Ухвала суду № 76805534, 28.09.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/7887/18

Провадження № 1-кс/638/4019/18

28.09.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі слідчого судді – Хайкіна В.М.

за участю секретаря – Скрипаченко В. Р.

з участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю підозрюваного ОСОБА_3

з участю захисника ОСОБА_4

розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження №42015220010000049 від 02.09.2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працює на посаді радника міського голови Харківської міської ради, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 року слідчий СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220010000049 від 02.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

25 вересня 2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в присутності захисника ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні прокурори Харківської місцевої прокуратури №1 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просили суд його задовольнити з підстав існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 – ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном 60 днів, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 176 КПК України, до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Загальною складовою підстави застосувань будь-якого запобіжного заходу у розумінні вимог частини 2 статті 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри вчиненні особою кримінального правопорушення слід розуміти як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завдання подальшого провадження, сприяти якому має запобіжний захід, що обирається.

Так, підозра, яка повідомлена ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: свідченнями представника потерпілого ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» ОСОБА_6, свідченням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 висновком судової експертизи з питань землеустрою №18424 від 31.08.2018 року, висновком судової оціночної земельної експертизи №18425 від 17.08.2018 року, долученням в якості речових доказів документів у вигляді оригіналу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр-ну ОСОБА_11 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва, які розташовані за адресою: вул. Гризодубова, 48-В м. Харків та іншими доказами.

Проте, суд вважає не доведеним наявність передбачених частиною 1 статті 177 КПК України ризиків, про які йде мова у клопотанні та на які посилається сторона обвинувачення. Зокрема, дані, що ОСОБА_3 має намір переховуватися від суду, в матеріалах клопотання відсутні і протягом розгляду не встановлені.

Окрім того, як вбачається із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №463015, ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи з 10.01.2017 року, інвалідність призначена безстроково з причин загального захворювання, а тому повинен дотримуватись індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями за №1758/981/29, проведення якої в умовах цілодобового домашнього арешту є неможливим. Крім того, захисником підозрюваного надано медичну документацію, що підтверджує наявність у підозрюваного низки хронічних захворювань, перебування на обстеженнях у кардіологів та неврологах, прийняття ним гіпотензійних препаратів.

Також на утриманні підозрюваного ОСОБА_3 знаходяться батьки похилого віку, дружина, донька та сестра, а репутація підозрюваного, людини з 41-річним стажем роботи, який неодноразово заохочувався, має бездоганну службову характеристику, про що наявні докази, надані захисником ніяким чином не доводять ризики, наведені стороною обвинувачення у внесеному до суду клопотанні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, так як з урахуванням особи підозрюваного, обставин справи до нього можуть бути застосовані інші міри запобіжних заходів, достатні для запобігання ризиків вказаних в клопотанні.

Також не обґрунтовано та не доведено, що подальше розслідування кримінального провадження не можливо здійснити без перебування підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом.

Твердження слідчого у клопотанні, що великий термін покарання, який може загрожувати ОСОБА_3 унаслідок визнання його винним, може спровокувати останнього покинути територію України з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбування можливого покарання, жодним чином не доведене та не обґрунтоване, зокрема не вказано, чи наявний у підозрюваного паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Факт того, що ОСОБА_3 досить тривалий час працював в органах влади та місцевого самоврядування Харкова і продовжує там працювати, постійно відвідує приміщення, заклади та установи цих органів і може мати доступ до речей та документів, які там зберігаються і можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також те, що ОСОБА_3 володіє стійкими зв’язками серед посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування міста і області, має значний авторитет в їх середовищі і може використати ці зв’язки та авторитет з метою та як засіб незаконного впливу на учасників кримінального провадження та для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є надуманими, не підтвердженими матеріалами, що додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому суд вважає їх сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.

Більш того, згідно ухвал Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.06.2018 року, 14.06.2018 року, 18.09.2018 року, усі клопотання сторони обвинувачення про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220010000049 від 02.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України, задовольнялись в повному обсязі, та стороні обвинувачення надавалась можливість вилучення відповідних речей і документів, а тому ризик знищення речей і документів підозрюваним є у повній мірі необґрунтованим.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_3, оскільки не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки підставою для обрання запобіжного заходу у відповідності до положень частини 2 статті 177 КПК України є наявність сукупності певних ризиків, визначених законом та наявної обґрунтованої підозри, що в даному випадку виключається, відповідно суд відмовляє у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у зв’язку з відсутністю таких підстав.

При обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання,який є співмірним з існуючими ризиками, відповідає його особі та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підставі суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню інших чином.

Керуючись ст.ст. 193,194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження №42015220010000049 від 02.09.2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносноОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

1) Прибувати до слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 за першою вимогою,

2) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі невиконання вказаних обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Визначити 2-х місячний термін дії обов’язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_3 з дня проголошення ухвали.

Контроль за виконанням особистого зобов’язання покласти на слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав, про покладені на мене обов’язки та наслідки їх невиконання повідомлений:

«____» _______ 2018 р. ___ год. ____ хв. _______(ОСОБА_3 В.)