Рішення № 76814100, 07.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Справа № 0440/5052/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптпромсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптпромсервіс» (далі – Товариство), в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, податковий борг у розмірі 2047,64 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство має податковий борг, який утворився внаслідок несплати останнім самостійно визначених сум податкових зобов'язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення податкового органу до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року відкрито провадження у справі. Тією ж ухвалою залучено Державну податкову інспекцію у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, проте конверт повернутий до суду з відміткою ДП "Укрпочта" у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство обліковується у Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Відповідно до інтегрованих карток відповідача, наданих позивачем за відповідачем рахується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2047,64 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених ним (відповідачем) у податковій декларації від 16.01.2017 року № НОМЕР_1 у сумі 14932,00 грн. (сума грошового зобов’язання зменшена за рахунок переплати на особовому рахунку Товариства у сумі 12884,36 грн.)

При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання у встановлений законом термін.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань по податку на прибуток приватних підприємств у податковій декларації від 16.01.2017 року № НОМЕР_1, в яких останнім визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 13.03.2017 року на адресу відповідача направлена податкова вимога форми “Ю” № 2110-17 на суму 2047,64 грн.

Податкова вимога залишилася не виконана відповідачем у встановлені строки. Доказів її оскарження суду надано не було.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

На момент розгляду справи судом, податковий борг відповідачем не погашений, відповідних доказів суду не надано.

Таким чином, враховуючи вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, суд доходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, 49600) – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптпромсервіс» (код ЄДРПОУ 38676983, адреса: АДРЕСА_1, 49000) у банках, що обслуговують такого платника податків податковий борг у розмірі 2047,64 грн. (дві тисячі сорок сім гривень 64 копійки) на косрить бюджету.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_1