Рішення № 7680762, 25.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10                                                                                 Справа № 11/338

За позовом Закритого акціонерного товариства “Луганська фірма “Лутри”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санмар”, м. Луганськ

про стягнення 20 499 грн. 80 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Клименко В.Г., довіреність № 21 від 22.01.2010;

від відповідача - Хаустова Г.О., директор, паспорт серії ЕМ № 584566 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 01.04.2000;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, що утворилася внаслідок неналежного виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору оренди нежитлового приміщення № 37 від 16.05.2008 в сумі 20449 грн. 80 коп.

Позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом № 1 від 14.01.2010 на позовну заяву відповідач повідомив про фактичну наявність заборгованості з орендної плати за укладеним з позивачем договором оренди нежитлового приміщення, а також послався на факт наявності в орендованому приміщенні належної відповідачеві продукції і виклав прохання щодо розгляду питання про можливість зарахування вартості вказаної продукції у рахунок заборгованості з орендної плати.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

16.05.2008 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 37 (а.с. 8-10) (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами якого відповідачеві (орендарю) позивачем (орендарем) було надане у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 379,5 кв. м, що знаходяться на 1-му поверсі фарбувально-оздоблювального корпусу, належного позивачеві, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Відродження, 11 «Г», для використання під склад.

Умовами пункту 2.1 договору його сторони встановили строк дії договору –з моменту прийняття об’єкта оренди та до 31.12.2008.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним складеним та підписаним обома сторонами договору актом від 16.05.2008 приймання –передачі в оренду приміщень (а.с. 13).

Відповідно до пункту 5.2 договору орендна плата склала 4454 грн. 56 коп. з ПДВ. Орендну плату відвідач повинен був перераховувати на поточний рахунок позивача авансом не пізніше 10 числа кожного місяця; орендна плата підлягає індексації з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Додатковою угодою від 31.12.2008 до договору № 37 від 16.05.2008 (а.с. 3) його сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009.

31.05.2009 письмовою угодою про розірвання договорів (а.с. 12) договір № 37 від 16.05.2008 був розірваний.

Акт приймання-передачі майна, що є предметом договору, від відповідача позивачеві після розірвання договору сторонами у справі складений 31.05.2009.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи та не спростовано відповідачем, орендна плата останнім сплачувалася несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість за період з 01.12.2008 по 31.05.2009 у загальному розмірі 20449 грн. 80 коп., яку позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Доводи позивача щодо розміру заборгованості з орендної плати відповідачем під час судового розгляду справи не спростовані, контррозрахунок суми заборгованості не наданий.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаю задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що майно, передане позивачем відповідачеві у строкове платне користування за договором, відповідачем позивачеві у період повернуте за відповідним актом приймання-передачі від 31.05.2009.

Розмір заборгованості відповідача з орендної плати за договором за вказаний у позові період підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами, а також наданим позивачем суду розрахунком та відповідачем у справі не спростований.

Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Санмар», м. Луганськ, вул.. Чкалова, буд. 130А, код 35629878, на користь закритого акціонерного товариства «Луганська фірма «Лутри», м. Луганськ, вул. Возрождєнія, буд. 11 Р, код 03332560, заборгованість з орендної плати у розмірі 20499 грн. 80 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 204 грн. 99 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 29.01.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко