач зазначив, що відповідно до баз даних ДФС, даних Єдиного реєстру податкових накладних та наданих в ході перевірки первинних документів, встановлено, що операції по взаємовідносинам ТОВ «Еко Лідер» з придбання олії соняшникової у вересні-жовтні 2015 року не мали реального характеру, ланцюги придбання товару не підтверджено, а саме: ланцюги постачання за вересень 2015 року

-СФГ «Основа», ТОВ «АГРОПОРТ-ПІВДЕНЬ» &gщ;ТОВ «ОЙЛ КОМПАНІ» &?а;ТОВ «Еко Лідер» &?о; ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»;

-ТОВ «Едвант Актив», ПП «Світ Олія» &?і; ТОВ «Еко Лідер» &?д; ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»; за жовтень 2015 року

- ТОВ «Аграрна компанія «Зернові традиції» &?ю; ТОВ «СВІТ ОЙЛ ГРУП» &?ь; ТОВ «Еко Лідер» &gP; ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»;

- ТОВ «МІРАКС ТРЕЙД», ТОВ «ЛАКРОСТ», ТОВ «СВІТ ОЙЛ ГРУП» &gД; ТОВ «Еко Лідер» &g/; ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» /арк. справи 86-92 том 4/.

Судом встановлено, що 02 лютого 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу за результатами акту перевірки та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 розд.2, п. п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 640 233,92 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 820 116,96 грн. /арк. справи 91 том 1/.

Як вбачається з акту перевірки, висновки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на неможливості підтвердження реальності проведення господарських операції між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та ТОВ «Еко Лідер». Документи, надані до перевірки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не підтверджують здійснення господарської операції – поставки товару, та не є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, неправомірно складені первинні документи, в тому числі дефектні, зокрема, накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, тощо.

Суд вважає зазначені висновки податкового органу необґрунтованими, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Лідер», як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»», як Покупцем, укладено Договір поставки № 1597, за умовами якого Постачальник зобов'язується у встановлений договором термін передати Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору /арк. справи 218-219 том 1/.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи:

- додаткову угоду від 19.12.2014 року /арк. справи 220 том 1/,

- специфікацію № 10 від 01.09.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 223 том 1/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 227-229 том 1/, податковими накладними /арк. справи 226-226 том 1/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 230-232 том 1/, якісними посвідченнями про якість олії соняшникової нерафінованої /арк. справи 233 том 1/;

- специфікацію № 11 від 01.09.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 234 том 1/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 243-250 том 1/, податковими накладними /арк. справи 235-242 том 1/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 1-8 том 2/, якісними посвідченнями про якість олії соняшникової нерафінованої /арк. справи 9-14 том 2/;

- специфікацію № 13 від 25.09.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 15 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 19-21 том 2/, податковими накладними /арк. справи 16-18 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 22-24 том 2/;

- специфікацію № 12 від 24.09.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 25 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 27 том 2/, податковими накладними /арк. справи 26 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 28 том 2/, якісними посвідченнями про якість олії соняшникової нерафінованої /арк. справи 29 том 2/;

- специфікацію № 14 від 30.09.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 30 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 33-34 том 2/, податковими накладними /арк. справи 31-32 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 35-36 том 2/, якісними посвідченнями про якість олії соняшникової нерафінованої /арк. справи 40 том 2/, розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної /арк. справи 37 том 2/, видатковою накладною (повернення) /арк. справи 38 том 2/, коригуючим актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 39 том 2/;

- специфікацію № 12/1 від 24.09.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 41 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 43 том 2/, податковими накладними /арк. справи 42 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 44 том 2/, розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної /арк. справи 45 том 2/, видатковою накладною (повернення) /арк. справи 46 том 2/, коригуючим актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 47 том 2/;

- специфікацію № 15 від 01.10.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 48 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 54-58 том 2/, податковими накладними /арк. справи 49-53 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 59-63 том 2/, розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної /арк. справи 64-68 том 2/, видатковою накладною (повернення) /арк. справи 69-72 том 2/, коригуючим актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 74-78 том 2/;

- специфікацію № 16 від 19.10.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 79 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 81 том 2/, податковими накладними /арк. справи 80 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 82 том 2/, якісними посвідченнями про якість олії соняшникової нерафінованої /арк. справи 83 том 2/;

- специфікацію № 17 від 22.10.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 84 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 111-136 том 2/, податковими накладними /арк. справи 85-110 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 137-162 том 2/;

- специфікацію № 18 від 22.10.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 163 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 166-167 том 2/, податковими накладними /арк. справи 164-165 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 168-169 том 2/;

- специфікацію № 19 від 22.10.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 170 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 187-202 том 2/, податковими накладними /арк. справи 171-186 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 203-218 том 2/, якісними посвідченнями про якість олії соняшникової нерафінованої /арк. справи 219 том 2/;

- специфікацію № 20 від 27.10.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 220 том 2/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 235-248 том 2/, податковими накладними /арк. справи 221-234 том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 249-250 том 2, 1-12 том 3/;

- специфікацію № 21 від 29.10.2015 до Договору поставки № 1597 від 01.10.2014 року /арк. справи 13 том 3/, відповідно до якої факт поставки товару підтверджується видатковими накладними /арк. справи 15 том 2/, податковими накладними /арк. справи 14, том 2/, актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції /арк. справи 16 том 2/.

Розрахунок за отриманий товар було здійснено відповідно до платіжних доручень № НОМЕР_4 від 11.09.2015 р. на суму 16 123 293,48 грн., № НОМЕР_5 від 21.09.2015 р. на суму 6 744 308,66 грн., № НОМЕР_6 від 20.10.2015 р. на суму 13 479 548,19 грн., № НОМЕР_7 від 27.11.2015 р. на суму 8 977 733,93 грн., № НОМЕР_8 від 23.12.2015 р. на суму 5 427 892,79 грн., № НОМЕР_9 від 23.12.2015 р. на суму 9 200 182,09 грн., № НОМЕР_10 від 18.02.2015 р. на суму 10 919 873,77 грн., № НОМЕР_11 від 22.06.2016 р. на суму 2 300 000,00 грн., № НОМЕР_12 від 22.06.2016 р. на суму 2 300 00,00 грн., № НОМЕР_13 від 23.06.2016 р. на суму 1 061 501,07 грн., № НОМЕР_14 від 23.06.2016 р. на суму 1 238 498,93 грн., № НОМЕР_15 від 30.06.2016 р. на суму 2 500 00,00 грн. /арк. справи 19-30 том 2/.

Також, позивачем надано довіреність № ББУ/ДУ226/14 на ім'я ОСОБА_3В, та довіреність № ББУ/ДУ99/15 на ім'я ОСОБА_4 для підтвердження отримання товару уповноваженими особами /арк. справи 221-222 том 1/.

В підтвердження цивільної правоздатності та дієздатності ТОВ «Еко Лідер» позивачем надані наступні документи: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Еко Лідер» код ЄДРПОУ 38745281, статут ТОВ «Еко Лідер», витяг з Реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Еко Лідер», Протокол « 2 Загальних зборів ТОВ «Еко Лідер», наказ на призначення директора та копію його паспорта /арк. справи 59-60, 61, 70-77 том 4/.

Позивачем надано та зауважено у судовому засіданні про надання цих документів, підтвердження подальшого використання придбаного товару, а саме: договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції, специфікації до договору комісії, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера /арк. справи 31-250 том 3, 1-58 том 4/.

З аналізу акту перевірки вбачається, що оцінка реальності господарських операцій надається не за договором ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» зі спірним контрагентом, а господарським операціям, які виникали по ланцюгу господарських взаємовідношень.

Суд критично відноситься до такої позиції податкового органу враховуючи прийняті Постанови Верховного суду України, Вищого адміністративного суду України, Європейского суду з прав людини в яких зазначається: у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кридит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Стосовно порушень податкового законодавства, на яких грунтується висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Як зазначено позивачем, та не спростовано відповідачем, висновок стосовно порушень податкового законодавства ґрунтується лише на підставі аналізу податкової інформації по постачальниках контрагента. На думку суду, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. У зв'язку з цим, суд зауважує, що факти на яких позивач ґрунтував свої судження є незаперечними.

З огляду на обґрунтованість та доведеність поданого адміністративного позову, суд вбачає законні підстави для задоволення його вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 486 905,27 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 486 905,27 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.02.2018 року на суму 32 460 350,88 грн., – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем додаток на додану вартість на загальну суму 32 460 350,88 грн., в тому числі за податковим зобов’язанням – на 21 640 233,92 грн., за штрафними санкціями – 10 820 116,96 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»» (юридична адреса: 85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке вул. Красноармійська, буд. 1а, код ЄДРПОУ 37014600) судовий збір у розмірі 486 905 гривень 27 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 вересня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.