Постанова № 76811151, 30.09.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Чернівці

справа № 725/5716/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.

секретаря Конецької Д.Г.

з участю представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ОСОБА_1

учасники справи

позивач ОСОБА_2

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 квітня 2018 року головуючий у першій інстанції ОСОБА_4,

встановила:

ОСОБА_5 у грудні 2017 року звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Посилалася на вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 виконавчого напису 14 грудня 2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки на виконання договору між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006

Справа №725/5716/17

Провадження №22-ц/794/741/18 Головуючий у 1 інстанції Федіна А.В.

Категорія 19 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

року №1031 за відсутності документів, що підтверджують право вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», безспірності заборгованості, направлення ОСОБА_5письмової вимоги про усунення порушення, за спливом трьох років з часу виникнення права вимоги.

Просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, вчинений 14 грудня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за номером 18141, про звернення стягнення на предмет іпотеки нежилі приміщення (магазин), який знаходиться по вул.Шептицького,13 м.Чернівці, власником яких є ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості за договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031 з 17 грудня 2012 року по 29 вересня 2015 року в сумі 1989627 грн. 59 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 квітня 2018 року у позові відмовлено.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення Першотравнвеого районного суду м.Чернівці від 11 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Вказує на порушення норм матеріального права та неповне з»ясування обставин розміру заборгованості, направлення публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вимоги ОСОБА_5 про дострокове повернення грошових коштів та припинення договору між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031 з 9 липня 2010 року, припинення договору між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_6 3 травня 2006 року як похідного правочину.

Зазначає про початок перебігу позовної давності для вчинення виконавчого напису з наступного дня, визначеного у вимозі публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про дострокове повернення грошових коштів від 8 червня 2010 року №13-11/2106, як строку виконання зобов»язання, тобто з 9 липня 2010 року.

Посилається на недоведеність повідомлення товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про набуття права вимоги, направлення ОСОБА_5 письмової вимоги про усунення порушення.

Відзив на касаційну скаргу товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та приватнтим нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3А до суду не подано.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 2.1- 2.3, 3.1-3.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ч.1 ст.256, ч.2 ст.524, ч.2 ст.533 ЦК України та зазначив, що при вчинені нотаріусом виконавчого напису були дотримані вимоги Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на недоведеність відсутності доказів безспірності вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», існування між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_5 спору щодо розміру заборгованості за період з 17 грудня 2012 року по 29 вересня 2015 року, відомостей про суму оплати за вчинення виконавчого напису

Водночас судом першої інстанції встановлено вчинення виконавчого напису в рахунок стягнення заборгованості за період, який охоплює не більше трьох років.

Разом з тим суд першої інстанції вважав, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору та договору іпотеки.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися повністю.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Встановлено, що між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 вчинено договір кредиту від 3 травня 2006 року №1031, який забезпечений договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_6 3 травня 2006 року.

Також публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського ноатірального округу Київської області ОСОБА_7 17 грудня 2012 року.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов»язанні – це така правова конструкція, що передбачає перехід від первісного кредитора до нового прав та обов»язків у зобов»язанні.

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України відступлення права вимоги ототожнюється з заміною кредитора, що здійснюється у зв»язку з переданням ним своїх прав іншій особі на підставі правочину, що спрямований на здійснення такої заміни.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна кредитора у зобов»язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярним правонаступництвом), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов»язків до правонаступника (універсальне правонаступництво).

За таких обставин товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» набуто прав кредитора за договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_6 3 травня 2006 року, в порядку сингулярного правонаступництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 14 грудня 2015 року звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 з заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог за договором між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031за період з 17 грудня 2012 року по 29 вересня 2015 року за кредитом в сумі 976311 грн. 58 коп., за процентами в сумі 1010166 грн. 01 коп.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис 14 грудня 2015 року та зареєстровано в реєстрі за номером 18141, про звернення стягнення на предмет іпотеки нежилі приміщення (магазин), які знаходяться по вул.Шептицького,13 м.Чернівці, власником яких є ОСОБА_5, для задоволення вимог за договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031 за період з 17 грудня 2012 року по 29 вересня 2015 року стягнення кредиту в сумі 976311 грн. 58 коп., процентів в сумі 1010166 грн. 01 коп., витрат на вчинення виконавчого напису в сумі 3150 грн., що разом становить 1989627 грн. 59 коп.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі частини першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, якими є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерствіюстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у бузспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З огляду на наведене захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 6 грудня 2011 року за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» про визнання договору недійсним стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» за договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031 кредит в сумі 45224 долари США, за період з 1 березня 2009 року по 20 вересня 2010 року відсотки в сумі 9622 доларів США 55 центів, комісію в сумі 5521 грн. 07 коп., пеню в сумі 18144 грн. 71 коп.

Після чого рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 6 грудня 2011 року за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» за договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031 проценти за період з 21 вересня 2010 року по 28 жовтня 2010 року в сумі 5593 грн. 53 коп.

За змістом рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 6 грудня 2011 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» використало право дострокового повернення усієї суми кредиту, а також сплати процентів, комісії і пені шляхом звернення до ОСОБА_5 з вимогою 8 червня 2010 року №13-11/2106 та стягнення грошових коштів у судовому порядку.

Такими діями кредитор публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» на власний розсуд змінило умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту.

ОСОБА_8 Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у cправі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15.

Разом з тим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 14 грудня 2015 року вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки нежилі приміщення (магазин), який знаходиться по вул.Шептицького,13 м.Чернівці, власником яких є ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості за договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031, що складається, в тому числі з процентів за період з 17 грудня 2012 року по 29 вересня 2015 року в сумі 1010166 грн. 01 коп.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що визначена товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за договором між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031не була безспірна не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

На підставі пунктів 3.1. та 3.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Згідно із п.4.2 постанови Пленум Вищого господарського суду України №10 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у зобов»язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов»язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов»язання мало бути виконане.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).

У такому разі публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», дізналося про порушення свого права повернення кредиту в сумі 45224 долари США у зв»язку з невиконанням ОСОБА_5 обов»язку з наступного дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту, тобто 9 липня 2010 року.

Разом з тим виконавчий напис вчинений нотаріусом 14 грудня 2015 року, тобто понад три роки з дня виникнення права вимоги, з пропуском строку на вчинення виконавчого напису.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновків про правомірність вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою виконання зобов»язання за період, який охоплює не більше трьох років, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 квітня 2018 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_5 на не здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» повідомлення про набуття права вимоги та направлення ОСОБА_5 письмової вимоги про усунення порушення.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини другої наведеної норми якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 встановлено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» здійснено направлення ОСОБА_5 вимоги про усунення порушень від 11 листопада 2015 року №5469-34 (а.с.178-179).

До матеріалів справи приєднано квитанцію поштового відділення зв’язку про відправлення ОСОБА_5 повідомлення цінним листом на вказану в іпотечному договорі адресу (а.с.180).

Таким чином приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 14 грудня 2015 року вчинено виконавчий напис після спливу тридцяти днів з моменту надіслання ОСОБА_5 повідомлення

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_5, на які є посилання в апеляційній скарзі, про припинення зобов»язання з договору між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_6 3 травня 2006 року, у разі закінчення строку дії договору кредиту.

За змістом ч.1 ст.599 ЦК України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Підстави припинення іпотеки визначені ст.17 Закону України «Про іпотеку».

Закінчення строку дії договору між закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_5 кредиту від 3 травня 2006 року №1031 не припиняє іпотеки.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 квітня 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14 грудня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за номером

18141, про звернення стягнення на предмет іпотеки нежилі приміщення (магазин), який знаходиться по вул.Шептицького,13 м.Чернівці, власником яких є ОСОБА_5, таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 21 вересня 2018 року.

Головуючий – підпис (ОСОБА_9Ю.)

Судді – підписи (ОСОБА_10, ОСОБА_11О.)

З оригіналом згідно: