Рішення № 76800855, 26.09.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3458/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 29.10.2010 в сумі 74962 грн. 28 коп., із них: 7983 грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 59683 грн. 30 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3250 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та пені; 4045 грн. 82 коп. штрафи та судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 29.10.2010 відповідачеві по кредитному договору без номера від 29.10.2010 було видано кредит в розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Одночасно Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору.

При порушенні строків платежу по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує і тому заборгованість по кредиту станом на 31.08.2017 становить вищевказану суму.

З листа акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" №Е.65.0.0.0/3-365676 від 07.07.2018 вбачається, що публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника банку. Позовні вимоги підтримують. Погоджуються на заочний розгляд справи.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що кредит він постійно погашав. Однак, в вересні 2014 року в його господарстві сталася пожежа і згоріло практично все майно. Залишилися лише стіни будинку, який необхідно було відбудовувати. В жовтні 2014 року він отримав виробничу травму хребта, в зв'язку з чим тривалий час перебував на лікуванні, отримав інвалідність і не має змоги працювати як раніше. В нього шестеро дітей, яких необхідно утримувати. Разом з кредитним договором він укладав договір страхування та сплачував страхові внески щомісячно всі чотири роки до настання пожежі. Після настання страхового випадку він звернувся з відповідними документами до банку, які в нього взяли, а пізніше повідомили, що ніяких страхових виплат не буде. У видачі копії договору, яка в нього згоріла, йому відмовили.

Вислухавши пояснення відповідача та дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до кредитного договору без номера від 29.10.2010 (підписана заява 29.10.2010 відповідачем разом з «Пам'яткою клієнта», «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, посилання в заяві ОСОБА_1 на «Правила користування платіжною карткою» про що зазначає банк в позовній заяві, відсутні) було надано відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п.1.1.3.2.3 Умов сторони погодили право банку проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше, ніж за сім днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п.1.1.3.1.9 цього договору.

Відповідно ж до п.1.1.3.1.9 цього договору банк зобов'язаний не рідше одного разу в місяць способом, зазначеним в заяві, надавати клієнту виписки про стан картрахунку та про проведені за минулий місяць операції по картрахунках.

З п.1.1.5.25 умов вбачається, що за несвоєчасну сплату послуг, передбачених даним договором, умовами та правилами клієнт сплачує банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який платиться пеня за кожен день просрочки.

При порушенні строків платежу по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій, що передбачено Тарифами, п.1.1.5.20 Умов.

Згідно зі ст. 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, користуючись кредитними коштами, сплачував заборгованість з урахуванням пені і загальна сума погашення за наданим кредитом склала 84135 грн. 83 коп., що вбачається з даних розрахунку.

Однак, свої зобов'язання відповідач виконав неналежним чином. Копія розрахунку по вказаному кредитному договору свідчить про нарахування банком заборгованості по ньому в сумі 74962 грн. 28 коп., із них: 7983 грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 59683 грн. 30 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3250 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом; 4045 грн. 82 коп. штрафи.

За таких обставин, оскільки, ОСОБА_1 не вживаються заходи щодо добровільного погашення заборгованості по кредитному договору без номера від 29.10.2010, суд вважає за необхідне стягнути з нього суму заборгованості.

Проте, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд звертає увагу на наступне.

Банк просить одночасно стягнути пеню та штраф, не враховуючи при цьому, що цивільно-правова відповідальність - це покладання на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладання на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відтак, зважаючи, що банк не врахував вищевикладеного та не звернув увагу, що за умовами даного кредитного договору штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, а тому суд відмовляє банку в стягненні штрафу, тобто як його фіксованої частини у розмірі 500 грн., так і його процентної складової у розмірі 3545 грн.82 коп..

Крім того, досліджуючи наданий банком розрахунок суми забогованості, суд дійшов висновку, що він суперечить умовам договору та не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки нарахування банком відсотків в даному випадку здійснювалось на тіло кредиту та відсотки. Вказану обставину було встановлено і при розгляді апеляційним судом Житомирської області цивільної справи за аналогічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» №286/352/17 ( рішення від 10.07.2017, яке набрало законної сили), про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру, і відповідно вказана обставина є загальновідомою.

Відповідно до положень ч.4 ст.1056-1 ЦК України кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Матеріали справи свідчать, що з 1 вересня 2014 року банком була збільшена відсоткова ставка із 30% до 34,80 % річних, а з 01.04.2015 із 34,80%до 43,20%. Проте, докази належного повідомлення боржника про зміну відсоткової стави, суду не надані.

Таким чином, заборгованість зі сплати відсотків станом на 31.08.2017, буде становити, виходячи із відсоткової ставки за рік у період з 18.04.2011 по 31.08.2017 в розмірі 30%: (7983,16х30%х6)+(7983,16х30%:12х4)+(7983,16х30%:360х13)= (14369,69+798,32+86,48)=15254,49 грн..

В ч.3 ст. 551 ЦК України законодавець закріпив, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що 05.09.2014 в домоволодінні відповідача у вересні 2014 року сталася пожежа, при якій було знищено майно та значно пошкоджено будинок. Крім того, 06.10.14 він отримав компресійний перелом хребта, в зв'язку з чим отримав інвалідність 2-ї групи. Пенсія по інвалідності становить 2042 грн. 76 коп.. На утриманні у відповідача п'ятеро неповнолітніх дітей. На дитину від першого шлюбу він сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів (пенсії по інвалідності). Вказані обставини підтверджуються випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5751/585від 07.03.2018, довідкою Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №206/02 від 01.03.2018, довідкою про склад сім'ї виконавчого комітету Раківщинської сільської ради №1069 від 30.08.2017, листом Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №3673 від 12.03.2018 та актом про пожежу від 06.09.2014.

Копія розрахунку банку (а.с. 4-6) свідчить, що відповідач проводив погашення кредиту до листопада 2014 року, тобто до зазначених подій. Вищенаведені факти підтверджують його пояснення в частині неможливості в силу об'єктивних непереборних обставин здійснювати погашення кредиту з листопада 2014 року та виплатити його в сумі, що пред'являється банком.

Водночас, слід звернути увагу і на невідповідність інформації наданої позивачем щодо укладення страхового договору з відповідачем. Так, листом від 25.05.2018 №64135-ВБ банк повідомив, що Умовами і Правилами надання банківських послуг не передбачено укладення договору про страховий випадок. Однак, копія Умов і Правил надання банківських послуг свідчить про протилежне. Зокрема, п.1.1.1.Умов і Правил передбачає договори страхування та відсилає до п.2.3.17 вказаних Умов і Правил. Проте, вказаний пункт в них відсутній, що не дає змогу суду оцінити вказані правовідносини між сторонами, їх зв'язок з кредитним договором.

Суд враховує всі перелічені докази та зважаючи на вкрай скрутне матеріальне становище відповідача, яке склалося по незалежних від його волі обставинах, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої йому пені до 124 грн. 00 коп..

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися, норми права, що їх регулюють, всі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 29.10.2010 в сумі 23361 грн. 65 коп., із них: 7983 грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 15254 грн. 49 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом та 124 грн. 00 коп. заборгованості по пені.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн.00 коп., які відповідно до ст.141 ЦПК підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі (1600х31,40%)=498 грн. 56 коп..

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, підпунктом 15.5 пункту 15 ч.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, МФО 305299, код 14360570), що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, заборгованість за кредитним договором б/н від 29.10.2010 в сумі 23361 грн. 65 коп., із них: 7983 грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 15254 грн. 49 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 124 грн. 00 коп. заборгованості по пені та судовий збір в сумі 498 грн. 56 коп..

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 28.09.2018