Рішення № 7680785, 26.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.10                                                                                 Справа № 9/241

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс", м. Луганськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "СІТ-релайн", м. Херсон

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський інститут селекції і технологій", м. Луганськ

про стягнення 67 385 грн. 51 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Студенніков С.В., дов. б/н від 16.07.09,

від 1-го відповідача – не прибув,

від 2-го відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Поліресурс", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з 1-го та 2-го відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 60000,0 грн., з 1-го відповідача штрафні санкції у розмірі 300,0 грн., пеню у розмірі 3751,23 грн., 3% річних –473,42 грн., інфляційні витрати –2860,86 грн. за договором № 18-03/Г від 18.03.09, укладеним між позивачем та 1-м відповідачем, та договором про надання маркетингових послуг від 10.03.09, укладеним між позивачем та 2-м відповідачем, та судові витрати.

У подальшому позивач звернувся до суду із заявою про доповнення позовних вимог, у якій фактично змінив предмет позову та просить:

1) стягнути з 1-го відповідача, ТОВ компанії "СІТ-релайн", та 2-го відповідача, ТОВ "Луганський інститут селекції і технологій", солідарно суму боргу у розмірі 60000,0 грн.,

2) стягнути з 1-го відповідача штрафні санкції у розмірі 300 грн., пеню у розмірі 3751,23 грн., 3% річних –473,42 грн. та інфляційні втрати –2860,86 грн.

1-й відповідач, ТОВ "СІТ-релайн", участь представника у судовому засіданні не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав.

2-й відповідач, ТОВ "Луганський інститут селекції і технологій" (ТОВ "ЛІСТ"), участь представника у судовому засіданні не забезпечив, однак у попередніх засіданнях проти позову заперечував, оскільки вважав, що з його боку не було порушень договірних зобов'язань, про що виклав у письмових запереченнях, наданих до матеріалів справи (а.с. 87).

В обгрунтування позовної заяви, з урахуванням заяви про доповнення до позовних вимог (а.с. 82 –84), викладено наступне.

          Відповідно до умов договору № 18-03/Г від 18.03.09 заявник зобов'язався продати належний йому товар, а 1-й відповідач, ТОВ компанія "Сіт-релайн", зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості 22 тони на загальну суму 110 000,0 грн.

Платіжним дорученням № 202 від 18.03.09 відповідач перерахував на рахунок заявника передплату за поставку товару у розмірі 50 000,0 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору відповідач повинен оплатити товару протягом 1 банківського дня з моменту поставки, однак оплату не здійснив.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача, ТОВ "Поліресурс", полягає у стягненні з відповідачів солідарно боргу у розмірі 60000,0 грн. та штрафних санкцій (пені), 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 7385,51 грн. за порушення договірних зобов'язань.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та 1-м відповідачем було укладено договір № 18-03/Г від 18.03.09, за яким позивач зобов'язався продати належний йому товар, а 1-й відповідач, ТОВ компанія "Сіт-релайн", зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості 22 тони за ціною 4166,67 грн. за 1 метричну тону на загальну суму 110 000,0 грн.

За умовою п. 6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 1-го банківського дня з моменту завершення переробки та/або поставки товару з відповідною якістю, при цьому допускається дострокові або часткові оплати.

Платіжним дорученням № 202 від 18.03.09 1-й відповідач перерахував на рахунок заявника передплату за поставку товару у розмірі 50 000,0 грн., решта сума вартості товару у розмірі 60000,0 грн. на час розгляду справи не оплачена.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України щодо обов'язку доведення фактичних обставин, належності і допустимості доказів, позивачем надано до матеріалів справи наступні докази постачання спірного товару (у копіях):

·          договір № 18-03/Г від 18.03.09

·          товарно-транспортна накладна від 19.03.09 на поставку позивачем 1-му відповідачу гірчиці у кількості 22 тони на суму 110000,0 грн., підписана сторонами (а.с. 27),

·          видаткова накладна № РН-0000059 від 19.03.09 на вказаний вище товар на цю ж суму, підписана сторонами (а.с. 31),

·          довіреність на отримання вказаного вище товару СТТ № 000084 від 19.03.09, видана 1-м відповідачем гр. Горишньому С.М. на отримання вказаного вище товару (а.с. 32),

·          договір-заявка на транспортне обслуговування від 19.03.09, укладений між позивачем та перевізником ПП Рискаль І.П. (а.с. 29),

·          договір № 2 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладений між перевізником та ПП Маяковським Б.Л. (а.с. 28),

·          акт виконання робіт (надання послуг) від 20.03.09, підписаний позивачем та перевізником на суму 1500,0 грн. (а.с. 24),

·          протокол допиту свідка (а.с. 50 –52), яким встановлено, що заступник директора ТОВ "СІТ-релайн" Алексєєв В.В. підтвердив факт отримання від позивача спірного товару 20.03.09,

·          протокол допиту свідка (а.с. 53 –57).

Згідно з умовою п. 7.2 договору № 18-03/Г від 18.03.09 за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 0,5% вартості несплаченого або недоплаченого товару.

За цією умовою позивачем правомірно нарахований штраф у розмірі 300 грн.

Щодо нарахування 1-му відповідачу пені у розмірі 3751,23 грн., суд вважає цю вимогу необґрунтованою, оскільки договором не передбачений такий спосіб забезпечення виконання грошового зобов'язання, тому у стягненні цієї суми слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем нараховані 3% річних за 96 днів (з 21.03.09 по 26.06.09) у розмірі 473,42 грн. та інфляційні втрати за період березень –травень 2009 року у розмірі 2860,86 грн. згідно з розрахунком, наданим до позовної заяви (а.с. 48).

Щодо нарахування 3% річних, суд погоджується з наведеним розрахунком. оскільки він відповідає фактичним обставинам.

Що ж до нарахування інфляційних втрат, то їх розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки оплата 1-м відповідачем за отриманий товар повинна бути здійснена до 21.03.09 за умовою п. 6.2 договору, а право нарахування інфляційних втрат за березень (з 21.03.09 по 31.03.09 –10 днів) у позивача відсутнє.

За таких обставин інфляційні втрати підлягають стягненню частково за квітень –травень 2009 року у розмірі 847,7 грн.

Щодо позовних вимог до 2-го відповідача.

Суд погоджується з доводами ТОВ "Луганський інститут селекції і технологій" про відсутність з його боку порушень договірних зобов'язань, викладених у письмових запереченнях, наданих до матеріалів справи (а.с. 87), а позивачем не доведено ані вини 2-го відповідача у порушенні договірних зобов'язань, ані підстав солідарної відповідальності 2-го відповідача за цим позовом, тому у задоволенні вимог стосовно 2-го відповідача слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з 1-го відповідача стягуються судові витрати на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з 1-го відповідача, ТОВ "СІТ-релайн", 73013, м. Херсон, вул. Ладичука, 68, код 31134890, на користь позивача, ТОВ "Поліресурс", 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, 126/2, код 21799332, суму боргу у розмірі 60000,0 грн., штраф у розмірі 300 грн., 3% річних –473,42 грн. та інфляційні втрати –847,7 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 616,22 грн. та інформаційно-технічні витрати –285,77 грн.

3. У задоволенні решти вимог щодо 1-го відповідача –відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог щодо 2-го відповідача –відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 28.01.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов