Рішення № 76812899, 26.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018Справа № 910/4930/18Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (87510, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ШИРШОВА, будинок 6А, кімната 10) до проПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15) стягнення 3 871 017 грн. 86 коп.

Представники:

від Позивача: Михайлов В.П. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Пегза К.К. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 3 871 017 грн. 86 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 (суддя Турчин С.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 05.06.2018.

В судовому засіданні 05.06.2018 була постановлена протокольна ухвала про відкладення підготовчого засідання у справі на 19.06.2018.

В судове засідання 19.06.2018 з'явились представники сторін та зазначили, що вчинили всі дії в межах підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу №910/4930/18 до судового розгляду по суті на 03.07.2018 року.

26.06.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференцїі.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/4930/18 у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Турчина С.О.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/4930/18 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 року прийнято справу №910/4930/18 до провадження судді Чинчин О.В., підготовче засідання у справі №910/4930/18 призначено на 25.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 року визнано явку Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС" у судові засідання по справі №910/4930/18 обов'язковою. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС" про розгляд справи №910/4930/18 в режимі відеоконференцїі від 26.06.2018 року відмовлено.

23.07.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення.

В судове засідання 25.07.2018 року з'явились представники сторін. Представник Позивача заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень, яке Судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 05.09.2018 року.

В судове засідання 05.09.2018 року з'явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2018 року

В судовому засіданні 26 вересня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 вересня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

24.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (Покупець) та філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Продавець) було укладено Договір поставки №ЦЗВ-12-03017-02, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити брухт сталевий негабаритний великоваговий вид №500 згідно ДСТУ 4121-2002, кількість і ціна якого вказується в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору. (т.1 а.с.17-20)

За умовами п. 2.3 Договору загальна кількість товару становить 17200,00 т. Допустиме відхилення загальної ваги по договору у межах +/-10%.

Пунктом 2.4. Договору зазначено, що сума договору складає 111 972000,00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах FCA станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які зазначаються в листі-повідомленні Покупця (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.), відвантажувальними партіями не менше одного залізничного, вагона протягом 30 (тридцяти) календарних днів із моменту здійснення попередньої оплати відповідно до пунктів 2.6.1, 2.6.2 та 2.6.3 Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку неможливості виконання договірних зобов'язань, передбачених п.3.1 Договору, Продавець протягом 10 банківських днів зобов'язується повернути суму, яка залишилася від попередньої оплати на поточному рахунку Покупця. В разі порушення строків повернення грошових коштів, Продавець оплачує Покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, від суми неповернутої попередньої оплати за кожний день затримання повернення коштів.

Відповідно до п.8.5 Договору у всьому іншому, що не передбачено цим Договором, Сторони керуються вимогами нормативних документів ПАТ «Укрзалізниця», Положенням про постачання продукції виробничо - технічного призначення, затвердженого Радою Міністрів СРСР 25.07.1988 №888, Інструкцій П-6, П-7 та ІНКОТЕРМС редакції 2010 року.

Специфікацією №1 до Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року Сторони узгодили найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціну, вартість товару 109 871 880 грн. 00 коп. (т.1 а.с.20)

Додатковою угодою №1 від 24.11.2017 року до Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року Сторони внесли зміни до Специфікації №1 в частині суми товару у розмірі 111 972 000 грн. 00 коп., умови поставки: FCA - станція відправлення в межах України (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.) із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які зазначені в повідомленні Покупця, відвантажувальними партіями не менше одного залізничного вагону, а також внесено зміни до п.п.2.4, 2.6 Договору. (т.1 а.с.21-22)

Так, відповідно до п. 2.6. Договору оплата вартості товару здійснюється Покупцем на умовах попередньої оплати наступним чином:

2.6.1. Сума попередньої оплати в розмірі 30% суми договору, яка становить 33 591 600,00 грн. вноситься Покупцем на поточний рахунок Продавця протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору на підставі рахунку, наданого Продавцем.

2.6.2. Після здійснення відвантаження Товару на суму попередньої оплати відповідно до п. 2.6.1 Договору, покупець сплачує 30% суми договору яка становить 33 591 600,00 грн. протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на попередню оплату, який є підставою до сплати.

2.6.3. Після здійснення відвантаження Товару на суму попередньої оплати відповідно до п. 2.6.2 Договору, Покупець сплачує залишок суми договору, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на попередню оплату, який є підставою до сплати, за винятком суми гарантійного внеску в розмірі 10 268 400,00 грн., сплаченого в якості забезпечення участі в аукціоні, який зараховується в якості частини попередньої оплати за товар.

Додатковою угодою №2 від 27.12.2017 року до Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року змінено п.8.6 Договору: «Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.03.2018 в частині поставки товару, але в будь - якому випадку до закінчення взаєморозрахунків. За згодою сторін строк дії договору може бути продовжено відповідно до чинного законодавства України». (т.1 а.с.23)

Крім того, 10.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (Учасник) та філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Замовник) було укладено Договір про надання гарантійного внеску №129/17/ЦЗВ-12-03017-22, відповідно до умов якого грошова сума у розмірі 10268400 грн. 00 коп. буде сплачена Учасником за цим Договором, до закінчення терміну прийому заяв, а саме до 10.11.2017 р. (т.1 а.с.24)

Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» було сплачено на користь філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» грошові кошти у розмірі 10268400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1720035401 від 10.11.2017 року із зазначенням призначення платежу: «забезпеч. участі в ел. аукціоні з продажу м/брухту за лот №ID:001-0618, оголош.щодо провед. аукц з реаліз м/б розміщ на ел майд. 04.11.2017» (т.1 а.с.25)

На виконання умов Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» було сплачено на користь філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» грошові кошти у загальному розмірі 67 183 200 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №1720037901 від 29.11.2017 року на суму 33 591 600 грн. 00 коп., №1720040901 від 20.12.2017 року на суму 33 591 600 грн. 00 коп. (т.1 а.с.26-27), а Продавець в свою чергу здійснив поставку товару у період з 02.12.2017 року по 07.02.2018 року, що підтверджується відповідними залізничними накладними. (т.1 а.с.30-184)

Листом №ЦЗВ-20/747 від 09.02.2018 року філія «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» повідомила Позивача щодо зміни цін на ринку брухту чорних металів, що унеможливлює здійснення реалізації металобрухту по цінам, зазначеним у специфікаціях, а тому просило переглянути цінові пропозиції та підвищити закупівельні ціни на брухт. (т.1 а.с.195)

У відповідь на вказаний лист Позивач листом №382/3 від 15.02.2018 року просив продовжити відвантаження брухту відповідно до умов договору. (т.1 а.с.196)

Листом №493/2 від 28.02.2018 року Позивач просив Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» надати доручення філії вжити заходів на виконання своїх зобов'язань за укладеним договором. (т.1 а.с.197)

Листом №ЦЗВ-20/1110 від 01.03.2018 року Відповідач просив Позивача прийняти товар по ціні, що відповідає ринковій вартості з урахуванням пропозиції під час аукціону. (т.1 а.с.198)

Відповідно до платіжного доручення №795624 від 26.03.2018 року філія «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» грошові кошти у розмірі 25 070 680 грн. 21 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за повернення грошових коштів за невідвантажений металобрухт згідно з дог. №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017». (т.1 а.с.28)

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» листом №739/3 від 29.03.2018 року просило Відповідача відновити поставки товару відповідно до умов договору. (т.1 а.с.198)

Відповідно до платіжного доручення №18-3512 від 30.03.2018 року філія «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» грошові кошти у розмірі 60 668 грн. 24 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за повернення грошових коштів за невідвантажений металобрухт згідно з дог. №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017». (т.1 а.с.29)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Відповідачем було здійснено поставку товару у кількості 8047,17 тон на загальну суму в розмірі 52 387 076 грн. 70 коп., проте Відповідачем не було виконано його зобов'язання з поставки товару у кількості 7432,83 тон з урахуванням допустимого відхилення загальної ваги (толерансу). Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, відповідно до п.8.5 Договору до Відповідача підлягає застосуванню п.57 Положення про постачання продукції виробничо - технічного призначення, затверджене Радою Міністрів СРСР 25.07.1988 №888, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» штраф у розмірі 3 871 017 грн. 86 коп.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що за відсутності можливості відвантаження металобрухту по цінам, зазначеним у договорі, дотримуючись вимог п.4.1 договору, 26.03.2018 р., 30.03.2018 р. філією було перераховано (повернуто) суму, яка залишилась від попередньої оплати, на банківський рахунок Позивача, іншої міри майнової відповідальності у випадку неможливості виконання договірних зобов'язань Договором не встановлено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» було сплачено на користь філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» грошові кошти у розмірі 10268400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1720035401 від 10.11.2017 року із зазначенням призначення платежу: «забезпеч. участі в ел. аукціоні з продажу м/брухту за лот №ID:001-0618, оголош.щодо провед. аукц з реаліз м/б розміщ на ел майд. 04.11.2017» (т.1 а.с.25)

На виконання умов Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» було сплачено на користь філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» грошові кошти у загальному розмірі 67 183 200 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №1720037901 від 29.11.2017 року на суму 33 591 600 грн. 00 коп., №1720040901 від 20.12.2017 року на суму 33 591 600 грн. 00 коп. (т.1 а.с.26-27), а Продавець в свою чергу здійснив поставку товару у період з 02.12.2017 року по 07.02.2018 року, що підтверджується відповідними залізничними накладними. (т.1 а.с.30-184)

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що загальна сума перерахованих грошових коштів Позивачем на користь філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» становить 77 451 600 грн. 00 коп.

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору Відповідачем було здійснено поставку товару у кількості 8047,17 тон на загальну суму в розмірі 52 387 076 грн. 70 коп., в той час, як Відповідачем було зазначено, що кількість відвантаженого брухту за Договором складає 8036,905 тон на загальну суму 52 320 251 грн. 55 коп., так як маса вантажу за деякими накладними вказана без врахування гранично допустимих відхилень.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги п.2.3 Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року та доводи Відповідача щодо здійснення поставки товару на суму меншу, ніж було зазначено Позивачем, Суд зазначає, що на виконання умов Договору Відповідачем було поставлено товар у кількості 8036,905 тон на загальну суму 52 320 251 грн. 55 коп.

Відповідно до платіжного доручення №795624 від 26.03.2018 року філія «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» грошові кошти у розмірі 25 070 680 грн. 21 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за повернення грошових коштів за невідвантажений металобрухт згідно з дог. №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017». (т.1 а.с.28)

Відповідно до платіжного доручення №18-3512 від 30.03.2018 року філія «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» грошові кошти у розмірі 60 668 грн. 24 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за повернення грошових коштів за невідвантажений металобрухт згідно з дог. №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017». (т.1 а.с.29)

Таким чином, Суд зазначає, що філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» грошові кошти у загальному розмірі 25 131 348 грн. 45 коп., які є різницею між перерахованою Позивачем сумою попередньої оплати у загальному розмірі 77 451 600 грн. 00 коп. та вартістю поставленого товару Відповідачем у розмірі 52 320 251 грн. 55 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідачем не було виконано його зобов'язання з поставки товару у кількості 7432,83 тон з урахуванням допустимого відхилення загальної ваги (толерансу). Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, відповідно до п.8.5 Договору до Відповідача підлягає застосуванню п.57 Положення про постачання продукції виробничо - технічного призначення, затверджене Радою Міністрів СРСР 25.07.1988 №888, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» штраф у розмірі 3 871 017 грн. 86 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов»язань.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК)

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку неможливості виконання договірних зобов'язань, передбачених п.3.1 Договору, Продавець протягом 10 банківських днів зобов'язується повернути суму, яка залишилася від попередньої оплати на поточному рахунку Покупця. В разі порушення строків повернення грошових коштів, Продавець оплачує Покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, від суми неповернутої попередньої оплати за кожний день затримання повернення коштів.

Відповідно до п.8.5 Договору у всьому іншому, що не передбачено цим Договором, Сторони керуються вимогами нормативних документів ПАТ «Укрзалізниця», Положенням про постачання продукції виробничо - технічного призначення, затвердженого Радою Міністрів СРСР 25.07.1988 №888, Інструкцій П-6, П-7 та ІНКОТЕРМС редакції 2010 року.

Відповідно до п.2 Положення дія цього Положення поширюється на відносини між державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами щодо поставок продукції (включаючи поставку імпортної продукції на внутрішньому ринку, якщо інше не передбачено законодавством), крім сільськогосподарської продукції, що реалізується за договорами контрактації.

Згідно з п.57 Положення за прострочення поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 8 відсотків вартістю не поставленої в строк продукції за окремими найменувань номенклатури (асортименту).

Однак, Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо застосування до Відповідача норм Положення про постачання продукції виробничо - технічного призначення, затверджене Радою Міністрів СРСР 25.07.1988 №888 в частині недопоставки товару на загальну суму в розмірі 25 131 348 грн. 45 коп., оскільки вказане Положення підлягає застосуванню до правовідносин Сторін Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року лише у випадку, якщо інше не передбачено цим Договором.

В той же час, пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку неможливості виконання договірних зобов'язань, передбачених п.3.1 Договору, Продавець протягом 10 банківських днів зобов'язується повернути суму, яка залишилася від попередньої оплати на поточному рахунку Покупця. В разі порушення строків повернення грошових коштів, Продавець оплачує Покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, від суми неповернутої попередньої оплати за кожний день затримання повернення коштів.

Таким чином, приймаючи до уваги пункт 4.1 Договору, Суд зазначає, що умовами Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року передбачено дії філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у разі неможливості здійснення поставки, а саме зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, яка залишилась на поточному рахунку. Також вказаним пунктом передбачено відповідальність Продавця у разі порушення строків повернення грошових коштів у вигляді пені, будь - якої іншої відповідальності у разі порушення умов Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року для Продавця не передбачено.

При цьому, Суд звертає увагу, що у пункті 4.1 Договору не визначено підстав, з якими пов'язується неможливість здійснення поставки Продавцем, а тому враховуючи протокол чергового засідання Комісії ПАТ «Укрзалізниця» з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів від 06.02.2018 року, Відповідачем відповідно до умов спірного Договору було повернуто на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» грошові кошти у загальному розмірі 25 131 348 грн. 45 коп., які є різницею між перерахованою Позивачем сумою попередньої оплати у загальному розмірі 77 451 600 грн. 00 коп. та вартості поставленого товару Відповідачем у розмірі 52 320 251 грн. 55 коп.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги пункти 4.1, 8.5 Договору поставки №ЦЗВ-12-03017-02 від 24.11.2017 року, Суд приходить до висновку, що до Відповідача не підлягає застосуванню п.57 Положення про постачання продукції виробничо - технічного призначення, затверджене Радою Міністрів СРСР 25.07.1988 №888, так як воно застосовується лише в тому випадку, якщо інше не передбачено Договором. Проте, в даному випадку умовами договору визначено дії останнього у разі неможливості здійснення поставки, які полягають у поверненні суми попередньої оплати, яка залишилась на поточному рахунку, та передбачена відповідальність у разі порушення строків повернення грошових коштів у вигляді пені.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 3 871 017 грн. 86 коп. задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 3 871 017 грн. 86 коп. - відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин