Ухвала суду № 76803503, 27.09.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/8292/17

1-кп/415/251/18

У Х В А Л А

"27" вересня 2018 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Панасенка В.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лисичанську клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120171302400012394 від 12.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

Згідно ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 10.08.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 09 жовтня 2018 року.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, яке мотивовано тим, що на даний час підстави застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не змінилися, судовий розгляд кримінального провадження триває. Крім того, ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.11.2017 р. у виді позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений покладалися на розсуд суду.

Стаття 29 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вчиненню дій, передбачених п.п. 1-5 частини 1 статті 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п. 1-11 статті 178 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі. При існуванні загрози можливого суворого покарання, ризик уникнення обвинуваченим суду є дійсним, реальним та наразі триваючим. З урахуванням відсутності в провадженні даних про наявність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого за місцем його проживання, як і підтверджених даних про наявність у нього офіційної роботи, що могло б нівелювати чи принаймні зменшити встановлені в провадженні ризики, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Більш того, обвинувачений ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.11.2017 р. А тому суд вважає єдиним можливим запобіжним заходом, який підлягає застосуванню за даних обставин щодо обвинуваченого, саме тримання під вартою та вважає доцільним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 176-178, ч. 3 ст. 331, ст.ст. 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 26 листопада 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Луньова Д.Ю.