Постанова № 76811664, 20.09.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 вересня 2018 року м. Чернівці

справа № 727/3362/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.

секретаря Собчук І.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

учасники справи

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_3

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 травня 2018 року, головуючий у першій інстанції ОСОБА_5,

встановила:

ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат.

Зазначала, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного Чернівецького міського управління юстиції у Чернівецькій області актовим записом №822 від 29 червня 2010 року, розірваний рішенням Шевченківського районного суду м.Черніці від 6 квітня 2015 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2.

Справа №727/3362/ 18 Головуючий у 1 інстанції Волошин С.О.

Провадження №22-ц/794/732/18 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Категорія 50

Вказувала, що ОСОБА_3 з квітня 2015 року проживає окремо та надає утримання дитині нерегулярно.

Посилалась на те, що дитина перебуває на диспансерному обліку у дерматовенеролога з діагнозом «мастоцитоз» та у кардіоревматолога з діагнозом «мала аномалія розвитку серця», потребує щорічного обстеження та лікування, спеціальної дієти, заснованої на екологічних харчових продуктах.

Також дитина відвідує гурток англійської мови та хореографії.

Просила стягнути з ОСОБА_3 на іі користь аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця до повноліття дитини, починаючи з часу пред»явлення позову до суду та додаткові витрати у розмірі 1000 грн. щомісячно.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 4 квітня 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові витрати в сумі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 4 квітня 2018 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежів за один місяць.

Вирішено питання про розподіл судових витрат, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн., на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 травня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2400 грн.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини додаткових витрат в сумі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат та витрат на правову допомогу.

Зазначає про недовденість розміру додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами розвитком здібностей дитини, її хворобою.

Вказує на недоведеність оплати правничої допомоги та співмірності витрат на оплату допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.

Посилається на недоведеність неспроможності ОСОБА_3 нести додаткові витрати.

Вважає спів мірним розмір витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, які підтверджені актом виконаних робіт та квитанцією.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволення з наступних підстав.

За змістом ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303 ЦПК України лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця до повноліття дитини, починаючи з 4 квітня 2018 року та витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн. не оскаржується.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат частково, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1,2 ст.185 СК України та вважав визначити розмір додаткових витрат на сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 400 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред»явлення позову 4 квітня 2018 року

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на встановлення обставин хвороби дитини та потреби у додаткових витратах на щорічне обстеження, лікування, дієтичного харчування.

Водночас судом першої інстанції зазначено про недоведеність розміру витрат на дитину, що викликані розвитком здібностей дитини.

Ухвалюючи додаткове рішення за заявою ОСОБА_1, Шевченківський районний суд м.Чернівці послався на правила ч.1,2 ст.133,ч.2, 8, ст.141, п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, п.4 ч.1 ст.1, ст.19, ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та вважав покласти на ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2400 грн. з урахуванням стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат в сумі 1500 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року в частині, що оскаржуються, та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 травня 2018 року наведеним нормам не відповідають.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

На підставі частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У абз.1 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.

При цьому суд першої інстанції всупереч частині третій статті 185 СК України не встановив які додаткові витрати на дитину, фактично понесені ОСОБА_1 чи передбачувані, підлягають стягненню, а також чи необхідно їх фінансувати наперед або відшкодовувати після фактичного понесення разово чи періодично або постійно.

Стягнувши кошти на додаткові витрати, які можуть бути понесені у майбутньому, суд першої інстанції не навів розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надала до суду першої інстанції довідки комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня», медичну картку, консультативні висновки лікарів. відповідно яких ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2. перебуває на диспансерному обліку у дерматовенеролога з діагнозом «мастоцитоз» та у кардіоревматолога з діагнозом «мала аномалія розвитку серця», потребує щорічного обстеження та лікування.

Також до матеріалів справи приєднано фіскальні чеки щодо купівлі медичних препаратів та продуктів харчування.

Натомість, у матеріалах справи відсутні документи про вартість медичних послуг, витрат на лікування та додаткових гіпоалергенних харчових продуктів до основного раціону харчування.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, що вказані обставини лікування дитини є винятковими і такими, що повинні фінансуватися наперед постійно.

Сама ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, не зазначала розмір понесених додаткових витрат на дитину у зв»язку із наведеними захворюваннями, які пов»язані з медичним обслуговуванням та придбанням ліків, додаткових гіпоалергенних харчових продуктів до основного раціону харчування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів про наявність передбачуваних додаткових витрат на лікування дитини, у тому числі про їх характер, розмір та тривалість, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_3 додаткових витрат на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття на порушення норм матеріального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Тому рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини додаткових витрат в сумі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами ч.ч.1,2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в звязку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України рішення суду складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

На підставі п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Резолютивна частиа рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року зазначає про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

Оскільки Шевченківський районний суд м.Чернівці пр. ухваленні рішення 27 квітня 2018 року вирішив питання про стягнення витрат на правову допомогу, то відсутні підстави для постановлення додаткового рішення.

У такому разі підстав для прийняття додаткового рішення судом першої інстанції немає.

Тому додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 травня 2018 року підлягає скасуванню.

Водночас заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3А в апеляційній скарзі на неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_6 в сумі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 4 квітня 2018 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 травня 2018 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залиши без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 11 вересня 2018 року.

Головуючий – підпис (ОСОБА_7Ю.)

Судді – підписи (ОСОБА_8, ОСОБА_9О.)

З оригіналом згідно: