Ухвала суду № 7680584, 17.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

17.12.09 р.                     Справа № 7/170           

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючий суддя: Сгара Е.В.,

судді: Є.І. Мєзєнцев, М.О. Лейба,

при секретарі судового засідання Косьміній Х.Р.

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Державного підприємства “Ровенькиантрацит” м.Ровеньки

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремгормаш” м.Дебальцеве

Предмет спору: стягнення заборгованості за поставлену вугільну продукцію та суми провізної плати, пов’язаної з постачанням вугілля до станції призначення в сумі 3470089,96 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Державне підприємство “Ровенькиантрацит” м.Ровеньки звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремгормаш” м.Дебальцеве про стягнення заборгованості за поставлену вугільну продукцію та суми провізної плати, пов’язаної з постачанням вугілля до станції призначення в сумі 3470089,96 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на той факт, що всупереч умовам договору постачання №38-114гп від 07.10.2008р., укладеного сторонами, відповідач оплатив поставлене у жовтні – грудні 2008р. вугілля не у повному обсязі та несвоєчасно, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість на спірну суму.

Клопотанням від 13.07.2009р. №352 позивач звернувся до суду та просить вжити додаткових засобів для забезпечення позову, а саме: накласти арешт на кошти у сумі 3470089, 96 грн., що знаходяться на рахунку 2600612021 в ДОД „РайфайзенБанкАваль” м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 33374001, ІПН 333740005044.

Ухвалою суду від 29.07.2009р. провадження у справі зупинялось за клопотанням відповідача на підставі ч.1 ст.79 ГПК України до закінчення розгляду господарським судом Луганської області справи №1/70пд, яка пов’язана зі справою № 7/170.

Ухвалою суду від 04.12.2009р., у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено.

03.12.2009р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення позивача №б/н від 02.12.2009р. та відповідача №б/н від 30.11.2009р., відповідно до яких, сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3470089, 96 грн., та між сторонами не залишилось інших спірних неврегульованих питань.

Припинення зобов’язання зарахуванням означає відсутність предмету спору за умови, якщо між сторонами не залишилось спірних (неврегульованих питань). Вказані доводи також містяться в листах Вищого господарського суду від 07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм цивільного та господарського кодексів України” та від 12.03.2009р. №01-08/163 „Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”.

У судове засідання, призначене на 17.12.2009р., сторони не з’явились, відповідач направив на адресу суду телеграму про відкладення розгляду спору.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи вищенаведене, той факт, що обидві сторони письмово повідомили суду про врегулювання спору по цій справі шляхом здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто, предмет спору на теперішній час відсутній, суд вважає можливим розглянути справу у судовому засіданні 17.12.2009р.

До того ж, відповідач не позбавлений права у разі неможливості прибуття до суду одного представника, направити у судове засідання іншого представника.

За наведених обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду спору.

Дослідивши представлені сторонами документи, судом з’ясовано, що відповідач звернувся до позивача із заявами від 13.07.2009р. та від 30.11.2009р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 3470089, 96 грн., які отримані позивачем, докази чого місяться в матеріалах справи.

У письмовому поясненні № б/н від 02.12.2009р. позивач зазначив, що не заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяв відповідача від 13.07.2009р. та від 30.11.2009р. на загальну суму 3470089, 96 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 203 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3470089, 96 грн. після подачі позову до суду (позов до суду подано 08.06.2009р.)

Таким чином, на момент розгляду справи предмет спору відсутній, тому провадження у справі підлягає припиненню.

У судовому засіданні 17.12.2009р. розглянуто клопотання позивача від 13.07.2009р. №352 про вжиття додаткових засобів для забезпечення позову, а саме: накладення арешту на кошти у сумі 3470089, 96 грн., що знаходяться на рахунку 2600612021 в ДОД „РайфайзенБанкАваль” м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 33374001, ІПН 333740005044.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно приписів, зазначеної статті підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з цим, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не доведено, що у разі не накладення арешту на грошові кошти відповідача, такі кошти можуть зменшитись чи зникнути.

До того ж, обома сторонами надані письмові пояснення щодо здійснення ними зарахування зустрічних однорідних вимог та відсутності між сторонами спірних (неврегульованих) питань по цьому спору.

За таких обставин вимога щодо забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи той факт, заяви про зарахування зустрічних вимог подана відповідачем після звернення позивач з позов до суду , а також враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, 601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 49, 66, п.1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремгормаш” (84700, Донецька область, м.Дебальцеве, вул.Рози Люксембург, 66, ЄДРПОУ 33374001, р/р 2600612021 в ДОД „РайфайзенБанкАваль” м.Донецьк, МФО 335076) на користь Державного підприємства “Ровенькиантрацит” (94700, Луганська область, м.Ровеньки, вул.Кромуністична, 6, ЄДРПОУ 32320704, р/р 26008301230607 у філ.ПІБ м.Ровеньки, МФО 304502) державне мито у сумі 25500, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 312, 50 грн.

Видати наказ після набрання ухвалою чинності.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя                               

Судді Є.І. Мєзєнцев

М.О. Лейба

.