Ухвала суду № 76813098, 01.10.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

01 жовтня 2018 року Справа № 915/870/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Василяки К.Л.,

без виклику представників сторін,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА Т АГРО» №148 від 27.09.2018 про відвід судді у справі №915/870/18

За позовом: Фермерського господарства «Колос»

(57230, Миколаївська область, Вітовський район, с.Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА Т АГРО»

(54025, м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 91, корп.1, оф. 501, код ЄДРПОУ 40705756),

про: стягнення 5 636 678,06 грн.

встановив:

18.09.2018р. відповідачем до суду подано письмову заяву вих. №145 від 17.09.2018р. про відвід судді Василяки К.Л. на підставі п.4 ч.1 ст.35 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.09.2018р. заявлений відвід визнано необґрунтованим та відповідно до приписів ст. 39 ГПК України, справу було передано для розгляду заяви про відвід у іншому складі суду.

Ухвалою суду від 20.09.2018р. у задоволенні вказаної заяви ТОВ «АСТАРТА Т АГРО» було відмовлено.

28.09.2018р. відповідачем до суду повторно подано заяву вих. №148 від 27.09.2018р. про відвід судді Василяки К.Л. на підставі п.3 ч.1 ст. 35 ГПК України.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що він дійшов висновку про зацікавленість судді Василяки К.Л. у розгляді справи №915/870/18 та його необ'єктивності, що є іншими підставами, ніж були заявлені у заяві №145 від 17.09.2018р. При цьому такого висновку відповідач дійшов після ознайомлення з повним текстом ухвал суду від 18.09.2018р., зазначаючи, що підготовче засідання у справі ще не проводилось.

Твердження відповідача про зацікавленість судді Василяки К.Л. у розгляду справи №915/870/15 мотивовані тим, що, по-перше, при розгляді першої заяви про відвід, яка ґрунтувалась на порушенні порядку визначення судді для розгляду справи, суд фактично не розглянув і не надав відповідної правової оцінки обґрунтуванню та твердженням даної заяви; по-друге, на думку відповідача, посилання на п.1 ст. 140 ГПК України щодо дводенного строку розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову не узгоджується з ч.3 п.18 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (зі змінами та доповненнями); по-третє, на думку відповідача, у випадку надходження будь-яких заяв від позивача, суддею Василякою К.Л. здійснюється їх розгляд у встановлені строки, а у випадку з відповідачем - подані ним заяви досить довгий час не розглядаються; по-четверте, винесення суддею ухвали про відкладення розгляду справи, а не зупинення, свідчить, на думку відповідача, про необхідність виконання вказівок суду в той час як процедура розгляду та вирішення питання щодо заявленого відводу у встановленому законом порядку не здійснена.

Окрім цього, відповідач вважає, що суд вийшов за межі наданих йому повноважень, коли зобов'язав відповідача виконати ухвали суду від 27.08.2018р. та від 12.09.2018р. не маючи факту підтвердження отримання ним вказаних документів суду та вимагаючи надання певних документів.

Відповідно до ч.2 ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідач у заяві №148 від 27.09.2018р. зазначає про те, що його перша заява про відвід фактично не була розглянута, її висновкам не було надано відповідної правової оцінки, а також до цього часу залишається нерозглянутою.

Вказане твердження спростовується матеріалами справи та даними Автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області. Так, з матеріалів справи вбачається, що при розгляді заяви відповідача від 18.09.2018р. суд у складі судді Василяки К.Л. таки розглянув посилання відповідача про порушення порядку визначення судді для розгляду справи та встановив фактичну відсутність таких порушень.

У зв'язку з визнанням заявленого відводу необґрунтованим, відповідно до положень ч. 3 ст. 39 ГПК України, був здійснений повторний автоматизований розподіл заяви ТОВ «АСТАРТА Т АГРО» про відвід головуючого судді у справі №915/870/18 та ухвалою суду від 20.09.2018р. суддею Ковалем Ю.М. вказану заяву було знову розглянуто та у задоволенні даної заяви було відмовлено.

Вказану ухвалу відповідач отримав 25.09.2018р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 49 т.2).

За таких обставин твердження відповідача про те, що його заява про відвід, подана 18.09.2018р. фактично не розглянута та залишається нерозглянутою не відповідає дійсним обставинам та спростовується матеріалами справи.

Також, відповідач у заяві від 27.09.2018р. про відвід судді зазначає, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову, подане ним, не розглянуте та його розгляд відкладений на 02.10.2018р., тому робить висновок, що усі документи, надані позивачем, розглядаються суддею Василякою К.Л. у встановлені ГПК України строки, а документи, подані відповідачем досить довгий час не розглядаються. Окрім цього, відповідач вважає, що суд вийшов за межі наданих йому повноважень, вимагаючи від відповідача надання певних документів.

Вказані твердження зроблені відповідачем на підставі власних припущень та без урахування того факту, що розгляд господарським судом у складі судді Василяки К.Л. заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову був здійснений після надходження матеріалів справи №915/870/18 до провадження судді Василяки К.Л., та суддя Василяка К.Л. жодним чином не впливав та не мав жодних правових підстав для такого впливу для здійснення автоматизованого розподілу справи №915/870/18 та надходження її саме до свого провадження. Розгляд заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні 02.10.2018р. був унеможливлений саме поданням відповідачем заяви про відвід та необхідністю дотримання процесуального порядку розгляду такої заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду від 12.09.2018р. не містить вимоги відповідачу надати певні документи. Даною ухвалою суд лише запропонував товариству «АСТАРТА Т АГРО» надати докази накладення банківською установою арешту на кошти, які обліковуються на рахунку, який використовується для виплати заробітної плати.

Ухвалою суду від 18.09.2018р., відкладаючи підготовче засідання, суд також не зобов'язував відповідача виконати вимоги ухвал суду від 27.08.2018р. та від 12.09.2018р., а лише встановив додатковий строк для надання доказів з огляду на те, що вони не були надані в судовому засіданні 18.09.2018р.

При цьому, ухвала суду від 27.08.2018р. про відкриття провадження у справі, була отримана відповідачем 31.08.2018р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.233 т.1), отже, відповідач мав достатньо часу для надання суду відзиву на позов.

За таких обставин, вказані твердження заявника також не відповідають дійсним обставинам та спростовуються матеріалами справи.

В той же час слід зазначити, що норми ст. 39 ГПК України не містять обов'язку суду, в провадженні якого знаходиться справа, у випадку визнання заявленого відводу необґрунтованим, в будь-якому випадку зупиняти провадження у справі. Таке зупинення є правом суду та може бути застосовано виходячи з конкретних обставин справи та наявності строків для її розгляду.

Не прийняття судом рішення про зупинення провадження у справі не є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України та не може свідчити про зацікавленість судді у розгляді справи.

За таких обставин, викладені у заяві представника відповідача про відвід судді обставини не можуть бути підставою для відводу судді в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а свідчить про незгоду відповідача з процесуальними рішеннями та діями суду у даній справі, що також не може бути підставою для відводу судді або викликати сумніви щодо його неупередженості.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Натомість, подання відповідачем повторної заяви про відвід судді, може свідчити про наміри будь-яким чином затягнути строк розгляду справи, в тому числі і його заяви про скасування заходів забезпечення позову, що може бути розцінено як зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Відповідно до норм ч.3 ст.39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.35, 36, ч.ч.1-3 ст.39, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати відвід, заявлений складу суду ТОВ «АСТАРТА Т АГРО» заявою №148 від 27.09.2018р., необґрунтованим.

2. Передати справу №915/870/18 для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Суддя К.Л. Василяка