Постанова № 76804919, 27.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/887/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1398/18Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Гальонкіна С.А., Абрамова П.С., при секретарі: Діхтяр Т.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року (прийняте суддею Харченко В.Ф., повний текст судового рішення складено 11 квітня 2018 року) у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і договором поруки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» (як правонаступник ЗАТ КБ «Приватбанк») звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області із зазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_2 своїх зобов’язань щодо повернення банку коштів за кредитним договором №PLKPGK08063782 від 28.07.2006 не виконав, внаслідок чого станом на 23.08.2016 утворилася загальна заборгованість перед банком 3013,69 доларів США. Також зазначив, що ОСОБА_3 за договором поруки №PLKPGK08063782 від 28.07.2006 є поручителем перед ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором. Внаслідок невиконання позичальником ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором позивач прохав суд стягнути з позичальника ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_3 на свою користь солідарно існуючу заборгованість у сумі 3013,69 доларів США, що за курсом НБУ 25,29 грн за 1 долар США, відповідно до службового розпорядження НБУ від 23.08.2016, складає 76216,22 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 рокупозов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) і ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: с. Бурімка, Семенівський район, Полтавська область)на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №PLKPGK08063782 від 28.07.2006, договором поруки від 28.07.2006, яка станом на 23.08.2016 включає у себе2105,43 доларів США заборгованість за кредитом, 369,76 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитом, 299,88 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 238,62 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а всього3013,69 доларів США, що за курсом НБУ на 23.08.2016 складає 25,29 грн за 1 долар США, та складає 76216,22 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити за недоведеністю. Апелянт вважає, що дане рішення суду є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що суд першої інстанції не здійснив належне правосуддя, оскільки у судовому рішенні у достатній мірі не виклав мотиви, на яких базуються в частині перевірки розрахунку заборгованості за кредитним договором та іншими доводами ОСОБА_2 Також, зазначив що пеня може обчислюватись і стягуватись лише в національній валюті України – гривні, однак у розрахунках позивача пеню обчислено у доларах США та переведено у еквівалент у гривні за курсом НБУ на дату звернення з позовом.

Крім того, вказує, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доказам ПАТ КБ «Приватбанк» в частині правомірності представлення інтересів Позивачем нового кредитора «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» в судових інстанціях. Зокрема, копія перекладу Довіреності від 10 березня 2010 року (переклад станом на 29.03.2010) видана на ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, однак позовну заяву від імені представника ПАТ КБ «Приватбанк» підписано ОСОБА_7 При цьому, судом перевірка оригіналу Довіреності від 10 березня 2010 року та її чинність під час судового розгляду справи не здійснювалася.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 28 липня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № PLKPG08063782 (т.1, а.с.12, 13).За змістом даного Кредитного договору позивач ПАТ КБ «Приватбанк»з обов’язався надати відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти готівкою через касу банку на строк з 28.07.2006 по 28.07.2021 включно, у вигляді простої кредитної лінії у розмірі 9 675,00 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) доларів США, з яких:8400,0 дол. США - на купівлю квартири, 1275,00 дол. США - на сплату страхових платежів, а відповідач ОСОБА_2 зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором 28.07.2006 між позивачем, як кредитором, і відповідачем ОСОБА_3, як поручителем, укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором №PLKPGK08063782 від 28.07.2006 (т.1, а.с.197).

19 лютого 2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» відступив своє право вимоги за кредитним договором № PLKPG08063782 від 28.07.2006 року до «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (надалі – «ЮМЛ». Внаслідок відступлення, «ЮМЛ» є єдиним власником усіх прав вимоги за Кредитними документами (у тому числі, але не обмежуючись цим, прав на отримання всіх платежів, передбачених Кредитним договором, і всіх прав іпотекодержателя за Договором іпотеки з 19 лютого 2007 року).

Тобто, до «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» перейшли всі права за кредитним договором № PLKPG08063782 від 28.07.2006, які до цього належали ПАТ КБ «Приватбанк», в т. ч. і право вимагати погашення заборгованості по процентам, комісії та пені.

Так, повідомленням від 25.08.2016 №30.1.0.0/2-608 (т.1 а.с.8-11) позивач повідомив ОСОБА_2 та його поручителя ОСОБА_2 про необхідність погашення ОСОБА_2 існуючої заборгованості, проте, на час звернення до суду і судового розгляду цієї справи, борг не погашено, зобов’язання не виконано.

З наданого позивачем розрахунку (т.1, а.с.4-6) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 користувався кредитними коштами банку, погашав отриманий кредит, проте допустив несвоєчасне погашення відповідних платежів на користь банку.

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 23.08.2016 у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість перед позивачем за договором на суму 3013,69 доларів США, яка складається з: 2105,43 доларів США - заборгованість за кредитом, 369,76 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 299,88 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 238,62 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Відповідно до довідки Національного банку України на 23.08.2016 встановлено офіційний курс гривні до іноземної валюти 100 (ОСОБА_4 США) 2529.1161 (т.1 а.с.7). Відтак заборгованість 3013,69 доларів США станом на 23.08.2016 складає 76216,22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того,що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість, факт якої належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачами.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норм статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обов’язковим до виконання; порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України, передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором утому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойка, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем доведено факт порушення відповідачами зобов’язань за кредитним договором та договором поруки.

Доводи апелянта в частині не доведення позивачем факту наявності заборгованості по кредиту, є необгрунтованими та такими, що сформовані на підставі власної суб’єктивної оцінки доказів наданих позивачем, яка не відповідає обставинам справи, а тому не підлягають врахуванню при перегляді рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовом за захистом своїх прав, зазначивши при цьому, що станом на 23.08.2016 року відповідач ОСОБА_2Г і поручитель ОСОБА_3 має заборгованість перед банком у розмірі 3013,69 доларів США, що за курсом НБУ 25,29 грн за 1 долар США, відповідно до службового розпорядження НБУ від 23.08.2016, складає 76216,22 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що 19 лютого 2007 року ЗАТ КБ «Приватбанк» відступив своє право вимоги компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ», уклавши договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, зокрема, щодо кредитного договору, укладеного з відповідачем.

Отже, на час звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № PLKPG08063782 від 28 липня 2006 року ПАТ КБ «Приватбанк» не належало право вимоги.

Згідно наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснював нарахування заборгованості за кредитним договором, починаючи з 28 липня 2006 року до 23 серпня 2016 року, тобто цей розрахунок включає період, протягом якого позивачу не належало право вимоги за кредитним договором.

Так, згідно пункту 2.11 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 19 лютого 2007 року продавець, довірчий управитель та покупець укладають договір про обслуговування іпотечних активів стосовно обслуговування, прийому платежів, та примусового виконання іпотечних активів та інших певних справ (т.1, а.с. 157-168). Тобто, покупець погоджується купити основні іпотечні активи. Відповідно до укладеного договору під основними іпотечними активами розуміються права вимоги за іпотеками та відповідні права вимоги за кредитами. Права вимоги за кредитами означає всі права вимоги, існуючі або майбутні, чинні або ті, що виникають під умовою, продавця як кредитора до позичальника щодо сплати основної суми, процентів та інших платежів за кредитом. Для уникнення сумнівів, права вимоги за кредитами включають будь-які та всі права щодо використання засобів захисту прав кредитора за кредитами стосовно погашення позичальниками будь-яких та всіх їх зобов'язань за кредитами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах даної справи наявна копія довіреності від 10 березня 2010 року від компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (т.1, а.с. 82-86), згідно якої ПАТ КБ «Приватбанк» уповноважується представляти інтереси компанії в будь-яких судах, однак виходячи зі змісту доводів позовної заяви та заявлених вимог, останню подано не в інтересах та не від імені компанії-довірителя, а в інтересах банку із зазначенням останнього, як позивача по справі та стягнення коштів на його користь.

Не дивлячись на пояснення представників позивача, що позов подано в інтересах компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс та на підставі довіреності від 10.03.2010 року, колегія суддів, звертає увагу на те, що оскільки останніми будь-які зміни чи уточнення до позову в передбаченому законом порядку не подавалися, розгляд справи необхідно проводити за наявними вимогами.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції є передчасними та проведенні без врахування всіх обставин справи та перевірки наявності порушеного права позивача, як самостійної особи, яка звернулася за його захистом, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта, про порушення судом процесуальних норм, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки їх зміст не впливає на висновки суду першої інстанції та правильність вирішення спору в цілому.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року, з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 2067 грн. а тому, сплачені ним судові витрати підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і договором поруки – відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користьОСОБА_2 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2018 року.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_8 /підпис/ ОСОБА_9

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: