Постанова № 76805513, 25.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/1121/17 Номер провадження 22-ц/786/1750/18Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Рибак О.О.,

за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3

на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 травня 2018 року, постановленого суддею Татіщевою Я.В., повний текст рішення виготовлено 25 травня 2018 року,

по справі за позовом ОСОБА_2 до Рудківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, Гребінківської районної державної адміністрації Полтавської області про встановлення факту членства у колективному сільськогосподарському підприємстві, визнання права власності на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

10.11.2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із вказаним позовом, уточнивши у лютому 2018 року, в якому просила встановити факт набуття її матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 19.09.1997 року, права на земельну ділянку (пай) 4,05 умовних кадастрових гектар, розташовану на територію Рудківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_4 була членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва на час розпаювання у 1995 році, однак помилково не була включена у списки осіб, які мали право на земельну частку (пай), внаслідок чого незаконно позбавлена такого права. При цьому просила вважати перебіг позовної давності розпочатим у грудні 2016 року, коли одержала відповідь із Гребінківської райдержадміністрації.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення вмотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_4 за свого життя в установленому законом порядку не отримала права на земельну частку(пай), у неї відсутній відповідний сертифікат на земельну частку (пай) або рішення суду, тому це право не входить до складу спадкової маси після її смерті та не може бути успадковано спадкоємцями.

Позивач оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вважає, що районним судом безпідставно не враховано той факт, що її мати ОСОБА_4 на час розпаювання КСП ім. Чапаєва була його членом та незаконно не внесена до списку, який додається до Державного акту на право колективної власності, що не позбавляє права позивача успадкувати право на земельну частку (пай).

Зазначає про відсутність у рішенні суду обгрунтування відмови щодо визнання факту перебування її матері у членах КСП.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не подали.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні. Відповідачі в судове засідання своїх представників не направили.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та її представника, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_4, яка померла 16 вересня 1997 року, є матір’ю позивача ОСОБА_2./а.с.10-14/

ОСОБА_4 з 1930 року до листопада 1967 року працювала в колгоспі ім.Чапаєва Гребінківського району Полтавської області в с.Рудка, звідки пішла на пенсію та з членів колгоспу не виходила, що підтверджується довідкою від 28.11.1967 року та матеріалами її пенсійної справи /а.с.16-30/.

У 1995 році розпочалося розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства ім.Чапаєва, що знаходилося у с.Рудка Гребінківського району Полтавської області. Згідно виписки з протоколу №1 загальних зборів членів КСП імЧапаєва від 17 січня 1997 року вказаними зборами затверджено списки членів КСП ім.Чапаєва, які мають право на одержання земельної частки-паю та вирішено виділити земельні частки-паї кожному члену КСП згідно списку./а.с.21/ .

На час розпаювання земель КСП ім.Чапаєва в с.Рудка Гребінківського району Полтавської області ОСОБА_4 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 / а.с.15/.

Відповідно до інформації, викладеній у листі від 12 лютого 2003 року головою СТОВ «Рудківське» (правонаступника КСП ім.Чапаєва), списки членів КСП ім. Чапаєва, які мали право на одержання земельної частки (паю), затверджувались на загальних зборах від 17 січня 1997 року. У списки були включені громадяни, які були в той період членами КСП ім. Чапаєва і проживали на території Рудківської сільської ради /а.с.23/.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що на час розпаювання ОСОБА_4 не була включена до списку членів КСП ім. Чапаєва, які мають право одержання земельної частки (паю) та не одержала відповідний сертифікат на земельну частку (пай).

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому виходить з наступного.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарськогокооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.04 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку(пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Суд першої інстанції, повно встановивши фактичні обставини, керуючись викладеним правовими нормами і роз’ясненнями, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків районного суду не спростовують, зводяться до доводів позовної заяви, незгоди з висновком суду першої інстанції та переоцінки доказів.

Зокрема, доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції, що ОСОБА_4 на час розпаювання була членом КСП та помилково не внесена до списку осіб, які мають право на земельну частку – не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини викладені у рішенні суду, як встановлені судом при з’ясуванні обставин.

ОСОБА_4 з 1930 року по листопад 1967 року працювала у колгоспі ім.Чапаєва Гребінківського району Полтавської області в с.Рудка вказаного району, звідки пішла на пенсію і з членів колгоспу не виходила, а отже на час розпаювання КСП ім. Чапаєва залишалася членом цього підприємства, що підтверджується матеріалами справи та відповідачі цих обставин не заперечують. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно не внесена до списку осіб, які мають право на земельну частку(пай), що додається до Державного акту на право колективної власності.

В той же час, викладені обставини не дають підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за померлою матір’ю ОСОБА_4 права на відповідну земельну ділянку (пай), оскільки зі смертю останньої припиняються її права та обов’язки, які переходять від неї (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). В даному випадку спадкоємець має право у разі дотримання вимог спадкового права щодо строків та підстав(за законом чи заповітом) для прийняття спадщини заявити позов про визнання права на земельну частку(пай) за собою, а не за померлою особою. Тобто позивачкою неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у рішенні суду обгрунтування відмови щодо визнання факту перебування її матері у членах КСП не заслуговують на увагу, оскільки у зміненій позовній заяві від 05.02.2018 року така вимога відсутня, а в оскаржуваному рішенні суд вказав про цей факт, як доведений довідкою із матеріалів пенсійної справи.

Вимога позивача про відлік строку позовної давності з грудня 2016 року, коли одержала відповідь Гребінківської державної адміністрації, не заслуговує на увагу, оскільки у разі прийняття нею спадщини у передбачений законом шестимісячний строк після смерті матері позовна давність щодо права на спадкове майно не застосовується, оскільки незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Посилання суду першої інстанції в рішенні на те, що ОСОБА_4 не набула за свого життя права на земельну частку (пай), оскільки не була включена в список громадян - членів КСП ім. Чапаєва (додаток до державного акту), що мають право на земельну частку (пай), - є помилковим, однак не впливає на правильність висновку про відмову в позовних вимогах про визнання вказаного права за померлою особою.

Враховуючи викладене, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.367,368 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 травня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2018 року.

Головуючий – суддя Л.І.Пилипчук

Судді: /ПІДПИСИ/ ОСОБА_5

ОСОБА_6

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І ОСОБА_1