Рішення № 76813082, 13.09.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018 Справа №914/791/18

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Кітаєвої С.Б., при секретарі судового засідання Зарицькій О.Р., розглянувши позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОптАгроТорг», м.Гомель, Республіка Білорусь

до відповідача: Приватного підприємства «Торговий дім «Майола», м.Львів

про стягнення 1404,76 доларів США

та зустрічну позовну заяву: Приватного підприємства «Торговий дім «Майола», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОптАгроТорг», м.Гомель, Республіка Білорусь

про стягнення коштів та зобов’язання до виконання контракту

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 – представник за договором №2018/02-Ю від 20.02.2018р. про надання правової допомоги ;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 - представник (довіреність від 11.09.2018р.),-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Львівської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОптАгроТорг», м.Гомель, Республіка Білорусь, з позовом до Приватного підприємства «Торговий дім «Майола», м.Львів, про стягнення 1404,76 доларів США заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.06.2018 року.

Подальший рух справи відображений у відповідних ухвалах суду по справі, протоколах судових засідань.

Так, ухвалою суду від 31.05.2018 у справі залишено без руху зустрічну позовну заяву ПП « Торговий дім «Майола» та встановлено строк та спосіб на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

В підготовчому засіданні 04.06.2018 року оголошувалась перерва до 26.06.2018 року, про що представників сторін повідомлено в письмовій формі, під розписку та відображено в протоколі засідання.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Торговий дім «Майола» до ТзОВ «ОптАгроТорг» про стягнення коштів та зобов»язання до виконання Контракту для спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об»єднано в одне провадження з первісним позовом; призначено засідання суду для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 26.06.2018.

Ухвалою від 26.06.2018 року у справі №914/791/18 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом про продовження строків підготовчого провадження; строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів в порядку ч.3 ст.177 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 07.08.2018 року.

Ухвалою від 07.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі №914/791/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 27.08.2018 року. В судовому засіданні 27.08.2018 року оголошувалась перерва до 05.09.2018 року, що відображено в протоколі судового засідання та доведено в письмовій формі до відома представників сторін.

03.09.2018 року представник позивача за первісним позовом ознайомилась із матеріалами справи та виготовила копії з матеріалів у справі, згідно поданого нею клопотання.

03.09.2018 року позивачем за первісним позовом подано клопотання (вх.№32360/18) з підстав наведених у якому просить: «Приєднати до матеріалів господарської справи №914/791/18 Специфікацію №2 від 20.09.16р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16р., надану Державним підприємством «БТЛЦ» та продовжити строк для надання тієї ж Специфікації №2 від 20.09.16р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16р., її копії, що міститься у Вітебській митниці. До клопотання долучені додаткові докази з доказами скерування клопотання з копіями долучених до нього документів відповідачу (ПП «Торговий дім «Майола») 31.08.2018 року. Клопотання подано в порядку ст.42 ГПК України.

Обов»язок подання доказів разом з поданням позовної заяви, відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України покладено на позивача, особи яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Витребування доказів на стадії підготовчого провадження регулюється ст.81 ГПК України, відповідно до ч.1 якої таке клопотання повинно бути подано в строк зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяву та клопотання, які без поважних причин не були подані в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

В даному випадку, клопотання підлягає залишенню без розгляду відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України.

В судовому засіданні 05.09.2018 року суд закінчив з»ясування обставин справи та дослідження доказів, що відображено в протоколі судового засідання; в засіданні оголошувалась перерва до 13.09.2018 року.

06.09.2018 до господарського суду поступило клопотання позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовами, яке зареєстровано за вх. 32812/18 у прохальній частині якого просить : «Приєднати до матеріалів господарської справи №914/791/18 роздрук інформації з електронної пошти представника ТОВ «ОптАгроТорг» відносно листа відповідача ПП «Торговий дім «Майола», надісланого на адресу ТОВ «ОптАгроТорг» 21.09.2016 р., який містить Специфікацію №2 від 20.09.2016 р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р. Просить також дослідити вищезгаданий електронний лист в якості електронного доказу.» Клопотання та копії доданих до нього документів , а саме : роздрук інформації з електронної пошти відносно листа відповідача ПП «Торговий дім «Майола», надісланого на адресу ТОВ «ОптАггроТорг» 21.09.16р., який містить Специфікацію №2 від 20.09.16р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р.; скріншоти Специфікації №2 від 20.09.16р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16р. скеровані відповідачу за первісним (позивачу за зустрічним) позовами 05.09.2018 року, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком, інформацією про поштове відправлення.

Клопотання подано в порядку ст.42 ГПК України. Виходячи з положень ст.ст.80,177,207 ГПК України суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання на стадії судового розгляду спору по суті, після з»ясування обставин та дослідження доказів у справі. Клопотання підлягає залишенню без розгляду, відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України.

11.09.2018 року за вх.№33143/18 в суді зареєстровано подане відповідачем за первісним (позивачем за зустрічним) позовами Пояснення б/н від 10.09.2018 року. Пояснення подано з посиланням на ч.5 ст.161 ГПК, відповідно до положень якої суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Як на підставу подання цього пояснення, ПП «ТД «Майола» покликається на ту обставину, що представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 05 вересня 2018 року заперечила укладення Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016р. в редакції, наданій до справи ПП «ТД «Майола».

Як вбачається зі змісту поданого Пояснення, воно грунтується на додаткових доказах, які долучені до Пояснення у додатках до нього. Пояснення з копіями доданих до нього документів скеровані позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним - ТОВ «ОптАгроТорг»), 10.09.2018 року, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек.

Слід зазначити, що Пояснення не містить жодного клопотання про дозвіл (в даному випадку ПП «ТД «Майола») подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи. Пояснення подано до отримання дозволу суду його подати. Крім того, долучені до нього документи, є новими доказами, які не подані без поважних причин стороною у підготовчому провадженні.

Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

На стадії судового розгляду спору по суті ( закінчення з»ясування обставин справи і дослідження доказів та переходу до судових де6атів) суд не вбачає необхідним надати дозвіл учаснику справи подати пояснення разом з долученими до нього доказами в порядку ч.5 ст.161 ГПК України.

Свої позовні вимоги ТзОВ «ОптАгроТорг» обґрунтовує тим, що на виконання укладеного сторонами Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 року (надалі –Контракт), впродовж погодженого періоду поставки, відповідачем постачалося дві партії товару, кожна за окремою Специфікацією. Так, зокрема, згідно Специфікації №1 від 02.02.2016 р. до Контракту сторонами погоджено поставку партії товару (220 т) на загальну суму 45760,00 дол. США. Покупець (позивач) зобов»язувався здійснити 95% переоплату товару шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця (відповідача). Строки поставки – з 01 по 12.02.2016 року. Поставка товару здійснювалася відповідно до міжнародних правил перевезень на умовах DАР. Стверджує, що претензій до відповідача у зв»язку з укладанням та виконанням даної Специфікації від 02.02.16 р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р. позивач немає.

Згідно Специфікації №2 від 20.09.2016 р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р. сторонами було погоджено поставку партії товару (500 тон) на загальну суму 111 000,00 дол.США. Саме у зв»язку із виконанням умов Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р., уточнених Специфікацією №2 від 20.09.2016 року, між сторонами виник спір.

Згідно умов Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту , стверджує позивач, покупець (тобто, позивач за первісним позовом) зобов»язаний був здійснити 10% авансового платежу за товар від загальної суми Контракту шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця до 30.09.2016 року ( в сумі 11 000,00 доларів США, аванс зараховувався в оплату останньої партії товару - п.9 Специфікації №2. Позивач стверджує, що виконав дане зобов»язання, що підтверджується платіжним дорученням №129 від 26.09.2016 року.

Відповідно до п.9 Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту покупець зобов»язувався здійснити 95% передоплату товару шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця за один (1) день до запланованої дати відвантаження партії товару і решту 5% - впродовж 2-х (двох) календарних днів після відвантаження партії товару та надання відсканованих копій документів згідно п.4.4 Контракту, стверджує позивач.

Сторонами було погоджено, як зазначає позивач, що перша партія товару за Специфікацією №2 від 20.09.2016 року до Контракту буде відвантажена в кількості 164880 кг. на загальну суму 36603,36 доларів США , що підтверджується Рахунком №2/1 від 18.10.2016 року та супровідними документами на товар, що був відправлений насипом в залізнично-дорожніх вагонах (вагони №95155675, № 95023511, №95011300); електронною декларацією; актом завантаження №815 від 18.10.16 року; залізнично-дорожніми накладними, сертифікатом походження товару, сертифікатом якості товару.

Позивач стверджує, що друга партія товару за Специфікацією №2 від 20.09.16 р . до Контракту була погоджена в кількості 170820 кг. на загальну суму 37922,04 дол.США, що підтверджується Рахунком №2/2 від 16.11.2016 року та супровідними документами на товар, що був відправлений насипом в залізнично-дорожніх вагонах (вагони №95655809, №95708350, №95011722); залізно-дорожніми накладними, сертифікатом походження товару, сертифікатом якості товару.

Третя партія товару, стверджує позивач, сторонами не погоджувалася, рахунок не виставлявся, документи на третю парію відповідачем не виготовлялися, відповідно обов»язок оплатити 95% вартості третьої партії товару по Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту у позивача так і не виник. Закінчився календарний рік, пояснює покупець,відповідач за Контрактом з позивачем більше не працював.

Позивач покликається на те, що за Специфікацією №2 від 20.09.2016 року до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 року відповідачем було фактично поставлено позивачу 335700 кг. товару на загальну суму 74525,40 доларів США. В той час як позивачем було фактично здійснено платежів за Специфікацією №2 від 20.09.2016 року до Контракту на загальну суму 75723,9 доларів США, що підтверджується виставленими відповідачем рахунками та платіжними дорученнями про оплату. Відтак, позивач стверджує про наявність переплати в сумі 1198,50 доларів США та покликається на те, що звертався до відповідача з проханням повернути суму передоплати, оскільки останнім товар на цю суму не постачався, однак відповідач не повертає суми передоплати, на яку не було поставлено товар, про що свідчать долучені претензії.

Позивач обгрунтовуючи заявлені вимоги покликається на те, що оскільки відпали обставини, які були передумовою перерахування сум коштів за Контрактом, та з врахуванням вимоги позивача повернути перераховані кошти, неповернення цієї суми відповідачем, то відповідач користується коштами (майном) позивача без достатньої правової підстави.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 206,26 доларів США нарахованих відсотків за весь період користування чужими коштами з моменту одержання відповідачем вимоги їх повернути (24.01.17р) і станом на 24.04.2018 року.

Позивач вважає, що до відносин, які склалися між сторонами слід застосувати положення ч.2 ст.1214 ЦК України, згідно якої у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Позивач покликається на ст.1048 ЦК України відповідно до частини першої якої якщо договором не встановлений розмір процентів, то розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України і, оскільки Контрактом №1201/16-1 від 12.01.2016 року не передбачено розмір процентів за користування чужими коштами, то (на переконання позивача) для визначення розміру процентів при вирішенні спору може бути застосована по аналогії закону норма ч.1 ст.1048 ЦК України, згідно якої у разі якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Із зустрічним позовом не погоджується відповідач (ТОВ «ОптАгроТорг»), який висловив свої заперечення проти зустрічного позову у відзиві «на зустрічний позов про стягнення коштів та зобов»язання до виконання контракту». Заперечення ідентичні до заперечень, наведених ТОВ «ОптАгроТорг» у відповіді на відзив за первісним позовом. Так, зокрема, відповідач за зустрічним позовом стверджує, що позивач за цим позовом не надав жодних доказів, що підтверджували б його правову позицію, натомість докази, подані ТОВ «ОптАгроТорг» спростовують твердження ПП «Торговий дім «Майола», наведені у зустрічному позові.

Третя партія товару між сторонами не погоджувалась – цим підтверджується відсутність обов»язку попередньої оплати 95% вартості товару згідно умов Контракту.

Поставка товару по третій партії не відбулася, отже ТОВ «ОптАгроТорг» не набуло майна, оплату за яке не здійснив.

Таким чином, не підлягають стягненню нараховані ПП «Торговий дім «Майола» 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки не відбулось прострочення грошових зобов»язань.

Також не підлягають задоволенню за зустрічним позовом вимога стягнення 9901,50 доларів США по оплаті двох прийнятих партій товару, оскільки, обидві партії товару були оплачені своєчасно, про що свідчать виставлені рахунки та платіжні доручення про оплату, Акт звіряння взаємних розрахунків сторін за контрактом, визнання ПП «Торговий дім «Майола» правильності даних, що містяться в Акті.

З матеріалів справи вбачається наступне.

12.01.2016 року між Приватним підприємством «Торговий дім «Майола» (продавець) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОптАгроТорг» (покупець) з іншої сторони, укладено Контракт №1201/16-1, відповідно до п.1.1 якого (предмет Контракта), продавець зобов»язується продати, а покупець зобов»язується купити шрот соняшниковий, кормовий, гранульований (далі – товар), на умовах даного Контракту. Виробником товару являється ПП «Оліяр», Україна, Львівська область, Пустомитівський район, с.Ставчани; товар придбавається для оптової торгівлі на території Республіки Білорусія ( п.п.1.2; 1.3 Контракту).

Відповідно до п.2.1 загальна ціна Контракту визначається як сума всіх Специфікацій, на підставі яких був поставлений товар.

Приблизна орієнтовна вартість Контракту складає - 624 000,00 доларів США. Вартість товару 624 999,00 доларів США (п.2.2).

Ціна і кількість товару, який поставляється по даному Контракту, вказується в Специфікаціях, які являються невід»ємною частиною даного Контракту і погоджуються на кожну партію товару (п.3.1).

Відповідно до п.3.2 партією товару по даному Контракту вважається товар, відвантажений продавцем по одній Специфікації.

Відповідно до п.3.3, орієнтовна кількість товару, що поставляється по даному Контракту – 3000 тонн +/-10% ( по вибору продавця).

Відповідно до п.4.4 Контракту – кожен вагон товару, який поставляється, повинен супроводжуватись наступними документами:

-оригіналом якісного посвідчення виданого лабораторією виробника (1 примірник на лот); оригіналом ветеринарного свідоцтва (1 примірник на вагон); залізничною накладною (СМГС), заповненою згідно інструкції покупця (1 примірник на вагон); рахунок (інвойс) (1 примірник на лот); експертним висновком по показниках безпеки, завірений органом, який його видав (1 примірник на вагон); листом від виробника про вміст ГМО з копією протоколу випробувань атестованої лабораторії, завіреного печаткою лабораторії (1 примірник на лот);вантажно-митною декларація (1 примірник на лот); сертифікатом походження форми СТ-1 ( копія сертифіката направляється на електронну адресу). Сертифікат походження надається на всю партію вагонів які відправляються на одну кінцеву станцію призначення.

Оригінали вищевказаних документів повинні слідувати з партією товару.

Відповідно до п.4.5 продавець зобов»язаний впродовж 1-го робочого дня після відправки партії товару відправити по електронній пошті покупцю вказані документи.

Базис поставки: DАР границя Україна –РБ. Умови поставки кожної партії вказуються в Специфікаціях, які являються невід»ємною частиною даного Контракту і погоджуються на кожну партію товару. (п.5.1).Продавець здійснює митне оформлення і сертифікацію товару в країні походження, покупець – в країні призначення (п.5.2).

Відповідно до п.5.3 покупець зобов»язаний провести оплату за товар в строки, вказані в Специфікації. Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Датою переходу права власності на товар від продавця до покупця і датою поставки товару є дата, вказана в Специфікації згідно Міжнародних правил інтерпритації термінів «Інкотермс 2010» (п.5.4).

Покупець зобов»язаний не пізніше 7 (семи) робочих днів до дати передбачуваного відвантаження надати продавцю письмові інструкції по заповненню відвантажувальних документів а також підтвердження залізниці прийняти товар. У випадку ненадання письмових інструкцій по заповненню відвантажувальних документів, і /або непідтвердження залізниці про прийняття товару, термін поставки збільшується пропорційно часу надання письмових інструкцій (п.5.5).

Відповідно до п.5.6 строки поставки товару: січень 2016 року – грудень 2016 року.

Місцем поставки товару являється станція призначення, яка відображається в Специфікації (п.5.7).

Відповідно до п.6.1 формами оплати товару можуть являтися: безготівковий розрахунок в доларах США банківським переводом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Покупець здійснює 95% передоплату за товар шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця упродовж 3 календарних днів з дати підписання Специфікації. Покупець здійснює 5% доплату за товар шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця впродовж 2 –х календарних днів з дати отримання сканованих копій документів у відповідності до п.4.5 Контракту.

Оплата проводиться в строки, вказані у Специфікації на підставі виставленого інвойсу, шляхом перерахування покупцем відповідних сум на поточний рахунок продавця (п.6.2).

Датою оплати рахується дата поступлення грошових коштів на рахунок продавця (п.6.4).

Відповідно до п.8.8, приймаючи товар покупець підтверджує отримання всіх документів , які продавець повинен надати при поставці партії товару, у тому числі документів, передбачених п.4.4 Контракту.

Відповідно до п.9.1. будь-які спори і розбіжності, які можуть виникнути з Контракту або у зв»язку із ним будуть вирішуватися сторонами шляхом переговорів.

Відповідно до п.9.2, якщо домовленостей не буде досягнуто, всі спори і розбіжності, які можуть виникнути між сторонами з умов даного Контракту, або у зв»язку із ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т.д.) підлягають вирішенню в Господарському суді Львівської області (м.Львів, Україна).

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами даного Контракту, застосовується законодавство України (п.9.3).

Відповідно до п.11.1 Контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань.

Контракт (п.11.2), а також всі зміни і доповнення до нього дійсні лише у тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані сторонами, в т.ч. при оформленні шляхом факсимільного чи електронного зв»язку.

Сторони не мають права передавати свої права і обов»язки по даному Контракту третім особам без попереднього письмового погодження сторін (п.11.4).

Невід»ємною частиною Контракту є специфікація, доповнення, зміни, а також їх факсимільні копії, оформлені в установленому сторонами порядку, підписані і завірені печатками (п.11.5).

Контракт, підписаний шляхом електронного або факсимільного зв»язку, має юридичну силу (п.11.6).

В п.11.8 сторони погодили, що у випадку порушення з боку покупця строків і умов оплати за товар, і /або ненадання письмових інструкцій пов»язаних з оформленням відвантажувальних (товаророзпорядчих) документів, і /або у випадку порушення строків прийняття товару, більше ніж на три дні, продавець має право в односторонньому порядку розірвати даний Контракт шляхом надіслання відповідного повідомлення на адресу покупця, при цьому покупець зобов»язаний по вимозі продавця упродовж п»яти банківських днів з моменту його відіслання оплатити всі передбачені даним Контрактом штрафні санкції і провести повний розрахунок з продавцем за поставлений товар. Сторони погодили, що Контракт, при цьому вважається розірваним через п»ятнадцять днів з моменту надіслання повідомлення про його розірвання.

Відповідно до п.11.7 для тлумачення умов даного Контракту сторони застосовують міжнародні правила торгових термінів –Інкотермс 2010.

Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації термінів «Інкотермс 2010) DАР (Delivered At Piont (…named point of destination) Постачання в пункті (…назва пункту): «термін «поставка в пункті» (новий термін, введений в Інкотермс 2010) означає, що продавець виконав своє зобов»язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов»язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець зобов»язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту».

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2016 року сторонами була підписана Специфікація№1 до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 року. Відповідно до п.1 якої, дана Специфікація є невід»ємною частиною Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 року, складена в 2 (двох ) примірниках, які мають одинакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

Згідно п.4 Специфікації №1 від 02.02.2016 р. до Контракту сторонами погоджено поставку партії товару, 220 тонн, (+/- 10% за вибором постачальника) по ціні 208,00 доларів США за тонну; сума партії товару яка відвантажується - 45760,00 дол.США. Відповідно до п.8 Специфікації, строки поставки – з 01 по 12.02.2016 року. Відповідно до п.9 Специфікації №1 покупець здійснює 95% передоплату за товар шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця, упродовж 3(трьох) календарних днів з дати підписання Контракту і упродовж 2-х (двох) календарних днів після відвантаження партії товару і надання продавцем покупцю сканованих копій документів у відповідності до п.4.4 Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 року, здійснює 5% доплату за відвантажений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на валютний рахунок продавця. При порушенні строків оплати за поставлену партію товару, продавець має право призупинити завантаження і поставку наступної партії товару до моменту проведення повної оплати за поставлений товар, при цьому продавець не несе ніякої відповідальності за порушення строків поставки товару.

Умови поставки: DАР Удрицк/Горинь, Білорусія (згідно Інкотермс -2010).

Відповідно до п.10 Специфікації, сторони зобов»язуються упродовж 45 днів з дати укладення Специфікації обмінятись оригіналами Специфікації (з підписом і печаткою).

Продавець виставив покупцю Інвойс/Рахунок №1/1 від 11 лютого 2016 року на суму 47 089,12 дол.США, що становить вартість партії товару, 226 390,00 т. (виходячи з вартості 1 т. товару - 0,208 дол.США). Товар в кількості 226 390,00 т. відправлено залізничним транспортом, насипом, у вагонах: 95408449 ЛДЗ - 56780 кг; 95806808 ЛДЗ - 56760 кг; 95574380 ЛДЗ -56570 кг.; 95052700 ЛГ – 56280,00 кг, що підтверджується копіями накладної (дорожня відомість)- відправка №35348374, накладної (листа повідомлення про прибуття вантажу)- відправка №35348366, копією накладної (дорожня відомість)- відправка №35348358, накладної (дорожня відомість) –відправка №35348341

Позивач за первісним позовом (ТзОВ ОптАгроТорг») стверджує, що по Контракту впродовж погодженого періоду поставки відповідачем (ПП «ТД «Майола») постачалося дві партії товару, кожна за окремою Специфікацією, а також, що ТзОВ «ОптАгроТорг» немає претензій до ПП «ТД «Майола», у зв»язку з укладанням та виконанням Специфікації №1 від 02.02.16 р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р.

Позивач також стверджує, що згідно Специфікації №2 від 20.09.2016 р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р. сторонами було погоджено поставку партії товару - 500тонн, (+/-10% по вибору постачальника) по ціні 222,00 доларів США за тонну) на загальну суму 111 000,00 дол.США.

Саме у зв»язку із виконанням умов Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р.. уточнених Специфікацією №2 від 20.09.2016 року, між сторонами виник спір.

Відповідач у відзиві на позовну заяву , його представники в засіданнях підтвердили, що на виконання Контракту №1201/16-1 від 12.01.16 р. сторонами погоджено та підписано дві Специфікації: №1 від 2 лютого 2016 року та №2 від 20 вересня 2016 року. Відповідач (як і позивач) підтверджує , що в Специфікації №2 сторони погодили поставку товару (шроту соняшникового) в кількості 500 тонн (+/-10% за вибором продавця) за ціною 222 долари США за одну тонну та що загальна ціна товару за Специфікацією №2 - 111 000 доларів США.

Однак, відповідач стверджує, що у п.4 Специфікації №2 від 20.09.2016 року сторона ми погоджено, що: «Поставка здійснюється трьома партіями по 3 вагони».

Погодження сторонами у Специфікації №2 від 20.09.2016 , що «Поставка здійснюється трьома паріями по 3 вагони», категорично заперечує позивач за первісним позовом (покупець за Контрактом)

Позивачем за первісним позовом (ТзОВ «ОптАгроТорг» - покупцем за Контрактом) долучено до матеріалів позовної заяви копію Специфікації №2 від 20.09.2016р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 р. (а.с.35-36).

Відповідачем за первісним (позивачем за зустрічним ) позовами – ПП «ТД «Майола», продавцем за Контрактом, долучено до матеріалів справи копію Специфікації №2 від 20.09.2016р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 р. (а.с.131-132).

За змістом умови в наданих сторонами копіях Специфікації №2 від 20.09.2016р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 р., а саме, у преамбулі Специфікації №2 та у пунктах 1,2,3,5,6,7,8,10 є ідентичними.

Розбіжності містяться у пунктах 4 і 9.

Так, згідно п.4 Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту, яка в копії долучена до матеріалів справи позивачем за первісним, відповідачем за зустрічним позовами (ТзОВ «ОптАгроТорг» - покупцем за Контрактом):Ціна, кількість і сума Товару: DАР Удрицк,Україна -500,00 (п»ятсот) тонн (+/- 10% по вибору постачальника) по ціні 222,00 доларів США за тонну; сума відвантажуваної кількості Товару -111 000,00 (сто одинадцять тисяч)доларів США (+/-10%).

Згідно ж п.4 Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту, яка в копії долучена до матеріалів справи відповідачем за первісним, позивачем за зустрічним позовами (ПП «ТД «Майола» - продавцем за Контрактом):Ціна, кількість і сума Товару: DАР Удрицк,Україна -500,00 (п»ятсот) тонн (+/- 10% по вибору постачальника) по ціні 222,00 доларів США за тонну; сума відвантажуваної партії Товару -111 000,00 (сто одинадцять тисяч)доларів США (+/-10%).Поставка здійснюється трьома партіями по 3 вагони.

Згідно п.9 Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту, яка в копії долучена до матеріалів справи позивачем за первісним , відповідачем за зустрічним позовами (ТзОВ «ОптАгроТорг» - покупцем за Контрактом): Покупець здійснює 10% авансовий платіж за Товар від загальної суми Контракту шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця до 30 вересня 2016 р. ( в сумі 11 100,00 доларів США), аванс зараховується в оплату останньої партії товару.

Покупець здійснює 95% передоплати за Товар шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця за 1 (один) день до запланованого відвантаження партії Товару і решту 5% упродовж 2-х (двох) календарних днів після відвантаження партії Товару і надання Продавцем Покупцю сканованих копій документів у відповідності з п.п.4.4 Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016, за відвантажений Товар шляхом банківського переказу грошових коштів на валютний рахунок Продавця.

При порушенні строків оплати за поставлену партію Товару, Продавець має право призупинити завантаження і поставку наступної партії Товару до моменту проведення повної оплати за поставлений Товар, при цьому Продавець не несе ніякої відповідальності за порушення строків поставки Товару.

Згідно ж п.9 Специфікації №2 від 20.09.2016 року до Контракту, яка в копії долучена до матеріалів справи відповідачем за первісним, позивачем за зустрічним позовами (ПП «ТД «Майола» - продавцем за Контрактом):Покупець зобов»язаний здійснити 10% авансовий платіж за Товар від загальної суми даної специфікації до Контракту шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця до 30 вересня 2016 року (в сумі 11 100,00доларів США).

Покупець здійснює 95% передоплати за Товар шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця за 1 (один) день до запланованого відвантаження першої і другої партії (окремо) Товару і решту 5% упродовж 2-х (двох) календарних днів після відвантаження першої і другої партії (окремо) Товару і надання Продавцем Покупцю сканованих копій документів у відповідності з п.4.4 Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 р., за відвантажений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на валютний рахунок Продавця.

Покупець здійснює 65% передоплати за Товар шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця за 1 (один) день до запланованого відвантаження третьої партії Товару і решту коштів упродовж 2-х (двох) календарних днів після відвантаження партії Товару і надання Продавцем Покупцю сканованих копій документів у відповідності з п.п.4.4 Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016р.

Відповідно до п.10 копій Специфікацій №2 ( наданих як покупцем так і продавцем за Контрактом) Сторони зобов»язуються упродовж 45 робочих днів з дати укладення Специфікації обмінятись оригіналами Специфікації (з підписом і печаткою).

Оригіналів Специфікації №2 від 20.09.2016 року з підписами і печатками жодна із сторін суду для огляду не надала.

Відповідач ( як і позивач) підтверджують, що в Специфікації №2 сторони погодили поставку 500 тонн товару (шроту соняшникового) (+/-10% за вибором продавця) за ціною 222 долари США за одну тонну; що загальна ціна товару за Специфікацією №2 становила 111 000 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, Продавець (ПП «ТД «Майола») по Специфікації №2 від 20.09.2016р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016р виставило покупцю ( ТзОВ «ОптАгроТОрг») рахунок №2/1 від 18.10.2016р.на оплату 164880 кг товару по ціні 0,222 дол.США за одиницю товару, на загальну суму 36 603,36 доларів США.

В рахунку зазначені умови поставки: DАР Удрицк,Україна ( Інкотермс -2010); найменування вантажодержувача – ТзОВ «ОптАгроТорг», відомості про його місцезнаходження; відомості станції призначення; код вантажоодержувача; вантажовідправник –ТзОВ «Компанія-Агроінвест», 18011, Україна, м.Черкаси, вул.Добровольського 1, к.227; код відправника 4667; відомості про упакування і спосіб відправлення: насипом в залізничних вагонах; кількість вагонів : 3 вагони, вагони: №95155685,95023511, 95011300; № відправлень: 38980223, 38980231, 38980249; країна походження продукції – Україна.

Товар був відправлений насипом в залізнично-дорожніх вагонах ( вагони №95155685, № 95023511, №95011300; відправлення 38980223,38980231, 38980249), що підтверджується залізнично-дорожніми накладними, які містять перелік документів долучених відправником, зокрема : рахунок-фактура №2/1 від 18.10.2016, сертифікат-походження 1 шт.(оригінал), посвідчення якості 1 шт. (оригінал), ветеринарний сертифікат 1 шт. (оригінал), експертне заключення №001675 е/16 від 12.10.2016, протокол випробування харчової продукції №10352/16-х від 11.10.2016 тощо.

Як вбачається з матеріалів справи , Продавець (ПП «ТД «Майола») по Специфікації №2 від 20.09.2016р. до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016р. виставило покупцю (ТзОВ «ОптАгроТОрг») рахунок №2/2 від 16.11.2016р.на оплату 170 820 кг товару по ціні 0,222 дол.США за одиницю товару, на загальну суму 37 922,04 доларів США.

В рахунку зазначені умови поставки: DАР Удрицк,Україна ( Інкотермс -2010); найменування вантажодержувача – ТзОВ «ОптАгроТорг», відомості про його місцезнаходження-246013 , м.Гомель, вул.Об»їздна, буд.8, кіи.2-8; відомості станції призначення; код вантажоодержувача; вантажовідправник –ТзОВ «Компанія-Агроінвест», 18011, Україна, м.Черкаси, вул.Добровольського 1, к.227; код відправника 4667; відомості про упакування і спосіб відправлення: насипом в залізничних вагонах; кількість вагонів : 3 вагони, вагони :№956558095,95708350, 95011722; № відправлень:39442249,39442256, 39442231; країна походження продукції – Україна.

Товар був відправлений насипом в залізнично-дорожніх вагонах ( вагони №956558095, №95708350, №95011722; відправлення 39442249,39442256, 39442231), що підтверджується залізнично-дорожніми накладними, які містять перелік документів долучених відправником, зокрема : рахунок-фактура №2/2 від 16.11.2016р, сертифікат-походження 1 шт.(оригінал), Посвідчення якості 1 шт. (оригінал), ветеринарний сертифікат 1 шт. (оригінал), експертне заключення №001675 е/16 від 12.10.2016, протокол випробування харчової продукції тощо.

Сторони не заперечують, що строки поставки товару по Специфікації №2 з 10 жовтня по 31 жовтня 2016 року.

Отже, кількість поставленого по Специфікації №2 від 20.09.2016 року товару склала 335 700,00 кг на загальну суму 74525,40 доларів США.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять і про поставку товару по Специфікації №2 більшої кількості, ніж 335 700,00 кг., постачальник за Контрактом (ПП «ТД «Майола») не стверджує.

Відповідно до умов, погоджених сторонами у п.3.2 Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016р., партією Товару по даному Контракту рахується Товар, відвантажений Продавцем по одній Специфікації.

Отже, товар в кількості 335 700,00 кг, який відвантажений продавцем, ПП «ТД «Майола» покупцю, ТзОВ «ОптАро Торг», по одній Специфікації, а саме – Специфікації №2 від 20.09.2016 р., рахується партією товару по Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016, в розумінні положень п.3. цього Контракту.

Копіями наявних у справі платіжних доручень підтверджується, що покупцем (ТзОВ «ОптАгроТорг») було фактично здійснено платежів за Специфікацією №2 від 20.09.2016 року до Контракту №1201/16-1 від 12.01.16р. на загальну суму 75723,9 доларів США, а саме : 26.09.2016 р. – 11 100,00 дол.США (платіжне доручення №129); 13.10.2016р. – 10 700,00 дол.США (платіжне доручення №134); 13.10.2016 – 22 800,00 дол.США (платіжне доручення №136); 24.10.2016р. – 4 401,86 дол.США (платіжне доручення №140); 02.11.2016 р. -20 000,00 грн. (платіжне доручення №150); 02.11.2016р. – 5 000,00 дол.США (платіжне доручення №151); 22.11.2016р. -1 822,04 дол.США (платіжне доручення 157).

Покупець, ТзОВ «ОптАгроТорг», направляло продавцю, ПП «ТД «Майола», претензію вих.№112/17 від 20 листопада 2017 року з вимогою повернути грошові кошти в сумі 1 198,50 дол.США, оскільки по Специфікації №2 до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016р. покупцем було перераховано продавцю 75 723,90 дол.США, тоді як продавцем відвантажено товару на суму 74 525,40 доларів США. Різниця становить 1 198,50 доларів США.

У претензії зазначалось також, що покупець не отримав від продавця відповіді на лист вих.№12/17 від 24.01.2017 р. та попереджував продавця , що у разі непогашення заборгованості звертатиметься до господарського суду.

Разом з претензією покупцем було відіслано продавцю акт звірки і додаткову угоду №1 від 20.11.2016 до Контракту (у зв»язку із зміною реквізитів покупця) в додаток до листа вих.№113/7 від 20.11.2017 року, які отримані ПП «ТД «Майола» 23.11.2017р., що підтверджується копією повідомлення 14037 0273186 1 про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповіді на претензію, підписаного акту звірки, підписаної додаткової угоди №1, коштів в сумі 1 198,50 дол.США ТзОВ «ОптАгроТорг» не отримало від ПП «ТД «Майола».

Позивач за первісним позовом просить позов задоволити з тих підстав, що відповідач за первісним позовом ними користується без достатньої правової підстави.

Відсутність правової підстави означає, стверджує позивач, що набувач (відповідач за первісним позовом) збагатився за рахунок потерпілого (позивача за первісним позовом) поза підставою передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (оскільки товар на суму передоплати відповідачем не постачався і не постачатиметься).

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 206,26 доларів США відсотків за користування чужими коштами.

Як вже зазначено вище. правовою підставою первісного позову ТзОВ «ОптАгроТорг» зазначає ст.ст.536,1212,1214,1048 ЦК України.

При розгляді первісного позову суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказана норма кореспондується, також зі ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Часиною 1 ст. 611 ЦК України унормовано, що, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За правовою природою Контракт належить до договорів поставки.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, договір купівлі-продажу за своєю правовою природою є консенсуальним договором та вважається укладеними з моменту досягнення згоди сторін. При цьому, передача товару та здійснення інших дій відбувається з метою виконання цього договору.

Змістом договору купівлі-продажу є взаємні права та обов'язки сторін. Основним обов'язком продавця є передача речі покупцеві, а його правом - вимога до покупця щодо сплати вартості речі (майна). Основним обов'язком покупця є сплата обумовленої ціни, а його правом - вимога до продавця щодо передачі обумовленої договором речі (майна).

Як встановлено господарським судом, 12.01.2016 між ПП «ТД «Майола» (продавець) та ТзОВ «ОптАгроТорг» (покупець), було укладено Контракт №1201/16-1.

Умови Контракту (п.п.2.1-2.2,3.1-3.3; 5.1) передбачають, що загальна ціна Контракту визначається як сума всіх Специфікацій на підставі яких був поставлений Товар. Контрактом передбачена приблизна, орієнтовна його вартість -624 000,00 доларів США. Орієнтовно визначено кількість Товару, що передбачено поставити за цим Контрактом -3000,00 тонн +/- 10% (за вибором постачальника).Ціна і кількість Товару, що поставляється по даному Контракту, вказується у Специфікаціях, які є невід»ємною частиною Контракту і погоджуються на кожну партію Товару. Умови поставки кожної партії вказуються у Специфікаціях і погоджуються на кожну партію Товару. При цьому передбачено, що партією Товару по даному Контракту вважається Товар, відвантажений продавцем по одній Специфікації.

Контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань (п.11.1). Поряд з цим, господарським судом встановлено, що спірний Контракт не розірвано, не визнано недійсним у встановленому законодавством або умовами Контракту порядку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Таким чином, господарський суд вважає необхідним зауважити, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15.

Отже, оскільки між сторонами укладено оплатний Контракт з поставки Товару , а кошти які просить стягнути позивач за первісним позовом отримані відповідачем саме по Контракту №1201/16-1 від 12.0.2016, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. Така ж правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі N 5006/18/13/2012, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13.

ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду у Постанові від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17(провадження № 12-125гс18) теж вказано, що згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави, чого в цьому спорі не відбулося.

Ураховуючи викладене у постанові , ОСОБА_3 Верховного Суду погодилась з висновками попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для стягнення перерахованих позивачем грошових коштів відповідачу за Договором на підставі статті 1212 ЦК України.

Відтак, господарський суд у даній справі, встановивши наявність договірних відносин між сторонами внаслідок укладення Контракту №1201/16-1, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 1198,50 доларів США.

Щодо вимоги про стягнення 206,26 доларів США процентів за користування чужими грошовими коштами, яка є похідною від вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 1198,50 доларі США, то, відповідно, оскільки не підлягає до задоволення вимога про стягнення грошових коштів, відсутні й правові підстави для задоволення нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами.

Окрім того, слід зазначити, що умовами Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 року розмір процентів сторонами не визначено.

ОСОБА_3 Верховного Суду у Постанові від 10 квітня 2018 року по справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, зокрема на таке.

Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК.

Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК.

Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

У Постанові зазначено, що висновки судів про необхідність застосовувати до спірних відносин положення частини першої статті 1048 ЦК за аналогією закону, аби визначити розмір процентів, є помилковими, бо, по-перше, у цій справі йдеться про неправомірну поведінку боржника (в той час як частина 1 статті 1048 ЦК застосовується у випадку правомірної поведінки), а по-друге, у законодавстві немає прогалини у цій частині.

У справі №914/791/18, яка розглядається господарським судом Львівської області теж йдеться про неправомірну поведінку відповідача, відповідно є помилковим застосування до спірних відносин положень частини першої статті 1048 ЦК за аналогією закону аби визначити розмір процентів і, окрім того, у законодавстві немає прогалини у цій частині.

Слід зазначити, що у Постанові від 10 квітня 2018 року по справі № 910/10156/17 ОСОБА_3 Верховного Суду вказує також на те, що не вбачає підстав для відступлення від висновку, наведеного у цьому відношенні в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/2899/14.

Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного позову повністю.

Приватне підприємство «Торговий дім Майола» у зустрічному позові просить задоволити його вимоги , а саме :

« 1.Стягнути з відповідача відсотки відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 447,60 доларів США;

2.Стягнути з відповідача суму боргу за прийнятий товар в розмірі 9901,50 доларів США.

3.Зобов»язати відповідача виконати решту прийнятих на себе відповідно до Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 року та Специфікації №2 від 20.09.2016 року зобов»язань по прийняттю погодженої кількості товару, вчинення передбачених умовами Контракту дій необхідних до узгодження умов та порядку прийняття погодженого до поставки товару».

Зустрічний позов мотивований посиланням на умови Контракту №1201/16-1 від 12.01.2016 (п.п. 1.1; 3.1;4.4; 5.5;6.2), п.9 Специфікації №2 від 20.09.2016 року, яка в копії подана позивачем за зустрічним позовом, а також – ст.ст.525,526,530,625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, про що описано вище в рішенні ,поставка товару за Контрактом відбувалась двома партіями. Відповідно до п.3.2 Контракту партією товару по даному Контракту вважається товар, який відвантажений продавцем по одній Специфікації.

Відповідно до п.5.1 умови поставки кожної партії товару вказуються у Специфікаціях і погоджуються на кожну партію товару. Крім того, відповідно до п.3.1 Контракту ціна і кількість товару, що поставляється по Контракту вказується у Специфікаціях та погоджується на кожну партію товару.

Третя партія товару між сторонами не погоджувалась – цим підтверджується відсутність обов»язку попередньої оплати 95% вартості товару згідно умов Контракту у відповідача за зустрічним позовом.

Поставка товару по третій партії не відбулася, отже ТОВ «ОптАгроТорг» не набуло майна, оплату за яке не здійснив.

Таким чином, не підлягають стягненню нараховані ПП «Торговий дім «Майола» 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки не відбулось прострочення грошових зобов»язань.

Також не підлягає задоволенню за зустрічним позовом вимога про стягнення 9901,50 доларів США по оплаті двох прийнятих партій товару, оскільки, обидві партії товару були оплачені своєчасно, про що свідчать виставлені рахунки та платіжні доручення про оплату.

Крім того, продавець (позивач за зустрічним позовом) не надав доказів виставлення рахунку на інші партії товару (окрім двох партій товару, по яких товар відвантажено), оскільки вони не виставлялись, відповідно, не одержувались відповідачем за зустрічним позовом. Виходячи з умов п.4.4 Контракту кожен вагон товару, який поставлявся продавцем мав супроводжуватись переліком документів, крім того упродовж одного робочого дня після відправки партії товару продавець зобов»язаний був відправити покупцю на електронну пошту копії всіх документів, які зазначені в п.4.4 Контракту.

Позивач за зустрічним позовом посилається на невиконання відповідачем за зустрічним позовом зобов»язань відповідно до п.5.5 Контракту : ненадання продавцю письмових інструкцій по заповненню відвантажувальних документів, а також підтвердження залізниці про прийняття товару. Однак, як вбачається зі змісту п.5.5 Контракту покупець зобов»язувався виконати зазначені в цьому пункті Контракту зобов»язання не пізніше 7-ми робочих днів до дати передбаченого відвантаження товару. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що сторонами погоджені умови поставки третьої партії товару та що продавець повідомив покупця про дату очікуваного відвантаження наступної (після двох попередніх) партії товару, що не доводить наявності вини покупця у невиконанні умов п.5.5 Контракту.

Відповідно до чч.2,4,5,6 ст.91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії

Копії документів вважаються засвідченими належним чином , якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях) повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронні копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Однак сторонами не надано суду для огляду оригіналу Специфікації №2 до Контракту (яка в поданих ними до справи копіях різниться своїми умовами, зокрема у пунктах 4 і 9, у зв»язку з чим суд поставив під сумнів відповідність таких копій в частині умов пунктів 4 і 9, що описано вище в рішенні, оригіналу документу), а відтак надані сторонами копії Специфікації №2 до Контракту, не можуть бути взяті судом до уваги в частині умов, що містять розбіжності.

Крім того суд зазначає, що в порядку ст.207 ГПК України заяви та клопотання від сторін не надходили. Прийняття до розгляду заяв, клопотань, які з поважних причин не були подані сторонами у підготовчому провадженні ( у т.ч. й про долучення додаткових доказів) , зокрема, після дослідження в судовому засіданні з розгляду спору по суті доказів у справі, нормами ГПК України не передбачено.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що оплата за поставлені дві партії товару здійснювалась з порушенням строків її оплати. Однак зазначене спростовується доказами, поданими відповідачем за зустрічним позовом: виставленими рахунками, платіжними дорученнями про їх оплату та накладними, що містять інформацію про дати відправлення та одержання товару, його обсяг.

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про те, що покупець не реагував на звернення до нього, то такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, у справі відсутні докази того, що продавець взагалі звертався до покупця щодо невиконання умов Контракту.

Щодо тверджень продавця, що покупець в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору, то таке твердження не знаходить свого підтвердження за наявними у справі матеріалами.

Як вже зазначено вище в рішенні, необхідною передумовою для підписання специфікації, згідно Контракту, є взаємна згода сторін щодо кількості та ціни кожної партії товару, що у договорі зазначені орієнтовно, умов поставки. Оскільки кількість та ціна окремих партій товару , умови поставки шляхом підписання наступної (після двох попередніх) специфікації сторонами не була узгоджена, рахунки на оплату не виставлені, не погоджена дата очікуваного відвантаження товару, товар не відвантажений, відповідно, немає підстав вважати, що строк оплати для відповідача за зустрічним позовом настав.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом зобов»язального характеру ( п.3 прохальної частини зустрічного позову) у вказаний в цьому позові спосіб, є безпідставними. Враховуючи недоведеність факту недобросовісної поведінки відповідача за зустрічним позовом, спростовуються фактичними обставинами справи доводи позивача за зустрічним позовом в цій частині заявлених вимог, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються за первісним позовом – на ТзОВ «ОптАгроТорг», за зустрічним позовом – на ПП «ТД «Майола».

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 123, 129, 207, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 28.09.2018р.

Суддя Кітаєва С.Б.