Ухвала суду № 76801013, 25.09.2018, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/431/15-ц

25 вересня 2018 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд іззаявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Раковецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення виконкому сільської ради №43 від 12 вересня 2000 року щодо визнання права власності на домоволодіння, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння на ім‘я ОСОБА_5 від 11 жовтня 2000 року, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постановляючи ухвалу про накладення арешту на домоволодіння №3 по вул. Стуса в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, суд виходив з твердження позивача, що вказане нерухоме майно являється власністю відповідачки у справі ОСОБА_3 Однак остання є власником будинковолодіння №2 по вул. Стуса в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, а житловий будинок №3 з господарськими будівлями та спорудами по вул. Стуса в зазначеному населеному пункті належить йому (ОСОБА_1М.). При ухваленні рішення у вказаній справі питання про скасування заходів забезпечення позову судом вирішено не було. Арешт, накладений на домоволодіння №3 по вул. Стуса в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, перешкоджає йому здійснити державну реєстрацію речових прав на дане нерухоме майно. Факт накладення арешту виявлено ним при зверненні до державного реєстратора.

Вивчивши заяву ОСОБА_1 та дослідивши матеріали цивільної справи №338/431/15-ц, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову з огляду на наступне.

В березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Раковецької сільської ради Богородчанського району, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення виконкому Раковецької сільської ради №43 від 12 вересня 2000 року "Про визнання права власності на будинковолодіння за ОСОБА_5Г.", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння на ім’я ОСОБА_5 від 11 жовтня 2000 року, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_4 від 26 вересня 2006 року, про визнання недійсним договору купівлі - продажу будинковолодіння.

Ухвалою суду від 24 березня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на будинковолодіння по вул. Стуса, 3 в селі Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, яке належить відповідачу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1 (т.1, а.с.95).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 02 квітня 2015 року (т.1, а.с.94), ухвалу суду від 24 березня 2015 року виконано, накладено арешт на вказане в ній майно.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 березня 2017 року, на нерухоме майно ОСОБА_3 згідно постанови головного державного виконавця відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції від 27 березня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт (т.3, а.с.48).

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року у цивільній справі №338/431/15-ц відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Раковецької сільської ради Богородчанського району, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення виконкому сільської ради №43 від 12 вересня 2000 року щодо визнання права власності на домоволодіння, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння на ім’я ОСОБА_5 від 11 жовтня 2000 року, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння. Вказаним рішенням відмовлено також у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 березня 1980 року, виданого державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори, яке було зареєстроване у реєстрі за №І-330 на ім’я ОСОБА_7 про успадкування ? (половини) жилого дерев’яного будинку, жилою площею 35 кв.м., який розташований на земельній ділянці колгоспу “Верховина” Богородчансього району с.Раковець і належали померлій 07 листопада 1978 року ОСОБА_8 (т.2, а.с.124-128).

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.2, а.с. 245 - 249).

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2, рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету сільської ради, свідоцтва про право власності на будинок, свідоцтва про право на спадщину за законом, договору купівлі-продажу будинку та скасування державної реєстрації права власності на будинок залишено без змін (т.3 а.с.80-83).

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

При ухваленні 03 червня 2016 року рішення у справі № 338/431/15-ц, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі, судом не оговорено питання скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на те, що рішення суду набрало законної сили, потреба в застосуванні заходів забезпечення позову відпала, суд вважає, що є всі підстави для їх скасування.

Окрім того, судом встановлено, що арешт будинковолодіння №3 по вул. Стуса в с.Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, порушує права та інтереси ОСОБА_1, оскільки зазначене нерухоме майно належить йому (т.3 а.с.37-42), а не відповідачці у справі ОСОБА_3, як це було вказано в заяві про забезпечення позову (т.1, а.с.11) та у зв’язку з чим судом було накладено арешт на дане домоволодіння.

В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради №56 від 11 липня 2006 року було змінено адресну частину будинковолодіння в с. Раковець по вул. Стуса з №3 на №2 (т.1, а.с.18). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22462397 від 13 квітня 2009 року (т.1, а.с.254), ОСОБА_3 являється власником домоволодіння №2 по вул.Стуса в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області.

На підставі наведеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2015 року у цивільній справі №338/431/15-ц, у вигляді накладення арешту на будинковолодіння №3 по вул. Стуса в с.Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили направити заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя