Ухвала суду № 76802374, 25.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

1-кс/359/2238/2018

359/7648/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

25.09.2018 м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Вітківському Є.О.

за участю прокурора Тимошенка Д.В.

підозрюваного ОСОБА_1

слідчого Сороки Т.В.

розглянув клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, гр. України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз 25.11.2013 Джанкойським районним судом АР Крим за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

Досудовим розслідуванням встановлено, 23.09.2018, ОСОБА_1 перебував за адресою: Київська область Бориспільський район село Проців вулиця Сонячна, 1, на території бази відпочинку «ГрінПарк». В цей день о 15 годині 30 хвилин, з метою поліпшення свого матеріального становища, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на повторне вчинення крадіжки грошей та майна із одного із будинків для відпочинку, які знаходяться на території бази відпочинку «Грін Парк», який розташований за вказаною адресою.

В подальшому, 23.09.2018 приблизно о 16 год. 00 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу без усування перешкод, таємно проник до відчиненого будинку відпочинку на дверях якого мається надпис «59», який розташований на території бази відпочинку «ГрінПарк» за адресою: Київська область Бориспільський район с. Проців вул. Сонячна, 1. В цей же час, перебуваючи в середині за вказаною адресою, із металевої коробки червоного кольору, яка перебувала у дорожній сумці, ОСОБА_1 викрав грошові кошти у сумі 96 000 грн. 00 коп., належні власнику бази відпочинку «Грін Парк» ОСОБА_3 та планшет марки «SamsungTab 2», який знаходився на столі у вказаному будинку, власником якого є ОСОБА_4, вартість якого становить 2 100 грн. 00 коп.

Відразу, отримавши змогу розпоряджатися викраденим майном, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальної шкоди ОСОБА_3 на суму 96 000 грн. 00 коп. та ОСОБА_4 на суму 2 100 грн. 00 коп.

23.09.2018, о 20 год. 55 хв. ОСОБА_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24.09.2018, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, українець, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, 25.11.2013 засуджений Джанкойським районним судом АР Крим за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення - злочину обґрунтовується наступними доказами: протоколом усної заяви ОСОБА_4 про вчинений злочин від 23.09.2018; протоколом огляду місця події від 23.09.2018 за адресою: м. Київ вул. Садова між буд. №46 та №47; протоколом огляду місця події від 24.09.2018 за адресою: Київська область Бориспільський район с. Проців вул. Сонячна 1; протоколом допиту свідка ОСОБА_4; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; протоколом пред’явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_9; протоколом пред’явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_8; протоколом пред’явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_5

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, якщо жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 років до 6 років, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, знову вчинив тяжкий корисливий злочин, а тому під тяжбою призначення покарання у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, може ухилятися від органу досудового розслідування, прокуратури, суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України; підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9, оскільки останні дали показання, які викривають підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину; підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення проти власності, оскільки не має міцних соціальних зв’язків, не одружений, офіційно не працює та відповідно не має постійного джерела доходів.

Фактично підозрюваний ОСОБА_1 після звільнення в 2018 з місць позбавлення волі продовжив свою злочинну діяльність, оскільки вже через нетривалий проміжок часу вчинив умисний корисливий злочин.

Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Так, в разі застосування до ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов’язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під час огляду 23.09.2018, було вилучено грошові кошти, які були викрадені ОСОБА_1, але вилучена не вся сума, яку вказала потерпіла сторона, а саме не вистачило 52 805 гривень, які вірогідно ОСОБА_1 встиг заховати і до даного часу не видав працівниками поліції.

Враховуючи вищевикладені обставити, розмір застави ОСОБА_1 слід визначити в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму.

В разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) з'являтися на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини — завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження; 3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із раніше судимими особами; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, які повертаються негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов'язку.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні під час іспитового строку тяжкого злочину, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, враховуючи наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив не оберати йому запобіжний захід у вигляді арешту, так як на його утриманні перебуває його цивільна дружина, яка перебуває на його утриманні. Альтернативний запобіжний захід не запропонував.

Суд заслухав думку учасників процесу та прийшов до наступних висновків.

В провадженні СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області знаходиться на розгляді кримінальне провадженні яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110100002037 від 24.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

23.09.2018 о 20 год. 55 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Судом встановлено, що у вчиненні даного правопорушенні (злочині) обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, якому 24.09.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, у ході досудового розслідування прокурор переконав про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, знову вчинив тяжкий корисливий злочин, а тому під тягарем призначення покарання у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, може ухилятися від органу досудового розслідування, прокуратури, суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України; може незаконно впливати на свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9, оскільки останні дали показання, які викривають підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину; підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення проти власності, оскільки не має міцних соціальних зв’язків, не одружений, офіційно не працює та відповідно не має постійного джерела доходів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Слідчий суддя вбачає наявність суспільного інтересу в обранні найтяжчого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, зважаючи на його стійку злочинну поведінку.

Підозрюваний ОСОБА_1 не має постійної роботи та стабільного джерела прибутку, тому відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави. Жоден з громадян не надав клопотання про взяття підозрюваного на поруки. Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя вважає за доведене, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1, який вчинив інкриміноване йому тяжке кримінальне правопорушення (злочин), може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини) та ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Єдиним запобіжним заходом на даний час, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи вищевикладені обставити, розмір застави ОСОБА_1 слід визначити в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора по їх виклику;

не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, гр. України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз 25.11.2013 Джанкойським районним судом АР Крим, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, утримуючи його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали шістдесят днів, рахується з моменту затримання по 23 листопада 2018 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 71080 гривень та роз’яснити, що він або інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок Бориспільського міськрайонного суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код ЄДРПОУ: 26268119; розрахунковий рахунок; 37312095018661; банк отримувача: (ГУ ДКЄУ) Держказначей- ська служба України м. Київ; код банку (МФО): 820172).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

-прибувати до слідчого чи прокурора по їх виклику;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого чи прокурора;

-повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлений та проголошений 28.09.2018 о 08:30 год.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з моменту її проголошення захисником, а особою, яка перебуває під вартою протягом п’яти днів з моменту вручення копії ухвали, безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Слідчий суддя Ю.В.Кабанячий