Ухвала суду № 76811441, 24.09.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46790/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - Соколов О.М., при секретарі - Сліпець К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 42017000000002108 від 27.06.2017 року - прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Вакарова Дмитра Васильовича про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

24.09.2018 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42017000000002108 від 27.06.2017 року - прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Вакарова Дмитра Васильовича про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002108 від 27.06.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 т. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2017 року по теперішній час групою осіб, діючою за попередньою змовою між собою, створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, формуванню дебіторської заборгованості, витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, цінних паперів, виконання робіт, надання послуг.

У ході досудового розслідування встановлено, що зберігання документів від імені задіяних у незаконній діяльності юридичних осіб, комп'ютерної техніки, яка використовується для виготовлення відповідних документів, печаток товариств, «чорнової» документації та готівкових коштів, отриманих від здійснення злочинної діяльності, може здійснюватись у приміщеннях, які використовуються в якості офісних, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, кв. 3-323.

21.09.2018-22.09.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2018 проведено обшук приміщень, розташованих за адресою:

м. Київ, вул. Регенераторна, 4, кв. 3-323, власником яких є ТОВ «КУА «ВАЛПРИМ» «ПЗНВІФ «КОМФОРТ ТАУН» (ЄДРПОУ 37449096), за результатами якого, серед іншого, виявлено та вилучено майно, яке має статус тимчасово вилученого, а саме:

- перелік осіб та обслуговуючого персоналу, який має допуск на територію «Трешки» від 05.09.2018 на 3 арк.,

- грошові кошти в загальній сумі 2 113 140 гривень,

- грошові кошти в загальній сумі 658 021 доларів США,

- грошові кошти в загальній сумі 113 855 євро,

- грошові кошти в загальній сумі 800 шекелів,

- грошові кошти в загальній сумі 2 155 Англійських фунтів стерлінгів,

- злиток банківського металу серія А076481,

- злиток банківського металу серія А076480,

- злиток банківського металу серія 551195,

- злиток банківського металу серія 871277,

- злиток банківського металу серія 828684,

- злиток банківського металу серія 500175,

- злиток банківського металу серія 500177,

- злиток банківського металу серія 500182.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчу дію закінчено 22.09.2018 року о 01 год. 25 хв. Таким чином, кінцевим строком подачі клопотання про накладення арешту є 02 год. 00 хв. 24.09.2018, а днем, що йому передував - 23.09.2018, тобто вихідний день. Ураховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування відсутня фізична можливість подати клопотання на розгляд до суду у встановлений строк, та виникла необхідність у поновленні пропущених із поважних причин строків із дотриманням вимог ст. 117 КПК України.

22.09.2018 постановою старшого слідчого в ОВС третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорного І.О. вилучене майно визнано речовими доказами.

Прокурор вказує, що метою накладення арешту на вилучене майно є забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначені кошти, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання сторони кримінального провадження № 42017000000002108 від 27.06.2017 року - прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Вакарова Дмитра Васильовича про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:

- перелік осіб та обслуговуючого персоналу, який має допуск на територію «Трешки» від 05.09.2018 на 3 арк.,

- грошові кошти в загальній сумі 2 113 140 гривень,

- грошові кошти в загальній сумі 658 021 доларів США,

- грошові кошти в загальній сумі 113 855 євро,

- грошові кошти в загальній сумі 800 шекелів,

- грошові кошти в загальній сумі 2 155 Англійських фунтів стерлінгів,

- злиток банківського металу серія А076481,

- злиток банківського металу серія А076480,

- злиток банківського металу серія 551195,

- злиток банківського металу серія 871277,

- злиток банківського металу серія 828684,

- злиток банківського металу серія 500175,

- злиток банківського металу серія 500177,

- злиток банківського металу серія 500182,

вилучені 21.09.2018-22.09.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2018 за результатами проведення обшуку приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, кв. 3-323, власником яких є ТОВ «КУА «ВАЛПРИМ» «ПЗНВІФ «КОМФОРТ ТАУН» (ЄДРПОУ 37449096).

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Соколов