Ухвала суду № 76805093, 27.09.2018, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/632/18

провадження № 1-кс/563/459/18

УХВАЛА

27 вересня 2018 року м. Корець

Слідчий суддя Корецького районного суду Рівненської області Опришко П.З., при секретарі Литвинчук Л.Л., за участю: підозрюваного ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2, прокурора Скрипника Р.М., слідчого Ющука В.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець клопотання захисника-адвоката підозрюваного ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в:

До Корецького районного суду Рівненської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся його захисник ОСОБА_2 з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчий суддя Корецького районного суду Рівненської області Кулик Є.В. обираючи 22.08.2018 року відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою допустив порушення процесуального закону. Зокрема не визначив розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, що відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 183 КПК України є обов’язковим. Крім цього, зазначив, що строк перебування під вартою ОСОБА_1 перевищує «розумний строк», визначений ЄСПЛ та вважав, що відносно нього порушуються норми ст. 5 Конвенції, навівши при цьому для прикладу окремі рішення Європейського суду з прав людини та правові позиції по них.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задоволити з підстав викладених у ньому та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор та слідчий в судовому засіданнізасіданні заперечили проти заявленого клопотання захисника, обгрунтовуючи тим, що не зникли ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу.

Заслухавши позицію підозрюваного та його захисника, прокурора та слідчого, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали суд прийшов до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області Кулика Є.В. від 22 серпня 2018 року до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

11 вересня 2018 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 22.08.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного без задоволення.

При цьому колегія суддів зазначила, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.

За приписами ст. 201 КПК України можливість зміни запобіжного заходу за клопотанням захисника (підозрюваного) пов’язується з існуванням обставин, які не досліджувались при попередньому вирішенні такого питання, або з виникненням нових обставин, що тягнуть за собою зменшення заявлених раніше ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в зв’язку з якими був обраний наявний запобіжний захід.

З дослідженої судом ухвали про обрання запобіжного заходу та ухвали апеляційного суду, якою її залишено без змін, встановлено, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу було запобігання спробам переховуватись від слідства або суду та незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження, і на обґрунтування цих ризиків прокурором було надано достатньо доказів, які досліджувались судом і визнані належними.

Як слідує з поданого суду клопотання захисника підставою для зміни запобіжного заходу він зазначає не вирішення судом першої інстанції питання про визначення розміру застави відповідно до ч. 3, 4 ст. 183 КПК України та порушення «розумних» строків під час тримання підозрюваного під вартою.

З приводу незастосування застави при обранні запобіжного заходу у вигляді застави суд зазначає, що підставами для зміни запобіжного заходу можуть бути лише належні та допустимі докази того, що відпали або істотно зменшилися ризики передбачені ст. 177 КПК України. Суд першої інстанції в даному випадку не має процесуальних прав і можливостей переглядати рішення суду першої інстанції на предмет його відповідності процесуальному закону, тим більше коли воно залишене в силі після перегляду в апеляційному порядку.

Щодо зміни запобіжного заходу з приводу недотримання судом «розумних строків» тримання під вартою слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до постанови Пленуму ВССУ№ 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження є складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (частина третя статті 28 КПК України).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування підозрюваного, а також ризик його впливу на інших учасників процесу, або взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що й такий запобіжний захід як інший не пов'язаний із позбавленням волі здатний їм запобігти, а тому підстав для зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший не пов'язаний із позбавленням волі суд не вбачає.

Заслухавши учасників судового засідання, враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про доцільність зміни підозрюваному запобіжного заходу, суд вважає, що обставини, зазначені при обранні запобіжного заходу продовжують існувати.

З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід крім тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_1 буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, суду не надано підстав для зміни запобіжного заходу, а отже клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 201 КПК України, слідчий судя,-

ухвалив :

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні №12018180140000152 - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає

Суддя Опришко П.З.