Ухвала суду № 76813152, 27.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"27" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1060/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.,

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 04.09.2015р.;

Від відповідача (заявника): ОСОБА_3 за довіреністю № 28 від 27.12.2017р;

Від третьої особи: не з’явилась;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” (вх. №2-4657/18 від 14.09.2018р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку, передбаченому ст. 328 ГПК України, по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до комунального підприємства „Авангардкомунсервіс”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, про зобов’язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 78 714,98 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2017р. по даній справі у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” про зобов’язання вчинити певні дії було відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, присуджено до стягнення на користь комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” основний борг у розмірі 27 300,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017р. по даній справі рішення господарського суду Одеської області від 26.07.2017р. було скасовано частково з викладенням його резолютивної частини у наступній редакції: первісний позов задовольнити частково, зобов’язати комунальне підприємство “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного між комунальним підприємством “Авангардкомунсервіс” та приватним підприємцем ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4І.), в інший частині первісного позову – відмовлено; зустрічний позов задоволено частково, стягнуто на користь комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” основний борг у розмірі 27 300,00 грн.

14.11.2017р. господарським судом у порядку ст. 117 ГПК України було видано накази про примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду.

14.09.2018р. до господарського суду Одеської області від комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” (далі – КП „Авангардкомунсервіс”) надійшла заява про визнання наказу суду від 14.11.2017р. по даній справі про зобов’язання КП “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного між сторонами по справі, таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданого клопотання відповідачем було наголошено, що ОСОБА_4 у порушення прийнятих на себе зобов’язань за договором від 01.11.2016р. не було оплачено вартості наданих КП “Авангардкомунсервіс” послуг за грудень 2016р., у зв’язку з чим, останнім 04.09.2018р. було направлено на адресу позивача повідомлення про припинення дії договору від 01.11.2016р. на підставі п. 4.1.2 договору. Посилаючись на приписи ст. ст. 598, 651 Цивільного кодексу України КП “Авангардкомунсервіс” було зауважено, що договір про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. припинив свою дію 10.09.2018р., у зв’язку з чим, у відповідача відсутній обов’язок виконувати його умови, а, отже існують правові підстави для визнання наказу господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. по даній справі таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 17.09.2018р. господарським судом, у порядку ст. 328 ГПК України, заяву КП “Авангардкомунсервіс” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, було призначено до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Варто зазначити, що суд, керуючись вищенаведеними приписами ГПК України, а також з огляду на необхідність надання позивачу можливості подати письмові пояснення, було розглянуто заяву КП “Авангардкомунсервіс” у судовому засіданні, призначеному на 27.09.2018р. о 15:00 год.

ОСОБА_4 заперечував проти задоволення поданої відповідачем заяви, посилаючись на відсутність правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Позивачем було наголошено, що КП “Авангардкомунсервіс” ухиляється від виконання судових рішень по даній справі, не надаючи можливості позивачеві здійснювати господарську діяльність відповідно до умов договору. Окрім того, ОСОБА_4 було вказано, що частина заборгованості за грудень 2016р. була ним погашена у добровільному порядку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не скористалась наданим законом правом на участь свого представника у судових засіданнях із розгляду заяви КП “Авангардкомунсервіс”, письмових пояснень з приводу поданої відповідачем заяви від третьої особи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.11.2017р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55284130 з примусового виконання наказу господарського суду від 14.11.2017р. по справі №916/1060/17 про зобов’язання КП “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного з ОСОБА_4, та повідомлено КП “Авангардкомунсервіс” про необхідність виконання вимог виконавчого документу протягом 10 робочих днів.

19.12.2017р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про накладення штрафу №55284130, відповідно до якої на КП “Авангардкомунсервіс” було накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. та зобов’язано боржника виконати вимоги виконавчого документу протягом 10 робочих днів.

05.01.2018р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про накладення штрафу ВП№55284130, відповідно до якої на КП “Авангардкомунсервіс” було накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн.

23.03.2018р. на адресу господарського суду надійшла постанова Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження ВП№55284130 з примусового виконання наказу суду від 14.11.2017р. по справі №916/1060/17 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. ст. 40, 63 Закону України „Про виконавче провадження” у зв’язку з неможливістю виконати вимоги виконавчого документу без участі боржника.

Ухвалою суду від 06.06.2018р. по даній справі, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2018р., було відмовлено КП „Авангардкомунсервіс” у задоволенні скарг на дії Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в частині накладення на штрафу у загальному розмірі 15300,00 грн.

04.09.2018р. КП “Авангардкомунсервіс” звернулось до ОСОБА_4 із листом №226 про припинення договору, відповідно до якого, посилаючись на існування у позивача заборгованості у розмірі 27 300,00 грн. за договором про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., прострочення по якому станом на 31.08.2018р. становила 577 днів, повідомило про припинення дії договору з 10.09.2018р. на підставі п. 4.1.2 договору.

З листа КП “Авангардкомунсервіс” №246 від 19.09.2018р. до ОСОБА_4 вбачається, що 15.09.2018р. ОСОБА_4 було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 554,91 грн. із призначенням платежу „судовий збір”, та грошові кошти у розмірі 7300,00 грн. з призначенням платежу „за денне паркування”.

Посилаючись на приписи чинного законодавства, КП “Авангардкомунсервіс” у поданій до суду заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зауважувало, що в результаті припинення договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. обов’язок відповідача відсутній, у зв’язку з чим, наказ господарського суду від 14.11.2017р. по даній справі про зобов’язання КП “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених відповідачем вимог про визнання наказу суду по даній справі таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Слід зазначити, що перелік підстав, з якими процесуальний закон пов’язує можливість визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

Верховним Судом у постанові від 16.01.2018р. по справі №755/15479/15-ц було наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Враховуючи вище наведені приписи процесуального законодавства, якими передбачено підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, господарський суд, враховуючи доводи КП “Авангардкомунсервіс” щодо припинення дії договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., з метою вирішення питання щодо наявності підстав для задоволення заяви відповідача, вважає за необхідне, першочергово, звернутися до умов договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., якими врегульовано підстави припинення дії договору.

Згідно з п. 1.1 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного між КП „Авангардкомунсервіс” (Виконавець) та ОСОБА_4 (Замовник), Виконавець зобов’язується відповідно до умов цього договору та в порядку, визначеному договором та Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. за №1342, надати Замовнику послуги із денного паркування транспортних засобів на спеціально облаштованих для паркування місцях, а Замовник зобов’язаний прийняти та сплатити кошти за надані послуги.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та припиняється:

– за взаємною згодою сторін;

– з ініціативи Виконавця у випадку порушення строків оплати або інших зобов’язань по договору шляхом направлення письмового повідомлення поштовим або кур’єрським зв’язком;

– з ініціативи Замовника, у тому числі у випадку незгоди зі зміною вартості послуг – з моменту введення нових тарифів, за умови письмового повідомлення Виконавця; за рішенням суду;

– в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 4.2 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до дати припинення відповідно до п. 4.1 договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст. 598 Цивільного кодексу України врегульовано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Господарський суд заважує, що у цивільному законодавстві поняття „припинення зобов’язання” та „розірвання договору” мають різне правове навантаження, оскільки зобов’язання можуть виникати не лише із договору, а й з інших правових підстав. Правовим наслідком розірвання договору буде припинення зобов’язань сторін за таким договором. Суд зазначає, що ні положеннями п. 4.1, ні будь-якими іншими положеннями договору не передбачено права сторони відмовитись від договору в односторонньому порядку. При цьому, надання КП „Авангардкомунсервіс” права виступати з ініціативою з приводу припинення договору не має правовим наслідком розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки реалізація права виступати з ініціативою щодо припинення договірних відносин не має наслідком автоматичного припинення договору.

Відповідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ч. 1 ст. 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Верховним Судом у постанові від 04.06.2018р. по справі №910/2040/17 було зауважено, що відповідно до статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. У відповідності до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У справі №910/2040/17 судами було встановлено, що договір про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчеризації ліфтів не передбачає права на односторонню відмову від договору чи право розірвати його в односторонньому порядку, у зв’язку з чим, враховуючи приписи статті 907 ЦК України, порядок та підстави розірвання договору повинні визначатись загальними положеннями цивільного законодавства.

Припинення договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., у зв’язку з односторонньою відмовою КП “Авангардкомунсервіс” відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України може бути реалізовано відповідачем виключно у випадку надання такого права умовами договору. Проте, умовами договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. не встановлено права КП “Авангардкомунсервіс” на відмову від договору в односторонньому порядку, у зв’язку з чим, питання про припинення договірних відносин за ініціативою відповідача, у випадку відмови позивача або ненадання відповіді на вказану пропозицію є підставою для передання спору на вирішення суду відповідно до вимог ст. 188 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність у договорі про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. права на односторонню відмову виконавця від такого договору, господарський суд відхиляє доводи КП “Авангардкомунсервіс” щодо припинення договору на підставі п. 4.1.2, у зв’язку з направленням на адресу ОСОБА_4 відповідного повідомлення. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку, що договір від 01.11.2016р. є діючим, а, отже, – обов’язковим для виконання сторонами, оскільки зобов’язання сторін за таким договором не припинились, що, відповідно, спростовує доводи КП “Авангардкомунсервіс” наведені в обґрунтування поданої заяви.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи відсутність правових підстав для визнання наказу від 14.11.2017р. по даній справі про зобов’язання КП “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., таким, що не підлягає виконанню, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої КП “Авангардкомунсервіс” заяви.

Керуючись ст.ст. 234, 328 ГПК України, –

У Х В А Л И В :

Відмовити комунальному підприємству „Авангардкомунсервіс” у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. по справі №916/1060/17 про зобов’язання комунального підприємства “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного між комунальним підприємством “Авангардкомунсервіс” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення відповідно до ст. 254 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01.10.2018р.

Суддя С.П. Желєзна