Рішення № 76807704, 27.09.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8041/16-ц

Провадження 2/712/999/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді Романенко В.А.

за участю секретаря Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 11.01.2008 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 02-02/08.

Відповідно до умов кредитного договору кредитор зобов’язується надати ОСОБА_1 кредит в сумі 274675,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язується в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строках та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього – Графіком платежів.

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов’язалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов’язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до договору відступлення. Таким чином, ПАТ Акціонерний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Первинний кредитор свої зобов’язання за кредитним договором виконав надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 274675,00 грн.

В свою чергу, боржник неналежно виконує взяті на себе зобов’язання, чим порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.07.2016 року має прострочену заборгованість у розмірі 1198994,35 грн., а саме: за кредитом – 231674,41 грн., по відсотках – 385614,62 грн., по комісії – 26368,80 грн., по пені – 555336,52 грн.

Згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.12.2009 року за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року було стягнуто заборгованість у розмірі 262894,66 грн., а саме: за кредитом – 240055,00 грн., по відсоткам – 17933,63 грн., по комісії – 2746,75 грн., по пені – 2159,28 грн.

Таким чином, станом на 01.07.2016 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року у розмірі 962413,91 грн., а саме: за кредитом – 0,00 грн., по відсотках – 385614,62 грн., по комісії – 23622,05 грн., по пені – 533177,24 грн. Заборгованість по пені за останній календарний рік за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року – 274222,00 грн.

Для захисту своїх кредиторських прав, на виконання умов кредитного договору відповідачам була направлена письмова вимога про усунення порушення, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 02-02/08 від 11.01.2008 року з ОСОБА_2 укладено договір поруки № 02-02/08 від 11.01.2008 року.

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 поручається за виконання боржником умов кредитного договору власними коштами.

У зв’язку з невиконанням боржником свого обов’язку по сплаті кредиту у кредитора виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок поручителя.

Просять суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі – 409236,67 грн., а саме: по відсотках – 385614,62 грн., по комісії – 23622,05 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору у сумі 6138,55 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, скерував до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, скерував заяву просить розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника. Також зазначив, що з приводу стягнення коштів за кредитним договором вже прийнято рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси від 21.09.2009 року та враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, скерувала до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі, проти позову заперечує.

Дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 3, 7, 10 ч. 2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 11.01.2008 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 02-02/08.

Відповідно до умов кредитного договору кредитор зобов’язується надати ОСОБА_1 кредит в сумі 274675,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язується в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строках та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього – Графіком платежів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов’язалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов’язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до договору відступлення. Таким чином, ПАТ Акціонерний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первинний кредитор свої зобов’язання за кредитним договором виконав надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 274675,00 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що боржник неналежно виконує взяті на себе зобов’язання, чим порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.07.2016 року має прострочену заборгованість у розмірі 1198994,35 грн., а саме: за кредитом – 231674,41 грн., по відсотках – 385614,62 грн., по комісії – 26368,80 грн., по пені – 555336,52 грн.

Станом на 01.07.2016 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року у розмірі 962413,91 грн., а саме: за кредитом – 0,00 грн., по відсотках – 385614,62 грн., по комісії – 23622,05 грн., по пені – 533177,24 грн. Заборгованість по пені за останній календарний рік за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року – 274222,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 02-02/08 від 11.01.2008 року з ОСОБА_2 укладено договір поруки № 02-02/08 від 11.01.2008 року.

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 поручається за виконання боржником умов кредитного договору власними коштами.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.12.2009 року за кредитним договором № 02-02/08 від 11.01.2008 року стягнуто заборгованість у розмірі 262894,66 грн., а саме: за кредитом – 240055,00 грн., по відсоткам – 17933,63 грн., по комісії – 2746,75 грн., по пені – 2159,28 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Відповідно до ч. 5, 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 261, 264, 526, 1050, 1052 ЦК України, ст. ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України ).

Головуючий: