
Кримінальне провадження № 629/2867/18
Номер провадження 1-кп/629/359/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря - Котяй А.Ю., прокурора - Черкаса О.О., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - адвоката Бусуєк Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №42018221380000004 від 10 січня 2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мар’ївка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
в с т а н о в и в :
01 жовтня 2017 року, близько 12 години 00 хвилини, ОСОБА_1, знаходився біля будинку 120 по вул. 9-го Травня в м. Лозова Харківської області, за кермом автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та почав рухатися заднім ходом.
Діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимог п.10.1 Правил Дорожнього руху України, згідно яких «Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», ОСОБА_1 не переконався в безпеці руху та в тому, що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам, почав рухатись заднім ходом та здійснив наїзд на ОСОБА_3, яка їхала на велосипеді біля вищевказаного будинку.
В результаті ДТП ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішнього мищелку лівої великогомілкової кістки, лівої стегнової кістки.
За ступенем тяжкості вищевказаний перелом це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він скоїв злочин невеликої тяжкості згідно класифікації, передбаченої ч. 3 ст. 12 КК України, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 року та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, офіційно не працює, має середню освіту, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого ним злочину, а також часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілій.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а так само попередження вчинення нових злочинів як засудженими, та і іншими особами.
Проаналізувавши зазначені обставини, з метою досягнення цілей покарання, визначених ст. 50 КК України, суд враховує поведінку обвинуваченого, який щиро розкаявся та добровільно відшкодував матеріальну шкоду потерпілій і вважає необхідним і достатнім з метою його виправлення та попередження нових злочинів, призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті закону, що передбачає відповідальність за скоєний ним злочин у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами.
Саме таке покарання буде достатнім, для виправлення засудженого і попередження здійснення ним нових злочинів.
По справі потерпілою ОСОБА_3 13.08.2018 року був поданий цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В даному позові потерпіла просить суд стягнути матеріальну шкоду без визначення суми, моральну шкоду у сумі 100 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1600 грн. При цьому потерпіла додає до цивільного позову квитанцію б/н Лозівської юридичної консультації від 13.08.2018 року по оплаті правової допомоги у сумі 1600 грн. З даної квитанції не вбачається будь-яких інших відомостей, стосовно того, хто отримав відповідні кошти і їх розрахунок.
Згідно ч.4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з самої позовної заяви, потерпілою заявлено відшкодування матеріальної шкоди у невизначеному розмірі, а також відсутні відомості про надання потерпілій саме правової допомоги при складанні позовної заяви.
На підставі викладеного, суд не вбачає за можливе розглянути дану позовну заяву потерпілої в кримінальному провадженні і залишає позов без розгляду.
Також суд роз'яснює потерпілій ОСОБА_3 на її право повторного звернення до суду з уточненою позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної школи з наданням відповідних доказів та документів в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 349, 369,373,374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст. 286 КК України у виді трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мар’ївка Близнюківського району Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, судові витрати за проведення автотехнічної експертизи №561/18 від 22.05.2018 року у розмірі 429 грн.; судові витрати за проведення автотехнічної експертизи №562/18 від 22.05.2018 року у розмірі 572 грн.; судові витрати за проведення автотехнічної експертизи №562/18 від 22.05.2018 року у розмірі 572 грн. на користь держави (Код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу: Держава).
Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду та роз'яснити право на звернення до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної школи в порядку цивільного судочинства.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.
Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України, а саме:
-автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 вважати повернутим ОСОБА_1, згідно зберігальній розписці від 07.05.2018 року;
-велосипед марки «Україна» вважати повернутим потерпілій ОСОБА_3, згідно зберігальній розписці від 07.05.2018 року.
Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя Каращук Т.О.
Судове рішення № 76805983, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 26.09.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/2867/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: