Ухвала суду № 76805489, 28.09.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/18451/17

Провадження № 6-а/638/44/18

28.09.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Скрипаченко В. Р.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2

з участю представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків заяву представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.08.2018 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просить призначити судове засідання щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.08.2018 року прийнято до провадження заяву представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, призначено розгляд заяви на 24 вересня 2018 року на 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_7 - ОСОБА_2 просив вважати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року по справі №638/18451/17 не поданим; накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_8 як керівника суб’єкта владних повноважень за неподання звіту про виконання рішення штраф у розмірі 35240 грн. шляхом стягнення з нього на користь ОСОБА_7 та Державного бюджету України по 17620 грн., а також встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк подання звіту про виконання рішення протягом десяти з дня набрання ухвалою законної сили, про що подав відповідне клопотання.

В судовому засіданні представники відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заперечували проти задоволення заяви, в судовому засіданні надали листа за вих. №19528-14/20 від 18.07.2018 року, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення суду провело перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, доплата різниці пенсії становить 54103, 33 грн. Даний лист, за ствердженням представників, направлявся до суду та був отриманий судом.

Суд, дослідивши доводи учасників процесу, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року адміністративний позов ОСОБА_7 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задоволено: визнано бездіяльність головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_7 з 01.01.2016 року з грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій і допомог у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_7 від 29.05.2017 року №100/31454-2003006013 протиправною; зобов’язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_7 з 01.01.2016 року пенсію без обмеження максимальним розміром в розмірі 82 % грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених в довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грощове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_7 від 29.05.2017 року № №100/31454-2003006013, здійснити виплату суму перерахунку однією сумою, починаючи з 01.01.2016 року; зобов’язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п’ятнадцяти днів, з дня набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ст. 382 КАСУ.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року по справі №638/18451/17 за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, повернуто скаржнику.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року по справі №638/18451/17 набрало законної сили 06.07.2018 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Так, у своїх рішеннях від 29.06.2004 року по справі «ОСОБА_4 проти України», від 20.07.2004 року в справі «Шмалько проти України», від 27.07.2004 року у справі «Ромашов проти України», від 09.11.2004 року у справі «Бакай та інші проти України», від 11.01.2005 року у справі «Дубенко проти України», від 22.02.2005 року у справі «Шаренок проти України», від 05.04.2005 року у справі «Вараниця проти України», від 19.04.2005 року у справах «Піряник проти України», «Долгов проти України», «Щербанов проти України», від 03.05.2005 року у справі «Василенков проти України», від 07.06.2005 року у справі «Фукльов проти України», від 21.06.2005 року у справі «Булинко проти України», від 13.09.2005 року у справі «Лютих проти України», від 06.09.2007 року у справах «Шамрай проти України», «Лозинський та інші проти України» Європейський Суд з прав людини відзначив, що право на суд, закріплене в частині 1 статті 6 Конвенції, було б лише ілюзією, якщо б держави допускали такий стан речей, коли рішення національних судів залишалися б невиконаними. З посиланням на свою попередню прецедентну практику, сформульовану в його попередніх аналогічних справах, Європейський Суд зазначив, що тлумачення частини 1 статті 6 Конвенції винятково як такої, що стосується доступу до суду та процедури розгляду справи у суді, було б несумісним із принципом верховенства права, який держави-учасниці зобов’язались дотримувати, ратифікуючи Конвенцію. Зважаючи на це, виконання рішення будь-якого суду повинно розглядатись у світлі вимог статті 6 Конвенції як складова частина «процесу у справі» (trial).

Таким чином Європейський Суд дійшов висновку, що неспроможність держави вжити належних заходів для виконання рішення суду впродовж строку, визначеного національним законодавством, означає позбавлення частини 1 статті 6 Конвенції її корисного значення.

У зв’язку з цим, Європейський Суд з прав людини зазначив, що затримання виконання судового рішення може бути виправданим лише за виняткових обставин. Проте, в будь-якому разі, таке затримання не може бути настільки довгим, аби була знищена сама сутність того права, яке захищається частиною 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, Європейський Суд майже в кожному своєму рішенні проти України стосовно надто тривалого виконання судових рішень національних судів вказував, що неможливість особи домогтися виконання судового рішення на свою користь становить втручання в право цієї особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплене у статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Тобто, аналіз рішень Європейського ОСОБА_3 з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Таким чином, стаття 382 КАС України передбачає судовий контроль та відповідальність як за неподання звіту, так і у разі його подання, але неналежного виконання судового рішення, що встановлюється судом за результатами розгляду поданого звіту. Такий контроль здійснюється судом у разі зобов’язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається із правового змісту статті 382 КАС України, зазначена норма є диспозитивною для суду в частині встановлення відповідних наслідків відповідальності у випадку неналежного виконання суб’єктом владних повноважень судового рішення, що знайшло своє відображення у звіті про виконання постанови суду.

За змістом процесуальної норми, варіанти застосування правових наслідків можуть бути різними, як встановлення нового строку на подання звіту, накладання штрафу кожного по окремості застосування, так і можливе застосування їх у сукупності.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, у адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Між тим, доказів на підтвердження направлення відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України про отримання судом листа за вих. №19528-14/20 від 18.07.2018 року, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення суду провело перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, доплата різниці пенсії становить 54103, 33 грн., відповідачем не надано, в матеріалах справи №638/18441/17 він відсутній.

Посилання сторони відповідача про отримання судом листа про виконання рішення суду не підтверджується жодним доказом, а на копії, наданій представником у судовому засіданні, відсутній штамп суду із зазначенням дати отримання документа, посади, прізвища та підпису відповідального працівника канцелярії, що приймає кореспонденцію від осіб, як того вимагає п. 2.2. Розділу 2 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 року №173, не надано доказів, що підтверджують надсилання такого звіту до суду (фіскальні чеки відділень поштового зв’язку, реєстр відправки кореспонденції поштовим засобом зв’язку).

За таких обставин, доводи сторони відповідача суд вважаєсумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.

Частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

За наведених вище обставин, оскільки звіт відповідачем не подано у встановлені судом строки, а надано лише у судовому засіданні, яке призначено для розгляду заяви представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 щодо розгляду звіту,суд вважає за необхідне накласти штраф на керівника суб’єкта владних повноважень – начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_8у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 грн., з яких 17620 грн. стягнути на користь ОСОБА_7, 17620 грн. – на користь Державного бюджету України.

Окрім того, оскільки представником відповідача у судовому засіданні подано звіт про виконання рішення суду, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 в частині встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області нового строку подання звіту про виконання рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Вважати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року по справі №638/18451/17 не поданим.

Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_8, як керівника суб’єкта владних повноважень, за неподання звіту про виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року по справі №638/18451/17 штраф у розмірі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. шляхом стягнення з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., а також стягнення з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_8 на користь державного бюджету України 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 28.09.2018 року.

Головуючий: