Постанова № 76811118, 20.09.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Чернівці

справа № 713/1206/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Кулянда МП.І., ОСОБА_1

секретаря Чебуришкіної Н.Ю.

учасники справи

позивач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3, ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, адвокатське об»єднання «Ліга Справедливості», товариство з обмеженою відповідальністю «Об»єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості»

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 липня 2018 року головуючий у першій інстанції ОСОБА_5,

встановила:

ОСОБА_2 у липні 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, адвокатське об»єднання «Ліга Справедливості», товариство з обмеженою відповідальністю «Об»єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення грошових коштів.

Зазначала, що між ОСОБА_3 та адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» укладено договір про надання правової допомоги 5 січня 2016 року №05/01-16.

Адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» та товариством з обмеженою відповідальністю «Об»єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» вчинено договір відступлення право вимоги 25 січня

Справа №713/1206/18

Провадження №22-ц/794/913/18 Головуючий у 1 інстанції Кириляк А.Ю.

Категорія 27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

2018 року №25-01-18/1767, за яким товариством з обмеженою відповідальністю «Об»єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» набуто право вимоги за зобов»язаннями ОСОБА_3 за договором між ОСОБА_3 та адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» про надання правової допомоги від 5 січня 2016 року №05/01-16.

Після чого товариством з обмеженою відповідальністю «Об»єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги 20 квітня 2018 року №2767-02.

На підставі наведеного договору ОСОБА_2 набуто право вимоги за договором між ОСОБА_3 та адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» про надання правової допомоги від 5 січня 2016 року №05/01-16.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір поруки 20 квітня 2018 року №2767-02/20/04/18, яким забезпечено виконання зобов»язання за договором між ОСОБА_3 та адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» про надання правової допомоги від 5 січня 2016 року №05/01-16 в сумі 1000 грн.

ОСОБА_3 не виконано зобов»язання за договором між ОСОБА_3 та адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» про надання правової допомоги від 5 січня 2016 року №05/01-16 з оплати послуг в сумі 13750 грн., пені в сумі 31087 грн. 50 коп., інфляційних в сумі 845 грн. 63 коп.

Просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 44683 грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000 грн. солідарно.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 липня 2018 року справу передано на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 липня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Вижницького районного суду Чернівецької області.

Посилається на порушення норм процесуального права, передбачених ч.15 ст.28 ЦПК України, пред»явити позов за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів ОСОБА_4 за вибором позивача.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України та вважав, що справа не підсудна Вижницькому районному суду Чернівецької області.

На обґрунтування висновку про передачу справи на розгляд іншому суду суд першої інстанції послався на правила ч.7 ст.30 ЦПК України та зазначив про об»єднання позовних вимог щодо виконання ОСОБА_3 зобов»язання за договором між ОСОБА_3 та адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» про надання правової допомоги від 5 січня 2016 року №05/01-16 з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов»язання, справа підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача ОСОБА_3, який є стороною основного зобов»язання.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

На підставі ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом п. 7 ст. 30 ЦПК України у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, адвокатське об»єднання «Ліга Справедливості», товариство з обмеженою відповідальністю «Об»єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» є стягнення грошових коштів.

Підставою позову, тобто обставинами, якими ОСОБА_2 обгрунтовувала позовні вимоги, зазначала невиконання зобов»язання за договором між ОСОБА_3 та адвокатським об»єднанням «Ліга Справедливості» про надання правової допомоги від 5 січня 2016 року №05/01-16 та договором між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поруки від 20 квітня 2018 року №2767-02/20/04/18, яким забезпечено виконання зобов»язання.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача ОСОБА_3, який є стороною основного зобов»язання.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_6, на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо визначення підсудності за місцезнаходженням відповідача ОСОБА_4 за вибором позивача.

Частиною 15 ст.28 ЦПК України встановлено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред»являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до роз»ясення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних України у абз.1п.40 постанови від 1 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

За змістом п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних України від 1 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Отже, у даному випадку поширюються правила виключної підсудності, які урегульовані ст.30 ЦПК України.

Згідно із ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Судом встановлено, що місцем проживання відповідача ОСОБА_3 є будинок 30 по вул.Садовського с.Бузова Києво-Святошинського району Київської області.

З огляду на наведене місце проживання відповідача ОСОБА_3 не знаходяться на території адміністративного району суду, який вирішував питання про відкриття провадження у справі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що справа не підсудна Вижницькому районному суду Чернівецької області з додержанням норм процесуального права, якими урегульовано правила територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1ст.375 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного ОСОБА_3 протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 3 вересня 2018 року.

Головуючий – підпис (ОСОБА_7Ю.)

Судді – підписи (ОСОБА_8, ОСОБА_1О.)

З оригіналом згідно: